Court ruling № 114032347, 05.10.2023, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

1Справа № 335/7188/22 1-кс/335/2033/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022080000000391 від 28.07.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 255-1 КК України, відносно:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 .

Вказує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сприяв та координував злочинну діяльність на території ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, 36, тим самим встановив та у подальшому поширив злочинний вплив за наступних обставин.

Так, згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_6 , як особа, що раніше судима за вчинення ряду умисних злочинів проти життя та здоров`я, громадської безпеки, громадського порядку та моральності, авторитету органів державної влади, а також проти власності, 16.06.2021 року затриманий слідчим відділенням відділу поліції № 3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 115 КК України, у зв`язку із чим ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 18.06.2021 року йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», де він утримувався до 09.05.2023 року.

Перебуваючи тривалий проміжок часу в слідчому ізоляторі - ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», ОСОБА_6 , будучи заарештованим, підтримуючи злодійські традиції, не бажаючи ставати на шлях виправлення, не підкоряючись вимогам чинного законодавства України, що визначають порядок утримання та відбуття покарань ув`язненими в місцях позбавлення волі, правилам поведінки в місцях позбавлення волі, а також загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, використовуючи свої особисті якості та можливості, здобув повагу та авторитет серед засуджених і заарештованих осіб, як особа в статусі суб`єкта злочинного впливу.

Протиставляючи себе нормам законності та бажаючи продовжувати свою злочинну діяльність у противагу загальновизнаним етичним правилам існування у правовому суспільстві, у ході злочинного зібрання («сходки») з використанням засобів зв`язку, за протекторату загальновизнаних у кримінальному співтоваристві суб`єктів підвищеного злочинного впливу, при невстановлених досудовим слідством обставинах, пройшовши негласну процедуру ініціації, був визнаний кримінальним авторитетом та призначений «смотрящим за Запорізьким слідчим ізолятором», тим самим отримав статус суб`єкта злочинної ієрархії та повноваження із нагляду за дотриманням загальноприйнятих у кримінальних колах неформальних правил поведінки, визначених злодійськими традиціями в межах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Так, згідно з вимогами статті 9 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені зобов`язані, в тому числі:

- виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України;

- неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;

- виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань;

- ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених.

Конституцією України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР визначені основоположні права, свободи та обов`язки людини та громадянина.

Згідно з статтею 21 усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Відповідно до статті 23 кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов`язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Згідно з статтею 24 громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 68 кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У статті 10 Закон України «Про попереднє ув`язнення» від 30.06.1993 року № 3352-XII визначено обов`язки осіб, взятих під варту, які зобов`язані:

- додержуватися порядку, встановленого в місцях попереднього ув`язнення, і виконувати законні вимоги адміністрації;

- бути ввічливими до працівників місця попереднього ув`язнення, а також поміж собою; не вступати в суперечки з представниками адміністрації, не принижувати їх гідність, не протидіяти виконанню ними своїх обов`язків.

Нехтуючи передбаченими Законом України «Про попереднє ув`язнення» та Кримінально-виконавчим кодексом України обов`язками ув`язнених та засуджених, з метою здобуття і укріплення авторитету серед осіб негативної кримінальної спрямованості, які пов`язані «злодійськими» традиціями, способом життя та утримувалися в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», ОСОБА_6 неодноразово порушував режим утримання, за що піддавався заходам стягнення адміністрацією установи.

Внаслідок даних порушень, в тому числі порушень розпорядку дня, зберігання заборонених предметів, порушень меж локалізації, невиконання законних вимог адміністрації установ виконання покарань, ОСОБА_6 здобув повагу і авторитет серед засуджених та заарештованих.

Одночасно з цим, отримавши статус так званого «смотрящего»,

ОСОБА_6 зобов`язався дотримуватися чітко визначених правил особистісної поведінки щодо взаємовідносин з іншими особами кримінального світу та поширення свого злочинного впливу, серед яких:

- повне неприйняття зовнішніх загальноприйнятих норм і правил поведінки;

- заборона будь-якої співпраці під час розслідування злочинів і спілкування із співробітниками правоохоронних органів (за виключенням власних слідчих дій та судових засідань), безумовне заперечення своєї вини у вчиненні злочинів, відмова в отриманні будь-якої допомоги від офіційних представників держави;

- заборона заняття будь-якою загальнокорисною працею, заміщення у виправних закладах будь-яких адміністративно-господарських посад;

- підтримування в місцях позбавлення волі «злодійських порядків» та виконання «суддівських» (арбітражних) функцій під час вирішення спорів між засудженими.

