Decision № 115366758, 28.11.2023, Uzhhorod City and District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 308/14011/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання Майор Ю.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс », третя особа без самостійних вимог : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс », третя особа без самостійних вимог: Приватний нотаріус Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивує тим, що 09.06.2021 року Остапенко Євгеном Михайловичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис від 09.06.2021 р. за кредитним договором №491015229 від 25.11.2021 р. зареєстрованого в реєстрі за №122821.

За змістом виконавчого напису приватним нотаріусом Остапенко Є.М. запропоновано стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору №491015229 від 25.11.2021 р. за період з 23.02.2021 р. по 03.06.2021 р. суму заборгованості в розмірі 46066 грн. 21 коп., що складається з:

-30195,55 грн. заборгованість за тілом кредиту;

-14920,66 грн. заборгованість за відсотками та комісією;

-900,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями;

-50,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису;

Позивачем зазначено, що ним отримано направлену 16.12.2021 р. Приватним виконавцем виконавчого округу Закапратської області Хриптою Олександром Олександровичем, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№67916297 від 16.12.2021 р. за умовами якої Позивач повинен здійснити погашення заборгованості в розмірі 46066,21 грн.

Позивач вказує, що даний виконавчий напис не підлягає до виконання , оскільки станом на момент здійснення виконавчого напису Відповідачем не підтверджено безспірність суми заборгованості, а приватним нотаріусом Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис з порушеннями норм чинного законодавства.

Позивач вважає, що виконавчий напис за №122821 від 09.06.2021 року вчинений нотаріусом з численними порушеннями вимог чинного законодавства, а тому вважає, що він не підлягає виконанню.

Позивач вважає, що вчинення вказаного виконавчого напису не відповідає вимогам загального та спеціального законодавства, яким регулюється здійснення даної процедури.

Як зазначено у виконавчому написі, з Позивача приватний нотаріус Остапенко Є.М. пропонує стягнути, зокрема, 46666,21 грн. заборгованості. Однак, правових підстав для нарахування вказаної суми у Відповідача не було, вказані суми жодним чином не підтверджені ні умовами договору/угоди/оферти, ні нормами чинного законодавства. Зокрема, Відповідачем нараховано Позивачу заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 900 грн. за вказаний період. Отже, штрафні санкції, нараховані Відповідачем і стягнуті з Позивача на підставі виконавчого напису є безпідставними, такими що суперечать чинному на момент вчинення виконавчого напису законодавству.

Позивач вважає, що виконавчий напис №122821 від 09.06.2021 року вчинено за відсутності нормативно-правового акту, який би давав права нотаріусам вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах.

Перелік документів,заякимистягнення заборгованостіпровадитьсяубезпірному порядкунапідставі виконавчихнаписівнотаріусівзатверджений постановоюКМУвід29.06.1999р.№1172. Зміни до зазначеного переліку документів, що уможливлювали б стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса за кредитним договором, були внесеніПостановою КМ України від 26.11.2014 № 662, коли перелік було доповнено розділом 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», згідно із яким за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису подаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вказує на те, що станом на 09.06.2021року чинна редакція Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року зазначає, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються ,зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Вказує на те, що станом на 09.06.2021року чинна редакція Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року не дозволяла вчинення виконавчих написів на кредитних договорах.

Позивач зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало такого способу захисту прав кредитора, як вчинення нотаріусом на стягнення боргу виконавчого напису на не посвідченій нотаріально кредитній угоді.

Просить врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5 гс21).

Посилаючись на викладене, просить суд виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 09 червня 2021 року №122821 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» суму коштів в розмірі 46066,21 грн. на підставі кредитного договору від №491015229 від 25.11.2021 р. визнати таким, що не підлягає виконанню.

Позиція сторін справи :

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Від представника позивача надійшла на адресу суду заява про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі тапросять їхзадовольнити.

В судове засідання представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» не зявився будучи належним чином повідомлений про дату час і місце розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив. В матеріалах справи наявна заява відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про визнання позову у частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та просить суд повернути позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову з державного бюджету та розглянути справу у їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст.200, ч. 4 ст.206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову на підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч.3ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно зіст. 206 ЦПК Українивідповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі і у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

У даній справі відповідач визнав позов повністю.

Судом встановлено, що визнання позову відповідає закону.

Визнання позову відповідачемне порушуєправа іншихосіб,атому в зв`язкуз безумовним визнаннямпозову відповідачем, суд ухваливрішення упідготовчому засіданні та доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.2ст.247 ЦПК Україниу зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Уданійсправізаходизабезпеченнядоказівтазабезпеченняпозовусудомнезастосовувалися.

