Decision № 101631565, 30.11.2021, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/568/21

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", код ЄДРПОУ 00100227,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", код ЄДРПОУ 41999833,

про стягнення 5 163 926,71 грн.,

cекретар судового засідання Штундер Д.Л.

За участю представників сторін:

від позивача - Блажко У.В.,

від відповідача - Чекан В.В., Янєв М.О., Боднар А.М.;

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі за текстом Позивач, або ОСП, або ПАТ НЕК «Укренерго»), звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", про стягнення 5 163 926,71 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму 5163926,71 гривень, з яких 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 565 017,77 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 207 817,92 грн, пеня в розмірі 2374847,19 грн, штраф в розмірі 16 243,87 грн.

Ухвалою суду від 21 липня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання сторонами заяв по суті спору та призначено підготовче засідання.

Від представника відповідача 28.08.2021 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач позовних вимог не визнає, вважаючи, що відповідачем не порушувалися умови договору і права позивача, але просить зменшити розмір стягуваних штрафних санкцій, які вимагає позивач.

22 вересня 2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 14.09.2021 № 01/40601.

За заявою відповідача ухвалою від 23.09.2021 судом закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи по суті на 21.10.2021 р., встановлено відповідачу строк для подання заперечень до 28.09.2021 року, а позивачеві встановити строк для подання пояснень до 10.10.2021 року.

В судовому засіданні 21.10.2021 оголошувалася перерва до 18.11.2021 та до 30.10.2021 року.

Під час підготовчого засідання та до початку розгляду справи по суті судом розглянуто заявлені сторонами клопотання, зокрема про призначення у справі економічної експертизи, яке було залишено без задоволення.

Розглянувши 30.11.2021 справу по суті суд видалився до нарадчої кімнати, проголосивши вступну та резолютивну частини рішення 01.12.2021 року.

Описова частина рішення.

І. Виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

Відповідно до п. 2 ч. З ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.

Між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Закарпаттяенергозбут» укладений договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0195-02024. Додатковою угодою від 14.08.2019 даний договір був укладений в новій редакції (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі, ОСП) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповіднодо умов цього Договору, а ТОВ «Закарпаттяенергозбут» (Користувач) зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов Договору.

Договором передбачено загальний обов`язок Користувача та право ОСП згідно з пп. 1 п. 7.1., пп. 3 п. 9.3. Договору - ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за послугу; Користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.

Основні умови, що регулюють грошові відносини сторін.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

Перший платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору; Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:

Другий платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;

Третій платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;

Четвертий платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;

П`ятий платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.

Згідно з п. 6.5 Договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 6.6 Договору встановлено, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачіПослуги, Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту. Процедура оскарження не звільняє Користувача від і платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акту приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Відповідно до п. 6.7 Договору у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

В абзаці 4 п. 6.7 Договору в редакції додаткової угоди від 14.08.2019 зазначено, що у разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем послуги перевищує суму, зазначену в і акті приймання-передачі наданої Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або враховує їх в оплату Послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу (далі - ГК) України зобов`язання має виконуватись належним, чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Однак, всупереч діючому законодавству України, умовам Договору Відповідач не оплатив своєчасно надані позивачем послуги.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач зобов`язаний оплачувати послугу в порядку та строки, визначеніДоговором, зокрема, п. 6.2, п. 6.5; процедура оскарження не звільняє Відповідача від виконання платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін; у випадку порушення Відповідачем термінів розрахунку, Позивач має право нарахувати штрафні санкції. Позивач здійснив розрахунок пені, штрафу, 3% річних за користування коштами на погашення за послуги, надані за період з липня 2019 року по квітень 2021 року на підставі наведених нижче фактичних обставин.

Ґрунтуючи свої грошові вимоги до відповідача на підставі наведених у позовній заяві норм Договору та цивільного законодавства, Позивач просить стягнути з відповідача заявлені суми грошових коштів. Для підтвердження правильності загальних розрахунків стосовно кожної вимоги Позивач надав детальний розрахунок вимог помісячно з липня місяця 2019 року по квітень 2021 року включно, детально виклавши окремо вимоги щодо порушення умов сплати як планових платежів так і погашення строків розрахунку за фактично отримані обсяги електричної енергії: порушення строків платежу, кількості днів прострочення платежу, сум інфляційних втрат від знецінення коштів, відсотки річних, сплата яких визначена статтею 625 ЦК України, а також пені та штрафу за прострочення платежів.