Перебравши на себе функцію так званого «смотрящего» за ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», займаючи відповідну ланку у кримінальній ієрархії, а також завдяки авторитету, іншим особистим якостям та можливостям ОСОБА_6 отримав змогу контролювати надходження, витрати та розподіл грошових коштів, у тому числі отриманих злочинним шляхом, призначених для забезпечення існування та функціонування ланок злочинного співтовариства, що існувало в межах цієї установи та було пов`язано спільними кримінальними зв`язками.

Для цього, ОСОБА_6 , будучи з 18.06.2021 року ув`язненим в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, 36, маючи попередньо здобутий серед засуджених осіб авторитет, як особа, яка веде визначений «злодійськими» традиціями спосіб життя, з метою запровадження, підтримання та розширення сфер злочинного впливу, як в даній установі, так і за її межами, в тому числі з використанням засобів мобільного зв`язку, як особа у статусі кримінального авторитета і уповноважений наглядати за дотриманням неписаних загальноприйнятих в злодійських колах правил поведінки та вирішення спорів і конфліктів, що виникають в злочинному середовищі осіб, які утримуються під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», з метою матеріального забезпечення та координації злочинної діяльності на території даної установи, організовував накопичення, утримання та подальший розподіл грошових коштів, майна чи інших активів (доходів від них), продуктів харчування, заборонених психоактивних препаратів та продуктів (наркотичних засобів, психотропних речовин та алкогольних напоїв) серед засуджених.

Поряд з цим, ОСОБА_6 , перебуваючи у статусі «смотрящего», здійснював наступні функції:

- встановлення та поширення у суспільстві злочинного впливу, як в місцях позбавлення волі, так і поза ними, а саме: сприяння, координування та здійснення впливу на злочинну діяльність;

- контроль за існуючим злодійським фондом взаємодопомоги засуджених та осіб, які притягувалися до кримінальної відповідальності (так званим «общаком»), забезпечення своєчасного надходженням до нього коштів та матеріальних благ, їх облік та розподіл;

- контроль за дотриманням представниками криміналітету загальноприйнятих в їх колах правил поведінки (так званих «понять»);

- виконання ролі, так званого «мирового судді», тобто вирішення конфліктів та спірних ситуацій, які виникають між представниками криміналітету, ґрунтуючись на зазначених вище «злодійських поняттях» з обов`язковим подальшим виконанням рішення ОСОБА_6 сторонами конфлікту, у тому числі санкцій у вигляді «штрафів» матеріального характеру або фізичного покарання із застосуванням насильства відносно винних.

Крім того, ОСОБА_6 , будучи ув`язненим в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», з метою встановлення та поширення свого злочинного впливу на заарештованих та засуджених, які утримуються та відбувають покарання в даній установі, встановив загально-визначені в слідчому ізоляторі правила поведінки серед засуджених та вимагав безумовного їх дотримання вказаними особами.

При цьому, будь-який спротив дотриманню встановлених ОСОБА_6 правил поведінки негайно придушувався як ним особисто, так і опосередковано через наближених до нього та визначених ним засудженими та заарештованими шляхом застосування фізичного та психічного насильства.

Крім цього, з метою поширення свого злочинного впливу на ув`язнених та засуджених, які утримуються в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», а також контролю за дотриманням встановлених ним правил поведінки, ОСОБА_6 координував свої дії з неформально визначеними старшими за окремими напрямками/дільницями/корпусами/гуртожитками установи.

Крім того, для контролю за діяльністю, розпорядком, матеріально-побутовими умовами проживання ув`язнених та засуджених, які утримуються в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», ОСОБА_6 був організований та систематично вівся облік таких осіб, який здійснювався у спеціально створеному у рукописному вигляді журналі, з метою визначення кількості, персонального переліку, упорядкування ув`язнених в камерних приміщеннях в залежності із статусом, видом злочинів та інших характеристик, визначених «злодійськими поняттями», а також використовувався для вирахування систематичних грошових внесків до фонду злодійської допомоги, так званого «общака», які здійснювались під виглядом ставок для проведення серед заарештованих азартних ігор.