Провадженняусправіухвалоюсудунезупинялося,а томунебулопідставдляйого поновлення.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Заправиламич.1ст.13ЦПКУкраїнисудрозглядаєсправинеінакшеякзазверненнямособи,поданимивідповіднодоцьогоКодексу,вмежахзаявленихнеювимогінапідставідоказів,поданих учасниками справиабовитребуванихсудомупередбаченихцимКодексомвипадках.

Відповіднодоч.1ст.81ЦПКУкраїникожнасторонаповиннадовеститіобставини,наяківонапосилаєтьсяякнапідставусвоїхвимогабозаперечень,крім випадків, встановлених цим Кодексом.Частиною 5 даної статтіпередбачено,що доказиподаються сторонами та іншими учасниками справи,ач.6 що доказуваннянеможе ґрунтуватисяна припущеннях.

Згіднозч.7ст.81ЦПКУкраїнисуднеможезбиратидокази,щостосуютьсяпредметаспору,звлас-ної ініціативи,крімвитребування доказівсудомувипадку,коливін маєсумніви удобросовісному здійсненні учасникамисправиїхніх процесуальнихправ абовиконанні обов`язків щододоказів,а також іншихвипадків, передбаченихцим Кодексом.

Доказамиєбудь якідані,напідставіякихсудвстановлюєнаявністьабовідсутність обставин (фактів), щообґрунтовуютьвимогиізаперечення учасниківсправи,таінших обставин, якімають значення длявирішеннясправи(ч.1ст.76ЦПКУкраїни).

Фактичні обставини справи:

Перевіряючиобставинисправи,судомвстановлено,що 09.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №122821 якимзапропоновано звернути стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору №491015229 від 25.11.2019 р. за період з 23.02.2021 р. по 03.06.2021 р. суму заборгованості в розмірі 46066 грн. 21 коп., що складається з:

-30195,55 грн. заборгованість за тілом кредиту;

-14920,66 грн. заборгованість за відсотками та комісією;

-900,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями;

-50,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису;

Як встановлено судом, постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Хриптою Олександром Олександровичем від 16.12.2021 року відкрито виконавче провадження ВП№67916297 виконання виконавчого напису №122821, виданого 09.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусомКиївського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансовакомпанія «ЕлітФінанс» заборгованість щовиникла поКредитному договору№491015229 від 25.11.2019 р. за період з 23.02.2021 р. по 03.06.2021 р. , в сумі 46066 грн. 21 коп . Стягувачем зазначено ТОВ«Фінансова компанія«Еліт Фінанс» .

Нормативно-правове обґрунтування :

Надаючиправовуоцінкуспірнимправовідносинам,щовиниклиміжсторонамиу справі, суд виходить знаступного.

Згідно з п. 4ст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Порядоквчинення виконавчихнаписів визначається положеннямиЗаконуУкраїни «Пронотаріат» (в редакції яка діяла станом на час вчинення виконавчого напису), Порядком вчинення нотаріальних дійнотаріусамиУкраїни, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012р. №296/5; постановою Кабінету Міністрів Українивід 29.06.1999р. №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадитьсяу безспірному порядку напідставі виконавчих написівнотаріусів»

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоюстатті 39 Закону України «Про нотаріат»(далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Закономта іншими актами законодавства України.

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно з частиною першоїстатті 1 Закону України «Про нотаріат»нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаГлава 14 Закону «Про нотаріат»та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно достатті 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже,відповіднеправостягувача,зазахистомякоговінзвернувсядонотаріуса,повинноіснувати намоментзвернення.Таксамонамоментзверненнястягувачадо нотаріусаіззаявою про вчинення виконавчого написуповиннаіснуватий,крім того,такожбутибезспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Саме такаправовапозиціявикладенаупостанові ВерховногоСуду Українивід05 липня 2017 рокуусправі№6- 887цс17, у постанові ВерховногоСуду від18червня2018 рокуусправі №199/183/17, упостановівід04липня2018рокуусправі№757/29988/17, у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16 та постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4ст. 254 КАС України(в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22.02.2017, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Постановаабо ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином, вчиняючи 09.06.2021 року виконавчий напис № 122821, приватний нотаріус Остапенко Є.М. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 122821 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей87,88 Закону України «Про нотаріат»та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, аналогічна правова позиція викладена у п.95 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі №910/10374/17.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом09.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правовапозиціявикладенаупостановіВеликоїПалатиВерховногоСуду від 21 вересня 2021 року по справі № 910/10374/17.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з порушенням нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не вбачає необхідності надавати правову оцінку іншим аргументам позовної заяви.

Такимчином,правопозивачауданомувипадкупорушене івонопідлягає судовому захистуу спосіб,визначенийпозивачем, якийвідповідаєзакону.