У відповіді на відзив Позивач наголосив на тому, що пунктом 4.1. Договору передбачено, що для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяг Послуги. Планові платежі входять до предмету домовленості та є обов`язковими для Відповідача. Термін оплати планових платежів передбачений п. 6.2. Договору.

Позивач вважає, що Відповідач не спростував факти прострочення оплати відповідних платежів, отже, на його думку, Позивач правомірно нарахував пеню за фактами несвоєчасної оплати планових платежів.

ІІ. Виклад позиції відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представники в судовому засіданні повністю не визнають позовних вимог, визнаючи лише факт укладання Договору, постачання електричної енергії, вказують, що прострочення виконання грошових зобов`язань дійсно мали місце, але ці порушення були не більше одного місяця, а тому, відповідно до правової позиції згідно пункту 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 № 14 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця. Отже, рекомендовано з розрахунку виключати періоди, менші за місяць.

Також, Відповідач не погоджується із розрахунками позивача інфляційних втрат в розмірі 2 207 817,92 грн, вважаючи, що до складу тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПАТ «НЕК «Укренерго» вже увійшов індекс споживчих цін (індекс інфляційних втрат), тому стягнення індексу споживчих цін (інфляційних втрат) в розмірі 2 207 817,92 грн. з відповідача буде мати характер повторного нарахування та подвійного стягнення з Відповідача грошових коштів за порушення строків виконання грошових зобов`язань. Вважає такі нарахування безпідставними, необґрунтованими та неправомірними, оскільки, держава забезпечила ПАТ «НЕК «Укренерго» на державному рівні, за рахунок кінцевого споживача, в складі тарифу на послуги з передачі електричної енергії застосування індексу інфляції за 2020 р. - в розмірі - 105,5%, та за 2021 р. - в розмірі 108,1%, при цьому що за даними сайту статистики реальний індекс інфляції за 2020 рік склав 105,0%, а за 7 місяців 2021 р. - 106,6%, а тому стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 2 207 817,92 грн. не буде для позивача мати компенсаційний характер, а буде додатковим доходом, який не включений в тариф відповідача.

Окрім того, Відповідач заперечує нарахування пені в розмірі 2 374 847,19 грн. та штрафу в розмірі 16 243,87 грн., покликаючись на зміст листа НКРЕКП за №12354/22.1/7-21 від 26.10.2021р., стверджує, що до правовідносин, які виникли між Оператором системи передачі та постачальниками універсальних послуг (зокрема ТОВ «Закарпаттяенергозбут») у період чинності пунктів 1 (у редакції Постанови №766 з 08 квітня 2020 року) та 2 (у редакції Постанови №766 з 30 квітня 2020 року) Постанови №766, не повинні застосовуватись заходи, передбачені пунктами 5.7 та 7.4 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №309 (або пунктами, аналогічними за змістом в укладених сторонами договорах)...».

З посилання на відповідні правові висновки і правові позиції Верховного Суду Відповідач заявляє, що у разі задоволення позову суд має звернути увагу щодо співмірності розміру штрафних санкцій та збитків. Позивач у позовній заяві не зазначає про пояснення будь-яких збитків, у зв`язку з чим можна дійти висновку, що збитки у Позивача, у зв`язку з незначним простроченням Відповідачем планових платежів, відсутні.

Відповідно до ч. З ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також, згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, сторін, що заслуговують на увагу Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Так, за змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, який оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

ІІІ. Мотивувальна частина рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

ПрАТ НЕК "Укренерго" згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГО та Статуту (том 1, а.с. 47-52) є юридичною особою, що утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".

ПрАТ НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2. Статуту НЕК "Укренерго".

01.01.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та ТОВ «Закарпаттяенергозбут» укладено договір (том 1, а.с.53-64) про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0195-02024 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого ПрАТ НЕК "Укренерго" (Оператор системи передачі, ОСП) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а ТОВ «Закарпаттяенергозбут» (Користувач) зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.

Додатковою угодою від 01.01.2019 сторони домовилися про взаємодію при набранні чинності нормами ст.ст. 66-71 Закону «Про ринок електричної енергії», укласти Додаток до цього договору щодо переліку точок комерційного обліку Користувача (том І а.с. 58-66).