Під час протиправної діяльності з встановлення та поширення в суспільстві злочинного впливу, ОСОБА_6 , утримуючись в державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, 36, використовував термінали мобільного зв`язку з абонентськими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , за допомогою яких здійснював телефонні розмови з арештованими, засудженими та іншими особами, під час яких підтверджував свій статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу; вимагав від заарештованих всіляко протидіяти адміністрації установи шляхом порушення правил режиму з метою схиляння адміністрації до послаблення режиму та усунення перешкод надходження до установи заборонених предметів; вимагав від заарештованих дотримуватись «злодійських» традицій, тобто відповідних правил поведінки; вимагав від заарештованих щомісячно перераховувати грошові кошти на так званий «общак»; організовував збут наркотичних засобів та психотропних речовин в межах установи під виглядом гри у так зване «лото»; проводив співбесіди із особами, які прибувають до установи, і отримуючи їх пояснення, визначав їх подальший статус, вимагав від них дотримання «злодійських» традицій для поширення злочинного впливу в установі.

З метою забезпечення матеріальної бази у вигляді фонду злодійської допомоги, так званого «общака» ОСОБА_6 , який діяв опосередковано через третіх осіб - номінальних утримувачів рахунків в банківських установах, проводилось накопичення, розподіл, витрачення грошових коштів використовувались рахунки відкриті у банках:

- АТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КОНКОРД», який керувався карткою з номером НОМЕР_3 ;

- АТ «Державний ощадний банк України», який керувався карткою з номером НОМЕР_4 ;

- АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», який керувався карткою з номером НОМЕР_5 ;

- АТ «АКЦЕНТ-БАНК», який керувався карткою з номером НОМЕР_6 .

При цьому номінальні власники зазначених рахунків були позбавлені реальної можливості розпоряджатись коштами, які знаходились на них, без відома та вказівок ОСОБА_6 , що забезпечувалось дотриманням конспірації та можливості покарання у разі несанкціонованих операцій із коштами «общака».

Так, 20.09.2022 року, у зв`язку із встановленим та розповсюдженим ОСОБА_6 злочинним впливом в межах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», йому стало відомо, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який тримався під вартою в цій установі, отруївся невідомою речовиною, госпіталізований до медичної установи, після чого помер внаслідок отруєння.

З метою уникнення негативних наслідків подальшого розслідування факту та причин смерті ОСОБА_7 , а також збереження встановлених звичаєвих злодійських порядків в слідчому ізоляторі, ОСОБА_6 вирішив опосередковано впливати на хід дослідження цих обставин правоохоронними органами, і для цього встановив найближчих родичів померлого, а саме його матір ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Для цього, 27.09.2022 року, використовуючи термінал мобільного зв`язку із встановленим номером НОМЕР_1 , ОСОБА_6 декілька разів телефонував ОСОБА_9 на її мобільний номер НОМЕР_7 , та в ході особистої розмови, назвавшись особою у статусі злочинного авторитету - «смотрящім» за слідчим ізолятором, який має вплив в злодійському середовищі, чинив на неї вплив, з метою спонукати припинити дії, як заявниці в зареєстрованому факті смерті її сина ОСОБА_7 , для усунення потенційної небезпеки негативних наслідків для інших заарештованих, як то: погіршення режиму та умов тримання під вартою, раптові обшуки камерних приміщень та виявлення заборонених речей та предметів, інших адміністративних заходів з боку адміністрації слідчого ізолятора. Крім того ОСОБА_6 обіцяв ОСОБА_9 виплату грошової компенсації для залагодження моральної шкоди, якщо вона не буде наполягати на активізації розслідування та висловлювати версії про криміногенні причини смерті ОСОБА_7 , а не про нещасний випадок.

Крім того, 12.01.2023 року, у зв`язку із встановленим та розповсюдженим ОСОБА_6 злочинним впливом в межах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», йому стало відомо, що до зазначеної установи була організована спроба збуту наркотичного засобу - метадону, який був виявлений в харчових продуктах при передачі на адресу ув`язненого ОСОБА_10 .

Визначивши цю обставину, як порушення встановленого злочинного впливу в межах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» та злодійського порядку, який передбачав узгодження подібних дій з ним, як «смотрящим», ОСОБА_11 оголосив про застосування до порушника ОСОБА_10 санкцій у вигляді покарання, застосування фізичного насильства у вигляді побоїв, який був оголошений та доведений ним у вигляді вербального розпорядження засудженим та ув`язненим, які тримались в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Крім того, 17.03.2023 року, у зв`язку із встановленим та розповсюдженим ОСОБА_6 злочинним впливом в межах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», йому стало відомо, що до зазначеної установи для тримання під вартою в камерному приміщенні № 76 поміщений ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.

