Decision № 1343294, 05.02.2008, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2008 р.

Справа № 19/310

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

При секретарі Гринюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ЗАТ "Меркурій Холдинг групп" вул.Промислова,11, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300

до відповідача ЗАТ "Лукор" вул. Промислова, 4, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300

про визнання дійсним договору

Представники:

Від позивача: Попадинець Л.П.-представник, (довіреність № б/н від 21.01.08. )

Від відповідача: не з"явився.

Представнику позивача роз"яснено права та обов"язки передбачені ст.ст.20, 22ГПК України.

Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

СУТЬ СПОРУ: Закрите акціонерне товариство "Меркурій Холдинг групп" звернулось в суд із позовом до Закритого акціонерного товариства "Лукор" про визнання дійсним договору №25-11/01 від 24.12.04.

Представник позивача в судовому засіданні висунуті позовні вимоги підтвердив в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відзиву на позовну заяву не подав, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 6912823.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з"ясувавши її фактичні обставини, об"єктивно оцінивши докази, судом встановлено:

між позивачем та відповідачем 24.12.04 укладено договір №25-11/01 відповідно до умов якого відповідач передав у власність позивачу під'їзні залізничні колії та інше майно, перелік якого дано в додатках до договору, які є його невід"ємними частинами, а позивач прийняв та оплатив вартість даного майна в термін передбачений розділом 4 даного договору.

Приписами ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Враховуючи необхідність привести у відповідність до закону договір №25-11/01 від 24.12.04., позивач звернувся до відповідача з пропозицією посвідчити нотаріально угоду, що підтверджується листом вих. №46 від 14.06.07. Проте відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору.

Виходячи із норм ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 180 ГК України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договір № 25-11/01 від 24.12.04. згідно вимог, що встановлені у ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України містить істотні умови договору, а саме: розділом 1 визначено предмет договору; розділом 2 - ціна майна та розділом 3 термін та умови передачі.

Прийняття у власність позивачем майна вказаного у Договорі, підтверджується, актом здавання-приймання майна, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст.220 ЦК України, у випадку, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Суд дослідивши поданий у матеріалах справи договір №25-11/01 від 24.12.04. з"ясував, що він містить істотні умови договору, встановлені Цивільним кодексом України та не суперечить чинному законодавству.

Відповідачем, відповідно до ст.33 ГПК України, не подано суду заперечень , щодо змісту договору, не спростовано доводи позивача, щодо його дійсності, тому у суду є достатні правові підстави для задоволення позову.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок стягнення з відповідача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 220, 638, 657 ЦК України, ст.180 ГК України, керуючись ст. 33, 49,75, 82-85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати дійсним договір №25-11/01 від 24.12.04., який укладено між ЗАТ „Меркурій Холдинг групп" та ЗАТ„Лукор".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукор" (м.Калуш, вул.Промислова,4, код 31256759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг Групп" (м.Калуш, вул.Промислова,11, код 31951512) - 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

рішення підписане 06.02.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______