Додатковою угодою від 14.08.2019 сторони домовилися викласти в новій редакції Договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0195-02024 (том І а.с. 59-63), яким встановлено такі умови.

Договором передбачено, що ціна Договору визначається згідно з діючими на момент надання Послуги тарифами на послуги з передачі електричної енергії, встановленими Регулятором, та оприлюднюються ОСП на власному вебсайті в мережі Інтернет (п. 3.1.).

Для розрахунків за Договором використовується плановий і фактичний обсяг Послуги:

плановий обсяг Послуги визначається на основі наданих Користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;

визначення фактичного обсягу Послуги у розрахунковому місяці здійснюється (для електропостачальників) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника. (пункт 4.1.).

Планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги (МВт-год) за розрахунковий період на тариф, встановлений регулятором (грн/МВт-год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до вимог законодавства України (п. 5.1.).

Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць (п. 6.1.).

Відповідно до п. 6.2. Договору, Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору.

Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:

2 платіж з 06 до 10 числа розрахункового періоду;

3 платіж з 11 до 15 числа розрахункового періоду;

4 платіж з 16 до 20 числа розрахункового періоду;

5 платіж з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач:

передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів Послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів Послуги;

сплачує вартість Послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів Послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів Послуги.

У разі зміни Регулятором тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості Послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням Регулятора про зміну тарифу (пункт 6.4 Договору).

Пунктом 6.5 Договору визначено, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих Виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

У п. 6.6 Договору сторони домовились, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтування розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Відповідно до п. 6.7 Договору у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

В абзаці 4 п. 6.7 Договору в редакції додаткової угоди від 02.09.2019 зазначено, що у разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або враховує їх в оплату Послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.

Сторонами укладено додаткову угоду №3 від 01.11.2020, якою викладено текстову частину Договору 1 «Перелік віртуальних точок комерційного обліку Користувача на межі з оператором системи передачі» (том 1 а.с 64).

Судом встановлено, що згідно листів ТОВ «Закарпаттяенергозбут» повідомлено ПрАТ НЕК "Укренерго" про наміри щодо отримання послуги та доведено ОСП плановий обсяг надання послуг кВт-год за період липень-серпень 2019, квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020, січень, лютий, березень, квітень 2021 року. За усі наведені періоди сторонами підписано акти приймання-передачі Послуги, якими підтверджується факт належного надання послуг з боку ОСП (том 1 а.с. 65-107).

Користувачем за усі планові та фактичні обсяги отриманої Послуги здійснено оплату, що підтверджується копіями платіжних доручень, за якими ТОВ «Закарпаттяенергозбут» перерахувало на користь ОСП (ДП, ПрАТ НЕК "Укренерго" грошові кошти з призначенням платежів за послуги з передачі електричної енергії на підставі рахунків за Договором від 01.01.2019 № 0195-02024 (том І а.с. 110-138). Заборгованість за основним зобов`язанням у Користувача відсутня.

Однак, як зазначає Позивач, всупереч умовам Договору Відповідач оплатив Послуги з простроченням строків платежу. Внаслідок цього Позивач здійснив розрахунок пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, виходячи із суми простроченої заборгованості, які просить стягнути згідно поданого у даній справі позову.

В судовому засіданні при розгляді справи по суті судом разом з учасниками (представниками) сторін здійснив перевірку строків платежів та розрахунок кількості днів прострочення платежів та не виявив порушень позивачем розрахунків. З цим висновком погодилися представники відповідача.

Суд з`ясував, що суть заперечень відповідача щодо сплати коштів, які вимагаються Позивачем, зводиться до їх надмірного розміру, зважаючи на виконання Відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, відсутністю реальних збитків у позивача, які би випливали і були би доведеними Позивачем, як збитки, що завдані саме Відповідачем, або ж що випливають з цього договору.

Позивач підкреслив, що стягнення сум, які заявлено цим позовом, є правом Позивача як сторони за договором, а тому просить задовольнити вимоги у повному обсязі.