Діючи відповідно до кримінальних звичаїв, так званих «злодійських понять», ОСОБА_6 визначив цю обставину, як привід для встановлення за ОСОБА_12 негативного соціального статусу серед заарештованих та засуджених, що мав втілитись у застосуванні відносно нього режиму постійних моральних знущань, приниження людської гідності, позбавлення нормальних побутових умов при проживанні в гуртожитку, а також застосування фізичного насильства, яке буде втілюватись як самим ОСОБА_6 , так і його довіреними особами та яке є обов`язкове для виконання іншими ув`язненими.

Так, 21.03.2023 року, в денний час доби, діючи спільно із невстановленими особами з кола заарештованих, перебуваючи у внутрішньому прогулянковому майданчику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», де на той час також перебував ОСОБА_12 , ОСОБА_6 діючи в статусі «смотрящєго», під приводом визначення соціального статусу ОСОБА_12 та проводячи дії, що мали характер «дізнання» з метою визначення винності останнього в інкримінованого йому злочину, напав на нього та спільно із невстановленими особами нанесли ОСОБА_12 побої, що виразилось у завданні не менше 10 ударів кулаками по тулубу. Ці насильницькі дії ОСОБА_6 та невстановлені особи супроводжували вербальними образами, погрозами фізичної розправи та приниження людської гідності.

В результаті вказаних дій, ОСОБА_6 , на кримінальне прізвисько « ОСОБА_6 », який у невстановлений період часу, але не пізніше ніж з серпня 2021 року до 09 травня 2023 року, перебував у злочинному статусі так званого «смотрящего» за державною установою «Запорізький слідчий ізолятор», у вказаний період часу, діючи умисно, з мотивів встановлення та поширення злочинного впливу, обравши вчинення кримінального правопорушення проти громадської безпеки як спосіб досягнення авторитету серед засуджених та ув`язнених, задля задоволення власних потреб, підтримуючи злодійські традиції, не бажаючи ставати на шлях виправлення, не підкоряючись вимогам чинного законодавства України, що визначають порядок утримання та відбуття покарань ув`язненими в місцях позбавлення волі, правилам поведінки в місцях позбавлення волі, а також загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, завдяки авторитету, іншим особистим якостям та можливостям, сприяв, спонукав, координував та здійснював інший вплив на злочинну діяльність, організовував та безпосередньо здійснював розподіл коштів, майна та інших активів, спрямованих на забезпечення такої діяльності, тобто умисно встановив та поширив злочинний вплив в установі виконання покарань, а саме державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, 36.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 , вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 255-1 КК України, який кваліфікується як умисне встановлення та поширення в суспільстві злочинного впливу, тобто дії особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям сприяє, спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності, за відсутності ознак, зазначених у ч. 5 ст. 255 КК України - тобто особою, яка не перебуває у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі», вчинені в слідчому ізоляторі.

За даним фактом 28.07.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12022080000000391 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України.

Крім того, за наведених вище обставин 17.03.2023 року ОСОБА_6 , перебуваючи під вартою в державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, 36, діючи з корисливих мотивів, повторно, як особа, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 КК України, з метою наповнення грошовими коштами злодійського фонду матеріальної взаємодопомоги - так званого «общака», забезпечення матеріального підґрунтя існування злодійського середовища та поширення свого злочинного впливу на ув`язнених та засуджених, які утримуються в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», висунув заарештованому ОСОБА_14 , який також тримався під вартою в цій установі, вимоги про перерахування на рахунок, розміщений в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» (МФО 307770, ЄДРПОУ 14360080), який керується банківською карткою із № НОМЕР_6 , грошової суми в розмірі 15500 грн., в якості внеску за попередню злочинну діяльність, у зв`язку із підозрою у вчиненні злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів з корисливою метою, за ч. 2 ст. 307 КК України.

При цьому, в обґрунтування своїх вимог ОСОБА_6 , з метою отримання грошових коштів та впливу на ОСОБА_14 , надав своїм довіреним особам вказівки створити такі умови, що б останній від інших ув`язнених зазнавав постійних моральних знущань, приниження людської гідності, позбавлення нормальних побутових умов при проживанні в гуртожитку.

Разом з цим, ОСОБА_6 пояснив ОСОБА_14 те, що він визначний злодійською спільнотою лідером серед засуджених та заарештованих, які ув`язнені та тримаються в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», і його рішення та вимоги є обов`язковими для виконання, а грошова повинність на користь злодійського співтовариства за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є обов`язковою відповідно до встановлених злодійських традицій та правил.

