Court ruling № 126865622, 25.04.2025, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 909/370/25

УХВАЛА

25.04.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М. розглянувши заяву ПП "Онтаріо" про відвід судді у справі

за позовом: ТОВ "Спецпартнер", проспект Науки, буд. 40, м. Харків, Харківська обл., 61166,

до відповідача: ПП "Онтаріо", вул. Чорновола, буд. 75А, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення пені за прострочення поставки товару за договором поставки № 24 від 01.05.2023 з 19.02.2024 по 21.03.2025 включно у розмірі 7 062 534,72 грн,

встановив, що ТОВ "Спецпартнер" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПП "Онтаріо" про стягнення пені за прострочення поставки товару за договором поставки № 24 від 01.05.2023 з 19.02.2024 по 21.03.2025 включно у розмірі 7 062 534,72 грн.

За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 01.05.2025.

24.04.2025, представник ПП "Онтаріо" подав суду заяву про відвід судді І. М. Скапровської. В обґрунтування вищевказаної заяви вказав на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України та на те, що вказана суддя раніше вже розглядала спір між цими самими сторонами, що виник із подібних договірних правовідносин, та прийняла судове рішення на користь позивача, ТОВ "Спецпартнер" у справі № 909/43/24. Відповідно, має місце ризик того, що суддя вже склала певне правове уявлення про характер взаємин між сторонами, оцінку їх дій, прав і обов`язків. У таких умовах існує реальна загроза порушення принципу процесуальної рівності та права на справедливий розгляд справи, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розглянувши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 ГПК України.

Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У п. 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно з ст. 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи.

Посилання заявника на те, що суддя І. М. Скапровська вже склала певне правове уявлення про характер взаємин між сторонами, оцінку їх дій, прав і обов`язків у зв`язку з тим, що раніше вже розглядала спір між цими самими сторонами, що виник із подібних договірних правовідносин, судом не приймається, оскільки рішення від 21.03.2024, що винесено у справі №909/43/24 прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства і залишено без змін судом апеляційної та касаційної інстанцій (Постанова Західного апеляційного господарського суду від 11.07.2024 та Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2024).

Необхідно зазначити, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З огляду на те, що заяву про відвід подано раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, вона підлягає передачі для визначення судді, який не входить до складу суду, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Керуючись ст. 32, 35, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

справу передати для вирішення питання про відвід судді І. М. Скапровської у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І. М. Скапровська