Виходячизправовоїприроди виконавчого напису, якийєвиконавчимдокументом, суд відповідно дозаявленихпозовних вимог,зметою ефективного захисту порушеного правапозивача, вважає за можливезастосувати такийспосібзахиступравпозивача,як визнання виконавчого напису таким, щонепідлягає виконанню.

Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 09.06.2021 були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Відповіднодост.89ЦПКУкраїни, суд оцінюєдокази засвоїмвнутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьсянавсебічному,повному, об`єктивномута безпосередньому дослідженні наявних усправі доказів. Жодендоказ немає длясуду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємнийзв`язок доказівв їхсукупності.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD ) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

З урахуваннямвсіхобставинсправи,враховуючивимогист.81ЦПКУкраїникожнасторона зобов`язанадовеститіобставини,наяківонапосилається,якнапідставусвоїхвимогізаперечень,виходячизпринципупроцесуальногорівноправ`ясторін,тавраховуючиобов`язоккожноїсторонидовеститіобставини,наяківонапосилається,виходячиізпринципіврозумностітасправедливості,оцінюючиналежність,допустимість,достовірністьтадостатністькожногодоказуокремо,атакождостатністьівзаємнийзв`язоквїхсукупностізасвоїмвнутрішнімпереконанням,щоґрунтуєтьсянавсебічному,повному,об`єктивномутабезпосередньомудослідженнюнаявнихусправідоказів,враховуючиправову позиціювикладенуупостанові ВеликоїПалатиВерховногоСуду від 21 вересня 2021 року по справі № 910/10374/17, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Щодо розподілу судових витрат:

Частинами першою-другоюстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповіднодоп.1ч.2ст.141ЦПКУкраїни,уразізадоволення позову,судові витрати покладаються навідповідача.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджено платіжною інструкцією.

Згідност. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи, у відповідності до положень ч.1ст.142 ЦПК України, ч. 3ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50відсотків суми сплаченого при поданні позовної заяви судового збору, а решта 50 відсотків - підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, стягненню з відповідачаТОВ «Еліт Фінанс », на користь позивача ОСОБА_1 підлягає 50 відсотків суми сплаченого судового збору, а саме 536,80 грн, а решта 50 відсотків суми сплаченого судового збору у розмірі 536,80 грн - поверненню з державного бюджету.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 87,88 Закону України «Пронотаріат», главою16розділуIIПорядкувчиненнянотаріальнихдійнотаріусамиУкраїни,затвердженогоНаказом Міністерства юстиціїУкраїни22.02.2012р.№296/5, ст.ст. 12,13, 258-259,268,272-273 , ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс », третя особа без самостійних вимог : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий написприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинений 09.06.2021 року за реєстровим № 122821 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс », в рахунок примусового стягнення заборгованості в розмірі 46066,21 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Фінанс », накористь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір за позовну заяву в сумі 536,80 гривень.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків суми, сплаченого при поданні позову, судового збору у розмірі 536,80 грн.

Рішенняможебутиоскарженеу апеляційномупорядку доЗакарпатського апеляційного суду протягом тридцятиднівз дняйогопроголошенняшляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайоннийсуд.

Якщовсудовомузасіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішенняабо уразірозглядусправи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасниківсправи, апеляційна скарга на рішеннясуду подається протягомтридцяти днів здняскладення повного судовогорішення (ч.1ст.354, ст.355ЦПКУкраїни).

Рішеннясудунабирає законноїсилипісля закінченнястрокудляподання апеляційної скарги всімаучасникамисправи,якщоапеляційнускаргу небулоподано.Уразіподання апеляційної скарги рішення, якщойогонескасовано,набираєзаконноїсилипісля повернення апеляційної скарги, відмови увідкриттічизакриття апеляційного провадженняабоприйняття постановисуду апеляційної інстанції за наслідкамиапеляційногорозгляду(ч.ч.1,2ст.273ЦПК України).

Учасниксправи,якому повнерішеннянебуловрученеуденьйогопроголошення або складення, маєправона поновлення пропущеного строкунаапеляційнеоскарження,якщо апеляційна скарга поданапротягом тридцятиднівздняврученняйомуповного рішення (п.1ч.2 ст.354 ЦПКУкраїни).

Строкнаапеляційнеоскарженняможебутитакожпоновленийвразіпропускуз інших поважних причин(ч.3ст.354ЦПКУкраїни).

Учасникисправи:

Позивач- ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_1 ,;

ВідповідачТОВ «Еліт Фінанс » (місце знаходження : 03035, м. Київ, Соломянська площа 2 );

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. (місце знаходження : м. Київ, вул. Мала Житомирська 6/5).

Дата складання повного тексту рішення - 04.12.2023

Суддя Ужгородського

міськрайонного судуК.К. Бенца