Decision № 136512239, 14.05.2026, Zakarpattia District Administrative Court

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2026 року м. Ужгород№ 260/9608/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

за участю:

секретаря судового засідання Фозекош В.В.,

позивача (відповідача за зустрічним позовом): представник - Ярема А.М.,

відповідача (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за первісним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 169788,42 грн за наступними платежами: - 11010500 «Податок па доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 156753,93 грн; - 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 13034,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість відповідача виникла у зв`язку з несплатою нею в повному обсязі грошового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом за результатами проведеної документальної позапланової перевірки. Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

12 грудня 2025 року ОСОБА_1 подала до Закарпатського окружного адміністративного суду зустрічну позовну заяву, в якій просила суд змінити суму податкового зобов`язання за отримане додаткове благо та встановити таку у розмірі 45489,66 грн та 3790,81 грн військового збору. З огляду на зазначене просила первісний позов задовольнити частково та стягнути зі ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Закарпатській області грошове зобов`язання в загальній сумі 49280,47 грн, із яких 45489,66 грн - податок з отриманого в ІV кварталі 2020 року від АТ «Укрсоцбанку» доходи (додаткове благо) і військовий збір - 3790,81 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 об`єднано в одне провадження зустрічний та первісний позови та вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

За результатами проведеного підготовчого судового засідання ухвалою від 16.02.2026 зустрічну позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду протягом п`яти днів з дня вручення ухвали зустрічну позовну заяву, в якій уточнити заявлені позовні вимоги відповідно до передбачених ч. 1 ст. 5 КАС України способів захисту.

02 березня 2026 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву з уточненими позовними вимогами, в яких просила задовольнити зустрічний позов в порядку ч. 2 ст. 5 КАС України, тобто в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечить ефективний захист її прав, свобод та інтересів, зокрема:

1) визнати частково протиправними дії ГУ ДПС у Закарпатській області по невірному встановленню суми грошового зобов`язання, скасувавши його рішення у цій частині й змінити суму податкового зобов`язання за отримане додаткове благо та встановити таку у розмірі 45489,66 грн й відповідно суму військового збору у розмірі 3790,81 грн;

2) первісний позов задовольнити частково: стягнути із ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Закарпатській області грошове зобов`язання в загальній сумі 49280,47 грн, із яких 45489,66 грн податок з отриманого у IV кварталі 2020 року від АТ «Укрсоцбанк» доходу (додаткове благо) і військовий збір 3790,81 грн. У стягненні суми 340,00 грн штрафних санкцій відмовити.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року продовжено розгляд цієї адміністративної справи.

В судовому засіданні 05 травня 2026 року представник позивача за первісним позовом заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Наголосив на тому, що прийняті за результатами проведеної податкової перевірки податкові повідомлення-рішення були оскаржені ОСОБА_1 в судовому порядку, однак у задоволенні такого позову було відмовлено. Тому такі податкові повідомлення-рішення вважаються узгодженими, а нараховане на їх підставі податкове зобов`язання підлягає сплаті.

Позивач за зустрічним позовом проти стягнення податкового боргу заперечила, оскільки вважає, що його нарахування було помилковим.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі ПК України) та наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі ГУ ДПС у Закарпатській області) від 04.09.2024 №763-п, з 15.10.2024 по 17.10.2024 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), податкова адреса - АДРЕСА_1 , з питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2020 році від АТ «Сенс Банк» доходу (додаткове благо).

Перевіркою встановлено, що кредитором - АТ «Сенс Банк» у IV кварталі 2020 року було нараховано дохід (додаткове благо) ОСОБА_1 у вигляді анулювання (прощення) основної суми кредитної заборгованості за кредитом в сумі 868966,28 грн. Також, податковим органом встановлено, що ОСОБА_1 не подано до органів Державної податкової служби податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2020 рік та не задекларовано суму доходу, отриманого платником податку як додаткове благо, в розмірі 868966,28 грн.

Таким чином, за результатами перевірки ГУ ДПС у Закарпатській області складено акт від 21.10.2024 №15243/07-16-24-07-03/1997723126, яким встановлено наступні порушення податкового законодавства:

- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168, пп.«в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України - у частині неподання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік;

- пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1, пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого перевіркою нараховано 156413,93 грн. податку на доходи фізичних осіб за 2020 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо;

- пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого перевіркою нараховано 13034,49 грн. військового збору за 2020 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо.

На підставі акту перевірки, 25 листопада 2024 року ГУ ДПС у Закарпатській області прийняло наступні податкові повідомлення-рішення:

- №12679/07-16-24-07-03, яким збільшено грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу 156413,93 грн;

- №12680/07-16-24-07-03, яким збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору на суму основного платежу 13034,49 грн;

- №12678/07-16-24-07-03, яким визначено суму штрафної санкції 340,00 грн за неподання податкової звітності.

Такі податкові повідомлення-рішення були скеровані на адресу позивача засобами поштового зв`язку та вручені 04 грудня 2024 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 25.11.2024 року №12679/07-16-24-07-03, ОСОБА_1 оскаржила його в судовому порядку.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 №260/8260/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Таке судове рішення набрало законної сили 18 серпня 2025 року.