Крім того, згідно клопотання, у разі не виконання цих вимог ОСОБА_6 обіцяв ОСОБА_14 застосування відносно нього режиму постійного фізичного насильства шляхом побиття, моральних знущань та принижень відповідно до встановлених злодійських правил поведінки, що втілиться у пониженні статусу серед заарештованих та засуджених, систематичних завданнях тортур, фізичного болю, приниження людської гідності, позбавлення нормальних побутових умов при проживанні в гуртожитку, і буде втілюватись як самим ОСОБА_6 , так і його довіреними особами та іншими ув`язненими за його вказівками.

За фактом вимагання грошових коштів у ОСОБА_14 слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023080000000406 від 28.07.2023 року за ч. 1 ст. 189 КК України.

Так, 18.03.2023 року, ОСОБА_14 , діючи під протиправним впливом та виконуючи незаконні вимоги ОСОБА_6 , в якості розрахунку за безпідставні боргові зобов`язання, накладені на нього, шляхом проведення безготівкових платежів з рахунку ОСОБА_15 , який діяв і інтересах ОСОБА_14 , перевів на рахунок, розміщений в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» (МФО 307770, ЄДРПОУ 14360080), який керується банківською карткою із № НОМЕР_6 , та використовувався для існування фонду матеріальної взаємодопомоги - так званого «злодійського общака», грошові кошти на загальну суму в розмірі 15500 грн.

Таким чином, згідно клопотання, своїми умисними діями ОСОБА_6 , вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 189 КК України, який кваліфікується як вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження його прав, свобод або законних інтересів (вимагання), вчинена потворно.

За даним фактом 28.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12023080000000406 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України.

28.07.2023 року кримінальне провадження № 12022080000000391 об`єднане в одному провадженні з кримінальними провадженнями № 12023080000000406, за єдиним № 12022080000000391.

Слідчий вказує, що у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами,

31.07.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 255-1 КК України.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, які згідно ч. 5, ч. 6 ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та усвідомлення ОСОБА_6 невідворотності покарання за його скоєння, є ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, вважає, що ОСОБА_6 може знищити, або сховати речі, які мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження, а саме майно здобуте злочинним шляхом, а також інші предмети, що використовувались співучасниками у своїй злочинній діяльності, що зберігаються у місцях, які підлягають встановленню під час проведення досудового розслідування.

З метою уникнення покарання, ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, співучасників злочинної діяльності, особи яких підлягають встановленню, в тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню.

На необхідність обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказує сам характер злочинної діяльності, пов`язаної із застосуванням ним до потерпілого та інших осіб психічного насильства, погроз фізичним насильством на розправою, що посилюється його обізнаністю про сторони особистого життя, місця звичайного перебування потерпілих та свідків (постійного чи тимчасового проживання).

Крім того, беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, цей злочин підозрюваний вчинив не під впливом будь-яких скрутних життєвих обставин, тим самим орган досудового розслідування приходить до висновку, що злочинна діяльність є стабільним джерелом його доходу, і тому є обґрунтовані підстави сумніватися, що, підозрюваний перебуваючи на волі, знов не опиниться у скрутному матеріальному становищі і знов не вчинить нового злочину проти власності.

Окрім того, враховуючи той факт, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, це свідчить про схильність останнього до рецидиву та його антисоціальну поведінку, а також про те що підозрюваний може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити інші кримінальні правопорушення, тим самим завдати шкоду охоронюваним правам та інтересам суспільства.

Наявність у підозрюваного місця проживання, не виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не засвідчують відсутність наміру переховування від слідства та суду.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, у кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Таким чином, зазначені доводи, а також вік обвинуваченого, його матеріальне положення та обставини, які враховуються під час обрання запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, наявність судимостей, стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, наявність сім`ї та утриманців, репутація ОСОБА_6 , дають підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим у п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_6 , може переховатися від органів досудового розслідування й суду, впливати на потерпілих, свідків та осіб, причетність яких до інкримінованого йому злочину підлягає перевірці, а тим самим перешкодить встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, забезпечити виконання процесуальних рішень у провадженні.

Приймаючи до уваги наведені доводи, на підставі ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, сторона обвинувачення вважає, що при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу більш м`якого ніж взяття під варту строком на 60 діб, запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо, а враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у злочинах, вчинених із погрозою застосування насильства, визначення розміру застави не є доцільним.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.

Захисник просив вирішити клопотання на розсуд суду.

Підозрюваний у судове засідання не доставлений, оскільки останній ухиляється від органу досудового розслідування, у зв`язку з чим його оголошено у розшук.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, захисника, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.

