Court ruling № 138892005, 11.08.2026, Rakhiv District Court of Zakarpattia Oblast

Єдиний унікальний номер 305/1876/26

Номер провадження 1-кс/305/283/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 року м. Рахів

Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 12026071140000199, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2026 року, відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не працюючого, невійськовозобов`язаного, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ..

Клопотання обґрунтовано тим, що відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2026 за № 12026071140000199 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто Незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів.

ОСОБА_4 , у період травня-червня 2026 року, маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону під час воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022, який неодноразово продовжувався та діє на даний час, будучи обізнаним, що на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України віком від 23 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , про спільне вчинення незаконного переправлення одного громадянина України через державний кордон України, шляхом сприяння їхньому переміщенню до ділянки державного кордону України з Румунією поблизу с. Луг, Рахівського району Закарпатської області, за грошову винагороду у розмірі 4000 доларів США.

Наприкінці травня 2026 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) громадянин ОСОБА_7 (далі ОСОБА_7 особа яка залучена до конфіденційного співробітництва), за допомогою мобільного месенджера «WhatsApp» зв`язався з особою чоловічої статі, за номером мобільного телефону НОМЕР_1 на ім`я « ОСОБА_8 » ( ОСОБА_4 ). Під час телефонної розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 , що спільно зі своїм другом на ім`я ОСОБА_10 (далі ОСОБА_6 ) зможе допомогти останньому незаконно перетнути державний кордон України за грошову винагороду у розмірі 4000 доларів США.

13.06.2026 близько 17:30 години ОСОБА_4 за допомогою мобільного мессенджера «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_7 та надав вказівку останньому прибути до центру с. Верхнє Водяне, Рахівського району Закарпатської області та очікувати його. ОСОБА_7 прибувши до вище вказаного населеного пункту, біля будинку №1 по вул. Возз`єднання в с. Верхнє Водяне, зустрівся з ОСОБА_4 , в свою чергу з метою виконання раніше узгодженого плану, спрямованого на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України з Румунією, ОСОБА_4 надав ОСОБА_7 номер телефону спільника ОСОБА_6 та висловив прохання надати йому грошові кошти в сумі 4000 доларів США як плату за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України, на вказане прохання ОСОБА_7 надав ОСОБА_4 , грошові кошти в сумі 4000 доларів США, після чого ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_7 за допомогою таксі поїхати до с. Луг, Рахівського району Закарпатської області, де його вже чекає спільник ОСОБА_6 , який проведе останнього через державний кордон України до Румунії через русло річки Тиса.

13.06.2026 близько 18:20 години ОСОБА_7 прибув до с. Луг, де його зустрів ОСОБА_6 який надав вказівку ОСОБА_7 слідувати за ним до державного кордону України, та в свою чергу провів ОСОБА_7 детальний інструктаж від моменту подолання загороджувального паркану інженерного захисту державного кордону України з Румунією, подолання річки Тиса, і до моменту його затримання прикордонною поліцією Румунії та подальшої поведінки.

Однак, о 18:30 годині 13.06.2026 ОСОБА_7 було затримано працівниками Державної прикордонної служби України та працівниками СКП Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області біля 309 прикордонного знаку в с. Луг, Рахівського району Закарпатської області за 100 метрів від русла річки Тиса по якому проходить державний кордон України з Румунією.

За таких обставин, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме сприяння організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України вказівками, порадами, наданням засобів, вчинене способом, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України, наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

13.06.2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 14.06.2026 року, останньому повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Повідомлення про підозру ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту свідка; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімком за участі свідків; протоколом затримання; іншими матеріалами кримінального провадження

Під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду слід відмітити, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Наявність певного ризику, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та всiма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciey y. Moldova (Бекчиев проти Молдови), Panchenkov Russia (Панченко проти Росп)), а в даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований та підтверджуються наявними матеріалами. Дійсним є такий ризик у розрізі того, що підозрюваний будучи обізнаним з санкцією статті, яка їй інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, даний ризик належно вмотивований тим що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доказування його вини в подальшому.

Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки не всі свідки на час розгляду даного клопотання, ще не допитані. Оцінюючи наявність цього ризику (вплив на свiдкiв) у кримінальному провадженні, слід виходити з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик того, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов`язків, визначених ч.7 ст.42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого.

Ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що останній ніде не працює, підозрюється у тяжкому корисливому злочині.

Крім того, термін тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , закінчується 11.08.2026 об 20:00 годині, а обвинувальний акт стосовно останнього скерований до суду 10.08.2026, тому виникла необхідність у продовженні терміну тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , так як є наявність вище перерахованих ризиків.

Крім цього, просить суд при розгляді клопотання також врахувати діючий на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

На думку сторони обвинувачення, всі зазначені у ч. 1 ст. 194 КПК України обставини є доведеними, а тому є достатні підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти настанню вищенаведених ризиків.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Враховуючи вище наведене, та те що ОСОБА_4 від здійснюваної ним злочинної діяльності, а саме, незаконного переправлення однієї особи через державний кордон України отримав грошову винагороду в сумі 4000 доларів США, що свідчить про значний матеріальний стан особи що підозрюються у вчиненні даного злочину.

З огляду на викладене, прокурор просить продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянин України, українця, не працюючого, невійськовозобов`язаного, не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням розміру застави.

Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання, просить таке задовольнити, з мотивів, якими обґрунтовано клопотання, пояснила, що клопотання як захиснику так і обвинуваченому, було вручено слідчим 10.08.2026 року, у зв`язку з тим, що 10.08.2026 року скеровано обвинувальний акт до суду, що підтверджується копією супровідного листа, невідомо коли суд може призначити підготовче судове засідання по даній справі, а запобіжний захід спливає о 20 год. 00 хв. 11.08.2026 року, тому було прийнято рішення скерувати вищевказане клопотання до слідчого судді. У зв`язку з тим, що стадія досудового розслідування тільки закінчилась, та обвинувальний акт скеровано до суду, тобто на даний час існують всі ті ризики, які судом було враховані при обранні запобіжного заходу, в тому числі визначенні розміру застави, згідно ухвали слідчого судді від 15.06.2026 року, таким чином вважає клопотання сторони захисту необґрунтованим.

Захисник ОСОБА_5 до початку судового засідання подав до суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому просить: змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , гр. України, не одруженого, раніше не судимого, не військовозобов`язаного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а у разі, якщо суд дійде висновку про неможливість зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 із тримання під вартою на домашній арешт, то просить при вирішенні питання про продовження раніше обраного запобіжного заходу зменшити розмір застави і визначити заставу в розмірі 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста гривень, у разі внесення застави, на ОСОБА_4 покласти обов`язки відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 194 КПК України, яке підтримав у судовому засіданні з підстав викладених у мотивувальній частині клопотання. На даний час не говорячи про обґрунтованість підозри, оскільки вже скеровано обвинувальний акт, ризики зазначені прокурором в клопотанні, мають теоретичний характер, не конкретизовані, ґрунтуються на припущеннях сторони обвинувачення та не додані докази зазначеним ризикам. А в зв`язку з тим, що стадія досудового розслідування завершена, та всі докази винуватості маються в матеріалах кримінального провадження, отже обвинувачений не зможе вплинути на спотворення вже зібраних доказів обвинувачення, як і на свідків, які відсутні в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а на залегендованого свідка він не має можливості впливати. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Прокурор у кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням у порядку ч. 6 ст. 199 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Беручи до уваги, що відповідно до супровідного листа, який поданий прокурором у судовому засіданні, прокурор 10.08.2026 року скерував до Рахівського районного суду Закарпатської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12026071140000199, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2026 року, відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженню на час подачі клопотання про продовження запобіжного заходу не призначено.

Враховуючи викладене, дане клопотання підлягає розгляду слідчим суддею.

Згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Частина 1 статті 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України прокурор повинен довести, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_4 14.06.2025 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та на даний час вручено обвинувальний акт.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.

Поняття «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» та «Нечипорук та Йонкало проти України»).

У судовому засіданні досліджені документи, надані стороною обвинувачення в обґрунтування повідомленої ОСОБА_4 підозри. Досліджені документи дають підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження, дають підстави вважати, що повідомлена ОСОБА_4 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно з яким «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри).

Отже, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрювався та на даний час обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке є тяжким злочином та за яке передбачено покарання - позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років із конфіскацією майна.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув`язнення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Зокрема суд враховує те, що на час вчинення вказаного вище кримінального правопорушення на території України діє воєнний стан, введений та продовжений Указом Президента України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, наразі останньому пред`явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого, корисливого злочину, обвинувачений усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення даного кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання, може переховуватись від суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Крім того, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що наявний ризик щодо можливості обвинуваченого незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, адже не виключена ймовірність того, що обвинувачений не будучи обмежений у спілкуванні зі свідками, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому останній обґрунтовано підозрювався та на даний час обвинувачується, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, взявши до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрювався та на даний час обвинувачується, та те, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 матиме змогу ухилятися від суду, з метою уникнення покарання, переховуватися від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя приходить до переконання, що для запобігання вказаних ризиків застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, в даному випадку, не може забезпечити виконання процесуальних обов`язків обвинуваченого ОСОБА_4 , отже у відношенні останнього слід саме обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки діючий наразі запобіжний захід обирався ОСОБА_4 в статусі підозрюваного, однак на даний час ОСОБА_4 вже має статус обвинуваченого.

Щодо обставин зазначених у клопотанні сторони захисту, слідчий суддя вважає такі не обґрунтованими та не підтвердженими будь-якими письмовими чи цифровими доказами.

Слідчий суддя звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 15.06.2026 року ОСОБА_11 визначено розмір застави у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання слідчого судді, обставини які стали підставою для визначення саме такого розміру застави на даний час не змінились, а також на даний час судове слідство ще не розпочато, застава у розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде забезпечувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та приходить до висновку про доцільність залишення раніше визначеного розміру застави.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, а саме з 11.08.2026 року по 09.10.2026 року, включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі, 160 (сто шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 532480 (п`ятсот тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок, як альтернативний запобіжний захід, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 09 жовтня 2026 року.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1. прибувати суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу суду;

3. повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатській області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, з дня внесення застави.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, - відмовити.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали негайно надати обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Рахівському районному суді Закарпатської області.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1