Суд погодився з твердженнями Відповідача про надмірний розмір пені та штрафу, які вимагає Позивач, оскільки Позивачем не було підтверджено наявність збитків, що викликані простроченнями відповідача, окрім сум інфляційного знецінення коштів та передбачених законом відсотків річних. При цьому суд зазначив, що за цим Договором суд вбачає добросовісне ставлення Відповідача як Користувача до виконання своїх грошових зобов`язань. Суд враховує, що споживачами електроенергії у Відповідача є населення, для якого законодавством встановлено інші умови і строки оплати за спожиту електроенергію, які не співпадають із встановленими сторонами у договорі строками планових платежів, а тому затримки у розрахунках відповідачем з позивачем об`єктивно залежать від цього, а також від платоспроможності населення. Незначні порушення строків платежу, які за матеріалами справи в основному становлять строки не більше одного місяця, не свідчать про умисне порушення строків, вимагають від суду збалансувати інтереси сторін щодо наслідків порушення строків і справедливого розподілу ризиків господарської діяльності, порушення зобов`язань, між сторонами Договору.

Норми права, застосовані судом.

Згідно ст. ст. 174, 179, 193 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Цивільний кодекс України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611).

Неустойкою, згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Окрім того, за правилами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В ст. 275 Господарського кодексу України зазначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Закон України "Про ринок електричної енергії" передбачає, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах (ст. 4).

Державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, далі - НКРЕКП) у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства (ст. 6).

Згідно розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом (пункт 1.1.).

Типові форми договорів про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та про надання послуг з передачі електричної енергії наведені в додатках 5 та 6 до цього Кодексу відповідно (пункт 1.2.).

Доступ до системи передачі надається Користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Діяльність на ринку електричної енергії без укладення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у випадках, передбачених цим Кодексом, не допускається. (пункт1.3.).

За правилами Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. (ст. 13).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86).

Мотивована оцінка аргументів сторін та поданих доказів.

ТОВ «Закарпаттяенергозбут» перерахувало на користь ОСП (ДП, ПрАТ НЕК "Укренерго" грошові кошти з призначенням платежів за послуги з передачі електричної енергії на підставі рахунків за Договором від 01.01.2019 № 0195-02024

На підставі укладеного Договору № 0195-02024 від 01.01.2019 зі змінами між сторонами виникли зобов`язання, в силу яких ПрАТ НЕК "Укренерго" зобов`язалось надавати Послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов Договору, а ТОВ «Закарпаттяенергозбут» зобов`язалось здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов Договору.

За змістом укладеного Договору сторонами узгоджено здійснення оплати на умовах поетапної попередньої оплати у розмірі та строки, передбачені пунктом 6.2. Договору, та передбачено строк остаточного розрахунку згідно пункту 6.5. Договору.

Наведені в пунктах 6.2., 6.5. порядок і терміни розрахунку узгоджені між сторонами та є обов`язковими до виконання в силу наведених вище положень законодавства.

Відповідач заперечує вимоги Позивача, вказуючи на те, що між сторонами не було погоджено планові обсяги Послуг у відповідності до порядку, встановленого Договором. Відповідач вважає, що за вказаних обставин сплаті підлягає лише фактично отриманий обсяг Послуги.

Крім того, відповідач зазначає про встановлення заборони нараховувати штрафні санкції згідно постанови НКРЕКП № 766 від 08.04.2020 року в редакції від 30.04.2020 року про незастосування заходів, передбачених п. 5.7 та 7.4. Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

Досліджуючи зазначені обставини суд враховує, що згідно умов Договору плановий обсяг Послуги визначається на основі наданих Користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць (пункт 4.1.).

За пунктом 10.1. Договору планові обсяги передачі електроенергії Користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 числа місяці, що передує розрахунковому. ОСП протягом 5 робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх Користувачу.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «Закарпаттяенергозбут» подано до ПрАТ НЕК "Укренерго" письмові відомості щодо планових обсягів за відповідний період. Матеріали справи не містять доказів повернення погоджених ПрАТ НЕК "Укренерго" планових обсягів відповідачу.

Поряд з цим, суд дійшов висновку, що сторонами договору таких спосіб погодження не викликав заперечень, а обсяг замовлення приймався до виконання як Позивачем так і Відповідачем, що вказує на погодження планових обсягів. Отже, відсутність повернення погоджених обсягів не свідчить про відсутність підстав для здійснення попередньої оплати планової вартості послуги ОСП в строки, визначені Договором, та не означає неможливість такої оплати, виходячи з того, що за Договором саме на Користувача покладено обов`язок визначити дані щодо таких планових обсягів.