Вищенаведені обставини були встановлені рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 №260/8260/24, а тому в силу ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню.

В свою чергу податкові повідомлення-рішення №12680/07-16-24-07-03 та №12678/07-16-24-07-03 ОСОБА_1 оскаржені не були.

У зв`язку з несплатою в повному обсязі податкових зобов`язань у встановлені ПК України строки ОСОБА_1 було виставлено в порядку, передбаченому п. 59.1 ст. 59 ПК України, податкову вимогу від 16.01.2025 №0000439-1308-0716.

З метою забезпечення стягнення наявної суми податкового боргу ГУ ДПС у Закарпатській області звернулося з первісним адміністративним позовом до суду.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №755-VI, із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).

Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

П. 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Так, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення було від 25.11.2024 року №12679/07-16-24-07-03 узгоджене 18 серпня 2025 року за результатами застосування процедури судового оскарження, а тому нарахована сума податкового зобов`язання підлягала сплаті протягом наступних 10 робочих днів після набрання рішенням законної сили.

В свою чергу враховуючи не оскарження податкових повідомлень-рішень №12680/07-16-24-07-03 та №12678/07-16-24-07-03 нарахована ними сума податкового зобов`язання та штрафних санкцій, в розумінні п. 57.3 ст. 57 ПК України, вважається узгодженою та підлягала сплаті протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання 04 грудня 2024 року.

Однак ОСОБА_1 визначену контролюючим органом суму податкових зобов`язань та штрафних санкцій у встановлений нормами ПК України строк не сплатила.

При цьому суд відхиляє всі посилання позивача за зустрічним позовом на помилковість нарахування суми грошових зобов`язань та штрафних санкцій за отриманим додатковим благом у зв`язку з прощенням боргу кредитором.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, ОСОБА_1 скористалася своїм правом на оскарження прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення. Правомірність його прийняття та правильність нарахування грошового зобов`язання була предметом судового розгляду у справі №260/8260/24. Так, в ході такого судового розгляду судом була надана оцінка усім доводам ОСОБА_1 , однак у задоволенні позову було відмовлено.

Згідно зі ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 №260/8260/24 набрало законної сили 18 серпня 2025 року.

Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Європейського суду з прав людини у своїх рішення також неодноразово наголошував, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду.

Вказані конституційні положення знайшли своє продовження у КАС України, інших процесуальних кодексах, а також у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII 02.06.2016. Так, ст. 2, ч. 2 ст. 14 КАС України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. При цьому, у ст. 370 КАС України додатково закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, одним з основних елементів верховенства права є також принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 «Справа «Совтрансавто-Холдинг»» проти України»).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц звернула увагу на те, що правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine).

В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у п.1 ст.44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Принцип правової визначеності, серед іншого, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.10.1999). Базове тлумачення принципу res judicata вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Понамарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.

Суд враховує те, що в спірних правовідносинах ОСОБА_1 скористалася своїм правом на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень. Таке рішення набрало законної сили, а тому враховуючи принцип res judicata, його правомірність не може бути повторно переглянута ні в судовому, ані в будь-якому іншому порядку.

Повертаючись до заявлених в межах зустрічного позову позовних вимог, суд зазначає, що ОСОБА_1 просить суд захистити її права шляхом визнання частково протиправними дії ГУ ДПС у Закарпатській області по невірному встановленню суми грошового зобов`язання, скасувавши його рішення у цій частині й змінити суму податкового зобов`язання за отримане додаткове благо та встановити таку у розмірі 45489,66 грн й відповідно суму військового збору у розмірі 3790,81 грн. Тобто така позовна вимога по своїй суті фактично зводиться до перегляду вже ухваленого судового рішення, що набрало законної сили, що суперечить принципу res judicata.

Тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Що стосується первісних позовних вимог суд зазначає наступне.

Пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю «податковий борг», відповідно до якого таким є сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Враховуючи узгоджений характер грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, військово збору та штрафних санкцій, нарахованих на підставі узгоджених податкових повідомлень-рішень, суд вважає, що таке податкове зобов`язання є податковим боргом у розумінні 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

У зв`язку з несплатою в повному обсязі податкових зобов`язань у встановлені ПК України строки ОСОБА_1 було виставлено в порядку, передбаченому п. 59.1 ст. 59 ПК України, податкову вимогу від 16.01.2025 №0000439-1308-0716.

Така податкова вимога була надіслана на податкову адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку та вручена 27 січня 2025 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Судом встановлено, що такий податковий борг з часу вручення платнику податку зазначеної податкової вимоги не переривався.

Незважаючи на вищенаведене, станом на день розгляду даної справи в суді ОСОБА_1 податковий борг в добровільному порядку в повному обсязі не сплатила.

Таким чином, у ОСОБА_1 наявний податковий борг у розмірі 169788,42 грн за наступними платежами:

- 11010500 «Податок па доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 156753,93 грн;

- 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 13034,49 грн.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами п. 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За наведених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що первісні позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП - 44106694) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 169788,42 грн (Сто шістдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 42 коп.) за наступними платежами: - 85 11010500 «Податок па доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 156753,93 грн; - 30 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 13034,49 грн.

3. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП - 44106694) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 14 травня 2026 року.

СуддяР.О. Ващилін