Відповідно до положень п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Із змісту положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 року у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування.

Положеннями ст. 186 КПК України, клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Крім того як регламентовано частиною 6 ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З наведеної норми вбачається, що у випадку оголошення підозрюваного у міжнародний розшук та доведення прокурором підстав, передбачених ст. 177 КПК України, суд може застосувати так звану попередню процедуру застосування до підозрюваного запобіжного заходу - обрання запобіжного заходу. Наступним етапом після затримання особи (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) - є забезпечення розгляду за участю підозрюваного клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Отже, для оцінки необхідності обрання запобіжного заходу підозрюваному достатньо встановлення судом обставини оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022080000000391 від 28.07.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 255-1 КК України, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

31.07.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 255-1 КК України.

09.05.2023 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, в ході розгляду кримінального провадження № 12021082170000184 від 16.06.2021 року, в якому ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченому ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 115 КК України, в подальшому продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_6 відмовлено, його звільнено з-під варти та обрано запобіжний захід за адресою: АДРЕСА_3 .

26.07.2023 року за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника місцем виконання ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати в нічний час місце мешкання змінено на адресу: АДРЕСА_2 .

07.08.2023 року, органом досудового розслідування до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя направлено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , строком на 60 діб, яке заздалегідь, 03.08.2023 року, було вручено підозрюваному та його захиснику ОСОБА_16 разом із документами та іншими матеріалами, які обґрунтовують доводи, вказані в клопотанні.

07.08.2023 року через захисника, підозрюваний ОСОБА_6 був повідомлений про розгляд зазначеного клопотання в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя об 11 годині 08.08.2023 року, однак у визначений час для участі в судовому розгляді не з`явися, проігнорувавши обов`язковість особистої участі у ньому.

Беручи до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_6 , ухиляється від явки в суд, не прибув для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні відомості про поважні причини, що перешкоджали його своєчасному прибуттю, ухвалою слідчого судді від 08.08.2023 року, надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

09.08.2023 року підозрюваний ОСОБА_6 об 13 год. 30 хв., тобто у визначений час судом для участі у судовому розгляді не з`явився.

Постановою слідчого від 11.08.2023 року, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук, досудове розслідування зупинено.

12.09.2023 року у зв`язку з триваючим розшуком підозрюваного ОСОБА_6 , досудове розслідування зупинено.

Розшук ОСОБА_6 здійснюється УСР в Запорізькій області ДСР Національної поліції України, яким під час розшукових заходів отримана інформація, що з метою переховування від досудового розслідування та суду підозрюваний може перебувати в межах тимчасового окупованого російською федерацією м. Мелітополя Запорізької області.

Отже встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Враховуючи обставини наведенні у клопотанні слідчого та дані про особу ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні злочинів, які згідно ч. 5, ч. 6 ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, а також те, що підозрюваний на сьогодні перебуває у розшуку, а тому, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також знищити, або сховати речі, які мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження, а саме майно здобуте злочинним шляхом, а також інші предмети, що використовувались співучасниками у своїй злочинній діяльності, що зберігаються у місцях, які підлягають встановленню під час проведення досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, співучасників злочинної діяльності, особи яких підлягають встановленню, в тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити інші кримінальні правопорушення, тим самим завдати шкоду охоронюваним правам та інтересам суспільства, у зв`язку із чим наведені в клопотанні обставини свідчать про існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної його процесуальної поведінки.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у розшук.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому правопорушень, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Ч 6 ст. 193 КПК України встановлено особливий порядок обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, оголошених у міжнародний розшук. Специфікою є те, що таке рішення слідчий суддя, суд приймає за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, а запобіжний захід лише обирається, а не застосовується.

Оскільки частиною 6 ст. 193 КПК України встановлено особливий порядок обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, оголошених у міжнародний розшук, рішення слідчий суддя, суд приймає за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, а запобіжний захід лише обирається, а не застосовується слід дійти до висновку про задоволення клопотання.

Враховуючи наведене вище, а також те, що підозрюваний ОСОБА_6 виїхав та перебуває на тимчасово окупованій території України, а так само може в подальшому виїхати на територію держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, а також оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя вважає за можливе клопотання слідчого задовольнити та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою (заочно).

У разі затримання ОСОБА_6 , не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, доставити підозрюваного до суду для розгляду клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у даному кримінальному провадженні, а якщо справа буде перебувати у провадженні суду на відповідного процесуального прокурора.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1