Decision № 139554365, 08.09.2026, Berezan District Court of Mykolaiv Oblast

08.09.2026 Справа № 469/552/26

2/469/794/26

Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кошельок до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач 13 травня 2026 року звернувся до Березанського районнного суду Миколаївської області з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за укладеними сторонами кредитним договором №33720144902-485960 від 06 жовтня 2021 року у сумі 11924,80 грн., у тому числі тіло кредиту 4000,00 грн., відсотки 7924,80 грн., посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов"язань за вказаним кредитним договором.

Позивач зазначав, що відповідно до укладеного сторонами кредитного договору №33720144902-485960 від 06 жовтня 2021 року відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн., початковий строк кредитування становить 12 днів, дисконтна відсоткова ставка - 0,01% на добу за початковий строк кредитування, базова процентна ставка - 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом; кредит надано шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у особистому кабінеті. Свої зобов`язання позивач виконав у повному обсязі, а відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 11924,80 грн., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 7924,80 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Позивач також просив стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, які складаються із судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн..

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі отримана позивачем та його представником 28 травня 2026 року.

Поштове відправлення з копією ухвали про відкриття провадження, направлене судом на адресу відповідача, повернуте до суду без вручення 25 червня 2026 року у зв"язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, є підстави вважати, що вказані судові документи вручені відповідачу 25 червня 2026 року.

Крім того, відповідача повідомлено про перебування у провадженні суду цієї справи шляхом публікації оголошення на офіційній сторінці суду 03 липня 2026 року.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Суд на підставі ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи суд встановив, що 06 жовтня 2021 року між ТОВ Кошельок та відповідачем укладено договір №33720144902-485960 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, згідно з яким відповідач отримав кредит у сумі 4000,00 грн. (а.с.11 на зв.-16).

Згідно з пунктом 1.1 договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у сумі 4000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором; тип кредиту - споживчий кредит (п.1.2); проценти за користування кредитом - 0,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.3.2); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.3.3); дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк Лояльного періоду (п.1.3.3.1); тип процентної ставки за цим Договором фіксована (п.1.4).

Кредит надається строком на 12 днів (далі «Лояльний період»), початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця кредитних коштів (п.2.1). Пунктом 3.6 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення «Лояльного періоду» користування кредитом є відкладальною обставиною у розумінні ст.212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування кредитом на таких умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду (п.3.7 Договору); з наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803,00% річних, що становить 2,2% в день від суми кредиту за кожен день користування ним (п.3.8).

Невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання позики на умовах фінансового кредиту ТОВ Кошельок та Паспорт споживчого кредиту (п.9.4 Договору). Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких знаходиться на сайті Кредитодавця.

Умови кредитування, серед іншого, відображені і в паспорті споживчого кредиту (а.с.10-11).

Вказаний договір на підставі положень Закону України Про електронну комерцію підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5202, направленим SMS-повідомленням на номер мобільного телефону відповідача, що узгоджується з вимогами законодавства та підтверджено візуальної формою послідовності дій клієнта (а.с.35 на зв.).

06 жовтня 2021 року через платіжну систему ТОВ ТАС ЛІНК проведено успішне зарахування на карту клієнта НОМЕР_2 кредитних коштів в сумі 10000,00 грн. за договором займа № 3372014490-485960, що підтверджено повідомленням ТОВ ТАС ЛІНК (а.с.22).

З інформації АТ Південний від 08 червня 2026 року вбачається, що в АТ Південний на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , відкрито поточний рахунок № НОМЕР_4 у гривні, до якого оформлено картка НОМЕР_1 (а.с.51); у період з 03 жовтня 2021 року по 06 жовтня 2021 року здійснено зарахування коштів на вказану картку в сумі 4000,00 грн. (а.с.52-53).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, у боржника наявна заборгованість в сумі 11924,80 грн., у тому числі 4000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 7924,80 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с.17-18).

Станом на день розгляду справи зобов`язання за кредитним договором належним чином відповідачем не виконано.

Будь-яких доказів того, що відповідач повернув кредит та відсотки у повному розмірі та у строк, передбачений договором, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору; особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання є неприпустимою.

За частиною 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України)

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України, статтею 36 ГПК України та статтею 79 КАС України.

За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З договору № 3372014490-485960 про надання кредиту від 06 жовтня 2021 року, укладеного між ТОВ Кошельок та відповідачем, вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі та підписано відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора.

З наданої позивачем візуальної форми послідовності дій відповідача вбачається, що відповідач через веб-сайт позивача https://koshelok.ua/ шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету, з використанням номеру телефону НОМЕР_5 та електронної пошти prodanukedik48@gmail.com ввійшов до особистого кабінету та з особистого кабінету через інформаційно-телекомунікаційну систему подав заявку на отримання кредиту, ознайомився з істотними умовами договору, офертою ТОВ та прийняв її умови, додав платіжну картку для отримання коштів, підписав договір одноразовим ідентифікатором 5202 (а.с.35 на зв.); без ознайомлення з правилами надання споживчих кредитів ТОВ Кошельок подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Для укладення електронного кредитного договору необхідно пройти ідентифікацію особи та зробити електронний підпис через смс-повідомлення чи через підтвердження, яке надходить у формі листа до електронної пошти.

Оскільки договір укладений на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором 5202, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт позикодавця такий договір не був би укладений.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Договір містить податковий номер відповідача, адресу, номер електронного платіжного засобу, номер телефону.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Доказів того, що банківська картка зазначена в договорі № 3372014490-485960 про надання кредиту від 06 жовтня 2021 року, не належить відповідачу та на неї не було перераховано кредитні кошти за договором, відповідачем на спростування отримання кредитних коштів не надано.

Виходячи з викладеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення договору №3372014490-485960 про надання кредиту від 06 жовтня 2021 року та отримання відповідачем коштів на загальну суму 4000,00 грн..

Судом встановлено, що позивач зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач, всупереч викладеним у кредитному договорі умовам, в установлені строки не повернув належні до сплати грошові суми, тим самим порушив встановлений графік обов`язкових платежів.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 11924,80 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.133, 137 України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн., розмір яких підтверджений доданими до матеріалів позову копією договору про надання правничої допомоги від 12 лютого 2025 року укладеного між ТОВ Кошельок та Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери», додатком до Договору від 10 жовтня 2025 року, актом приймання-передачі правової допомоги від 20 січня 2026 року, відповідно до яких сторонами узгоджено, що позивач сплачує 10000,00 грн. за перелік наданих послуг.

Вказана сума витрат, здійснених на професійну правничу допомогу, на думку суду, є співмірною із складністю справи а виконаними адвокатом роботами, а також, часом, витраченим адвокатом на виконання зазначених робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, та відповідачем не оспорюється, у зв"язку з чим підлягає стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Кошельок до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кошельок, код ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, заборгованість за кредитним договором №3372014490-485960 від 06 жовтня 2021 року у розмірі 11924,80 грн., у тому числі 4000,00 грн. заборгованість за кредитом, 7924,80 грн. заборгованість за відсотками, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., всього стягнути 24587 (двадцять чотири тисячі п`ятсот вісімдесят сім) гривні 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя