Court ruling № 118809079, 19.04.2024, Sniatyn District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 351/393/24

Номер провадження №2/351/392/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Калиновського М.М.

з участю: секретаря - Равлюк М.І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Снятині цивільну справуза позовомадвоката ПавленкоСергія Валерійовича,який дієв інтересах Акціонерного товариство " Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник АТ "Універсал Банк", адвокат Павленко С.В. звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .

Представник АТ "Універсал Банк" у позовній заяві просив розглядати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, від її представника адвоката Войтович Л.В. надійшло до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі, оскільки заявлені позовні вимоги підлягають розгляду у порядку господарського судочинства, так як спір між сторонами виник з господарських правовідносин.

Розглянувши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно із частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Юрисдикція господарського суду поширюється на спір, що виник між сторонами, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, визначено у статті 20 ГПК України.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника (частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Боржником у справі про банкрутство є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Отже, частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (неплатоспроможність) визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника.

У відповідності до пункту 8 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

З матеріалів справи слідує, що Господарським судом Івано-Франківської області розглядається справа про несплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 та визначено грошові вимоги АТ "Універсал Банк"до ОСОБА_1 у розмірі 69 874,48 грн.

Отже, з огляду на викладені вище норми Кодексу України з процедур банкрутства, а також позицію Великої Палати Верховного Суду суд вважає, що цивільна справа за позовом АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а отже, вказана справа підлягає розгляду Господарським судом Івано-Франківської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеноїпунктом 1частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на викладене вище суд вважає, що в даному випадку провадження у цивільній справі за позовом АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись ст. 31, 255, 258-260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у цивільній справі за позовом адвоката Павленко Сергія Валерійовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства"УніверсалБанк"до ОСОБА_1 простягнення заборгованості закрити.

Відповідно доч.1ст.256ЦПК Українироз`яснити представникупозивачу Акціонерного товариства "УніверсалБанк", що розгляд цієї справи належить до юрисдикції Господарського суду Івано-Франківської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