Court ruling № 99634621, 08.09.2021, Uzhhorod City and District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 308/11206/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., при секретарі - Курбатова Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Пятого слідчого відділу( з дислокацією у місті Ужгород) ДБР розташованого у місті Львові Савчук Л.О. про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42021070000000119 від 31.03.2021, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову слідчого Пятого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Ужгород) ДБР розташованого у місті Львові Савчук Л.О. про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42021070000000119 від 31.03.2021року в якій просить скасувати постанову від 02.08.2021 року слідчого Державного бюро розслідування територіального управління, розміщеного у м. Львові в кримінальному провадженні № 42021070000000119 як передчасну, безпідставну та незаконну.

В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 29.07.2019 року по справі № 308/8767/19 зобовязано слідчого Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області надати суду матеріали кримінального провадження 12017070030003486, відомості про яке внесені до ЄРДР. Скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.08.2019 року. В період з 29.07.2019 року по 21.05.2020 року посадові особи Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області судове рішення не виконували. Виносячи постанову про закриття кримінального провадження № 42021070000000119 слідчий порушив права потерпілого, позбавивши його право дати покази в даному кримінальному провадженні, клопотання потерпілого ігнорував та не розглядав, виносив процесуальні рішення, які мотивовані припущенням, що є недопустимим в кримінальному поводженні.

ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 08.09.2021 року о 14 -20 год. не з`явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судового виклику за № 8801600019211. На електронну адресу суду 08.09.2021 року надійшла заява ОСОБА_1 , згідно якої він просить на підставі ч.3 ст. 236 КПК України зупинити провадження по справі №30/11206/21 до вирішення справи №308/5759/21, що розглядається Закарпатським апеляційним судом в порядку кримінального судочинства до набрання законної сили судового рішення.

Слідчий, рішення якого оскаржується до суду не з`явився, його неявка не перешкоджає судовому розгляду.

За змістом ст.26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У частині 5 ст.9 КПК України зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Судом встановлено, що скаржник ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явився, а відтак, судом вирішено провести розгляд скарги за його відсутності, що на думку слідчого судді не суперечить правовим приписам кримінально-процесуального закону. Слідчий суддя позбавлений можливості прийняти інше, аніж передбачено ст.307 КПК України, судове рішення по скарзі.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а також участь у його розгляді («Трух проти України», «Пономарьов проти України»),

А тому, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної заяви без участі заявника, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КПК України, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків.

Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, та прокуратура Закарпатської області явку свого представника в судове засідання не забезпечили, про день, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі. Слідчий, рішення якого оскаржується до суду не з`явився, його неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги , прийшов до наступного висновку.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Як встановлено слідчим суддею, 02 серпня 2021 року старший слідчий Пятого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Ужгород) ТУ ДБР розташованого у місті Львові Савчук Л.О. винесено постанову про закриття кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42021070000000119 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Постанова мотивована тим, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021070000000119 від 31.03.2021 року слідчими та процесуальними діями не підтверджено обставини, викладені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, а відтак прийнявши до уваги відсутність сукупності об`єктивних, неупереджених і достатні даних для доведення вини особи у суді, слідчий прийшов до висновку, що в діях працівників Ужгородського РУП ГУНП у Закарпатській області відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст.2, 284 КПК України).

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження.

Рішення слідчого, викладене у формі постанови, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Обґрунтованим є рішення, прийняте на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами.

Тобто, обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Вмотивованість рішення передусім свідчить про переконання в достовірності зібраних та досліджених доказів, на яких ґрунтуються висновки стосовно всіх питань, які необхідно вирішити під час прийняття рішення.

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст.110 КПК України).

За змістом ст.284 КПК України під закриттям кримінального провадження розуміють таке закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Склад злочину є підставою кримінальної відповідальності, отже, для правильної кваліфікації діяння слід встановити підставу кримінальної відповідальності. Кримінальне законодавство України встановлює кримінальну відповідальність тільки за конкретні суспільне небезпечні винні діяння (дію або бездіяльність), передбачені законом як злочин (ч.1 ст.2, ч.1 ст.11 КК України). Так, ч.1 ст.2 КК України зазначає, що: підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

В даному кримінальному провадженні відсутні данні, які б могли свідчити про наявність ознак суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили службовою особою, і слідчим обгрунтовано прийнято рішення про закриття кримінального провадження після вжиття заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження матеріалів кримінального провадження.

Зокрема, оскаржувана постанова містить зміст обставин, які є підставами для прийняття такого рішення, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положенняКримінального процесуального кодексу України.

Як свідчать докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження, слідчий провів всі першочергові та необхідні слідчі дії, надав оцінку наявним доказам, всебічно, повно та об`єктивно дослідив всі обставини кримінального провадження, в тому числі вжив необхідних заходів, передбаченихКПК України, щодо витребування необхідних документів та інформації в межах предмету розслідування.

Слідчий суддя вважає, що під час розслідування кримінального провадження слідчий вичерпав існуючі можливості щодо збирання, дослідження, аналізу та перевірки вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, відтак провів всі необхідні та можливі у даному випадку слідчі та процесуальні дії. Аналіз зібраних доказів дозволяє зробити висновок, що виконувати будь-які інші слідчі дії не є доцільним, а також здобути нові будь-які докази в даному кримінальному провадженні не є можливим.

Відповідно до ст.7 КПК Українив якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доводи скарги про те, що постанова слідчого є незаконною з підстав неповноти і необ`єктивності досудового розслідування, процесуальних порушень тощо, фактично зводяться до загальних формулювань та не містять переконливого обґрунтування, яким чином проведення подальших слідчих та процесуальних дій може вплинути на правильність висновку про закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушеня, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.

Крім того заявником в скарзі не зазначено які необхідно здійснити слідчі (розшукові) та процесуальні дії за наявності вже встановлених і перевірених обставин та зібраних у провадженні доказів. А відтак, такі посилання на незаконність рішення за результатами досудового розслідування, юридично неспроможні.

Таким чином, матеріали кримінального провадження та скарги не містять даних, які б ставили під сумнів висновки слідчого і неповнота досудового розслідування не встановлена.

Отже, слідчий суддя вважає, що слідчим однозначно доведено правові підстави для ухвалення оскаржуваного рішення - постанови від 02.08.2021 року, воно є обґрунтованим, при цьому засоби для встановлення спірних обставин було досудовим слідством повністю використано, а висновки слідчого про необхідність закриття даного кримінального провадження умотивовані на основі аналізу наявних у справі матеріалів.

Саме процесуальне рішення слідчого про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ст.110 КПК України.

Таким чином, проаналізувавши наведені у скарзі доводи, повно і всебічно оцінивши обставини провадження, які відомі на час розгляду скарги, наявні матеріали та докази з точки зору їх достатності і взаємного зв`язку, керуючись законом, слідчий суддя дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог, а тому в задоволенні скарги потрібно відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого Пятого слідчого відділу( з дислокацією у місті Ужгород) ДБР розташованого у місті Львові Савчук Л.О. про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42021070000000119 від 31.03.2021 року - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 13.09.2021 року о 16 - 55 годині.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца