Decision № 135273003, 30.03.2026, Horodenka District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 342/99/26

Провадження № 2/342/352/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.

з участю секретаря судового засідання Москалюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49074, ЄДРПОУ: 14360080) Шкапенко Олександр Віталійович звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101744704761281 від 15.04.2025 року в розмірі 33 291,13 грн та судові витрати у розмірі сплаченого судового збору 2662,4 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.04.2025 року ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір

ABH0CT155101744704761281, щодо надання останній кредиту в розмірі 33000.00 грн, строком на 24 місяці (тобто до 14.04.2027 року), зі сплатою процентів у розмірі 55.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту). Станом на 03.02.2026 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 33291.13 грн, яка складається з: 26294,93 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6404,58 грн загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн загальний залишок заборгованості за комісією; 591,62 грн загальний залишок заборгованості за пенею. У зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ "А-БАНК" заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101744704761281 від 15.04.2025 у розмірі 33291,13 грн, а також судові витрати: сплачений судовий збір у сумі 2662.4 грн.

Ухвалою суду від 06 лютого 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання в справі.

Судове засідання 05.03.2026 відкладено на 30.03.2026 на 10:00 год у зв`язку із першою неявкою відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому зазначив, що позивач не запречує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин, викладених в ч. 1 ст. 280 ЦПК України. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від відповідача ОСОБА_1 24.03.2026 на адресу суду надійшло клопотання, в якому остання просила суд розглянути справу без її участі на підставі наявних матеріалів у справі, а також зазначила, що позовні вимоги визнає частково. Основну суму заборгованості визнає та не заперечує проти її стягнення. Водночас не погоджується із нарахованими штрафними санкціями (штраф, пеня, відсотки), оскільки їх розмір є надмірним, неспівмірним із основним боргом. На підставі ст. 551 ЦК України просить суд зменшити або скасувати розмір штрафних санкцій. Також просить суд врахувати її матеріальне становище (недостатній рівень доходів, наявність 3 неповнолітніх дітей) при ухваленні рішення. Додатково просить у разі задоволення позову розглянути питання щодо розстрочки виконання рішення суду та надати можливість сплачувати заборгованість частинами протягом 36 місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, письмові пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 11.11.2024 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», в якій зазначено, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ "А-БАНК", що розміщені за посиланням https://a-bank.com.ua, між ОСОБА_1 та АТ "А-БАНК" становлять Договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Погоджується із тим, що про зміну вартості послуги Банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування.

15.04.2025 між сторонами АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 підписано заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101744704761281 від 15.04.2025 року, про надання строкового кредиту в сумі 33000 грн. (п. 4.), строком на 24 місяці з 15.04.2025 по 14.04.2027 включно (п. 5.), процентна ставка (фіксована) - 55% на рік (п. 6.), підписану ОСОБА_1 , накладанням електронного підпису, який перевіряється за допомогою відкритого ключа: 03bd65d9dc3cf1ac91f73c4a915b5fe023acbaba0120e2e6091a9ee59be0eedae0.

Також підписано паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.

Згідно з меморіальним ордером № TR.45640425.39578.65455 від 15.04.2025 АТ «АКЦЕНТ-БАНК» видано кредит у сумі 33000 грн згідно договору №ABH0CT155101744704761281 від 15.04.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №ABH0CT155101744704761281 від 15.04.2025, укладеного між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 03.02.2026 заборгованість становить 33291.13 грн, з яких: 26 294.93 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 21162,44 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту; 5132.49 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений), 6404.58 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 616,21 грн - залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість, 5788,37 грн - залишок заборгованості за процентами на прострочені заборгованість, 591.62 грн заборгованість за пенею.

Згідно з випискою по кредиту N20.00.0002390806 від 03.02.2026, заборгованість (станом на 03.02.2026) становить 33291.13 грн.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно дост. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Окрім цього, в матеріалах справи, наявний розширений розрахунок заборгованості, а доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом. Дана позиція суду відповідає позиції, що міститься у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі 753/16745/15-ц, провадження N0 61-40036св18.

Також суд звертає увагу, що матеріали справи містять докази здійснення часткового погашення відповідачем суми заборгованості, а саме відповідач 15.04.2025 внесла 4700.00 грн, 21.05.2025 230.00 грн, 04.06.2025 2081,42 грн, 10.07.2025 2311,42 грн, 13.08.2025 1000,00 грн, 15.08.2025 500,00 грн, 16.08.2025 1,29 грн, 18.08.2025

850,00 грн, 16.09.2025 312,22 грн, 28.09.2025 93,00 грн, 16.12.2025 - 200,00 грн, що також підтверджує факт визнання нею наявних кредитних зобов`язань перед АТ «АКЦЕНТ-БАНК».

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «АКЦЕНТ-БАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно із ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Згідно із ст. 1054 ЦК Україниа кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення договору з відповідачем, а розрахунок заборгованості свідчить про користування відповідачем кредитними коштами та враховуючи, що відповідачем у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України не надано жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101744704761281 від 15.04.2025 у розмірі 32 699,51 грн, з яких: 26294,93 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6 404,58 грн загальний залишок заборгованості за процентами.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 591,62 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 549, 551 ЦК України, за якими неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і діє на даний час.

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховану пеню за укладеним договором, тобто у період воєнного стану.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки - не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в частині задоволення позову про стягнення пені в сумі 591,62 грн слід відмовити.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач, будучи ознайомлена з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, хоча взяла на себе зобов`язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Щодо клопотання Відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішенні (пункт 2 частини сьомої статті 265, частина перша статті 267 ЦПК України).

Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення статті 435 цього Кодексу.

Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини Відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України). Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина п`ята статті 435 ЦПК України).

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

Суд не вбачає підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення, оскільки відповідачем не доведено наявності виключних обставин, які б утруднювали або робили неможливим виконання рішення у порядку, який передбачений законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2 615.09 грн (2 662.40 грн х 32 699,51 грн / 33 291,13 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 10, 76-79, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк", ЄДРПОУ: 14360080, заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101744704761281 від 15.04.2025 у розмірі 32 699,51 грн (тридцять дві тисячі шістсот дев`яносто дев`ять гривень 51 копійка).

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк", ЄДРПОУ: 14360080, судовий збір у розмірі 2 615.09 грн (дві тисячі шістсот п`ятнадцять гривень 09 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк", код ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження юридичної особи: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49074.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 30.03.2026.

Суддя: Федів Л. М.