Вказане підтверджується фактичною оплатою відповідачем планових обсягів з розрахунку, згідно наданих відповідачем даних та відсутністю заперечень позивача щодо повідомлених обсягів.

За вказаних обставин є підтвердженим обов`язок відповідача здійснити оплату планових обсягів в терміни згідно пункту 6.1. Договору за повідомленими відповідачем плановими обсягами.

Поряд з цим суд погоджується з доводами відповідача щодо наявності підстав для застосування постанови НКРЕКП № 766 від 08.04.2020 у відповідній редакції.

Так, 08.04.2020 НКРЕКП прийнято постанову № 766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відповідно до п. 1 постанови НКРЕКП в редакції на момент її прийняття постановлено на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни надати такі настанови, зокрема, оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені підпунктами 1-6 пункту 1.7.2 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307, та заходи, передбачені пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 309. Електропостачальники не набувають статусу "Дефолтний".

Постановою від 30.04.2020 № 905 пункт 1 вказаної постанови замінений двома новими пунктами 1 та 2 такого змісту:

"1. Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників та операторів систем розподілу заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307. Електропостачальники та оператори систем розподілу не набувають статусу "Дефолтний".

2. Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені пунктами 5.7 та 7.4 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 309 (або пунктами, аналогічними за змістом в укладених сторонами договорах).".

Змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.01.2021 № 93, пункт 2 постанови виключений.

Отже, приписи вказаної постанови передбачали, що в період з 08.04.2020 по 26.01.2021 оператор системи передачі, який виконує функцію Адміністратора розрахунків, яким є НЕК "Укренерго", не міг застосовувати до електропостачальників пеню та штраф за прострочення платежу.

Суд враховує, що згідно з ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор, тобто НКРЕКП, у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом.

Регулятор має право видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення.

Наведені положення відповідають функціям та повноваженням Регулятора, які визначені Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Як встановлено, Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0195-02024 від 01.01.2019 укладено на основі Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 одночасно із затвердженням Кодексу системи передачі.

Умови укладеного між сторонами Договору відповідають змісту Типового договору, у тому числі в частині визначеного порядку розрахунку та передбаченої в пункті 5.7. Типового договору відповідальності.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що постанова НКРЕКП № 766 від 08.04.2020 є обов`язковою для виконання позивачем і відповідачем як учасниками ринку електричної енергії, а отже положення такої постанови підлягають застосуванню до спірних правовідносин в період чинності відповідних положень постанови.

Отже, суд доходить висновку, що в період з 08.04.2020 по 26.01.2021 вимога Позивача щодо стягнення пені в сумі 1 027 069,12грн. задоволенню не підлягає.

Інша частина нарахованої пені в сумі 1 347 778,07грн. враховуючи належну і добросовісну поведінку Відповідача в період здійснення платежів за Договором та враховуючи його соціальне значення та фінансовий стан, суд вважає надмірним.

Твердження Позивача про те, що наведена постанова має рекомендаційний характер судом відхиляється, оскільки за вказаною постановою Регулятор ринку встановив правило про незастосування заходів, які передбачені п. 5.7. Типового договору, а саме несплата пені та ненарахування штрафу в період чинності відповідних положень постанови НКРЕКП № 766 від 08.04.2020.

Суд зазначає, що помилковими є твердження Відповідача про можливість зменшення судом 3% річних та інфляційних нарахувань. В даному випадку позивач нараховує зазначені суми у відповідності до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, щодо застосування якої відсутні будь-які обмеження. Законом не передбачено права суду зменшити розмір цих вимог до відповідача.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно зі статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Саме таку правову позицію викладено у пунктах 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року.

Суд зазначає, що при нарахуванні інфляційних втрат Позивач дотримався методики обрахунку, яка відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Об`єднаної плати ВС КГС від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 (п.38.2.), де зазначено, що «Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.»

Щодо зменшення пені та штрафу.

Суд, оцінивши обставини справи, доходить переконання про необхідність задоволення клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій за Договором, що ґрунтується на такому.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач в період виконання ним своїх зобов`язань з оплати за Договором від 01.01.2019 № 0195-02024 з Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" мав фінансові касові розриви саме через свій статус постачальника універсальних послуг на території Закарпатської області, забезпечуючи потреби побутових споживачів (наcелення), що підтверджується наданими до справи матеріалами, зокрема довідкою про рух коштів і залишки на рахунку(том 2 а.с. 53, 162, 79-84). Про вжиття заходів щодо погашення заборгованості доводять відповідні листи-звернення від 10.08.2020 та 17.05.2021 до Кабінету Міністрів України, Верховної ради України та Міністерства енергетики; від 24.12.2020 та 01.06.2021 на адресу НКРЕКП, від 01.04.2021 на адресу департаменту виконання спеціальних обов`язків та підтримки системи управління ринком та НКРЕКП. Відповідач повідомляв про те, що заборгованість побутових споживачів систематично зростає і станом на червень 2021 року становить понад 87.788млн.грн., які не сплачують заборгованість через законодавчі норми щодо заборони припинення надання послу громадянам за наявності заборгованості в період карантину. Погіршення фінансових результатів Відповідач доводить відомостями, що наведені у Звіті Відповідача про фінансові результати за 2020 рік (том 2. а.с. 137-138).

Суд виходить як з встановленого факту добросовісної поведінки Відповідача як отримувача послуг-Користувача до виконання своїх грошових зобов`язань. Суд враховує, що споживачами електроенергії у Відповідача є населення, для якого законодавством встановлено інші умови і строки оплати за спожиту електроенергію, які не співпадають із встановленими сторонами у договорі строками планових платежів, а тому затримки у розрахунках відповідачем з позивачем об`єктивно залежать від цього, а також від платоспроможності населення. Відсутність основного боргу та незначні порушення строків платежів вимагають від суду врахувати інтереси кожного учасника правовідносин щодо наслідків порушення строків і справедливого розподілу ризиків господарської діяльності, порушення зобов`язань, між сторонами Договору.

Відповідач є підприємством, що діє для задоволення потреб споживачів в електропостачанні, сплата штрафних санкцій в повному обсязі, у даному випадку, зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інші інтереси населення.

Суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені враховує, що головною метою неустойки є стимулювання боржника до належного виконання основного зобов`язання, беручи до уваги ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором; відсутність жодного доказу на підтвердження погіршення фінансового стану позивача через порушення відповідача строків оплати, виникнення ускладнень у здійсненні ним господарської діяльності чи завдання останньому збитків в результаті прострочення відповідача, а також суспільну значимість діяльності відповідача та позивача.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14 та від 04.02.2020 у справі №918/116/19 щодо права суду зменшити розмір пені за наслідками оцінки конкретних обставин кожної справи, наведених учасниками справ обґрунтувань та за результатами дослідження доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позивачем у цій справі не заявлено збитків, а грошові суми, що підлягають стягненню з відповідача на підставі закону є наслідками порушення грошових зобов`язань, основний борг за якими відсутній.

Враховуючи висновко суду про надмірний розмір заявленої пені до Відповідача суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 90% від заявленої у позовній заяві суми, стягнувши в Відповідача пеню в сумі 237 484,71 грн, а також штраф в розмірі 16 243,87 грн., які в совїй сукупності достатні для виконання стягнутої судом суми на користь Позивача як додатковий до інфляційних втрат та відсотків річних, стимулятор до належної поведніки у грошових зобов`язаннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

IV. Розподіл судових витрат:

Згідно платіжного доручення №1084 від 06.07.2021 року позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 77 458,90 грн.

Відповідно до ч. 1 та ч. 9 ст. 129 ГПК України, судові витрати судом покладаються на відповідача повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 129, 236, 238, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд,

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" (код ЄДРПОУ 41999833, пл.Жупанатська, 18 м.Ужгород, Закарпатської області, 88000) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227, вул.Петлюри, 25 м.Київ, 01032) 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 565 017,77 грн (п`ятсот шістдесят п`ять тисяч сімнадцять гривень 77 копійок), інфляційні втрати в розмірі 2 207 817,92 грн (два мільйони двісті сім тисяч вісімсот сімнадцять гривень 92 копійок), пеню в розмірі 237 484,71 грн (двісті тридцять сім тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні 71 копійок), штраф в розмірі 16 243,87 грн (шістнадцять тисяч двісті сорок три гривні 87 копійок), а також витрати на оплату судового збору повністю в сумі 77 458,90грн (сімдесят сім тисяч чотириста п`ятдесят вісім гривень 90 копійок).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині щодо стягнення надмірної пені в сумі 2 137 362,48 грн. – відмовити.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2021 року.

Суддя П.Д. Пригуза