Decision № 9940139, 01.04.2009, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№22ц-1796/2009

Головуючий у 1-й інстанції Залімська Н.В.

Категорія - 37

Доповідач - Петренко І.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2009 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С. П., Болтунової Л.М. ,

при секретарі - Шило С. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту належності на праві власності частини домоволодіння, визнання заповіту частково недійсним, визнання права власності на частину домоволодіння, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2004 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою та просила постановити рішення, яким визнати за нею право власності на 3/4 частини домоволодіння АДРЕСА_1 у відповідності до заповіту та виділити їх в натурі, зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належною їй частиною домоволодіння.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала на те, що відповідач по справі є її рідним братом. їх батькам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві власності належало домоволодіння АДРЕСА_1. 21 червень 1995 року їх матір'ю було складено заповіт згідно якого, після її смерті позивачці належатиме 1/2 частини зазначеного домоволодіння. На момент смерті матері, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку залишався проживати їх батько ОСОБА_4, похилого віку, інвалід. ОСОБА_1 постійно доглядала за ним, допомагала по домогосподарству. Батько, 20 лютого 2001 року, також склав заповіт у відповідності до якого 1/2 частина домоволодінні, яка належала йому на праві власності, після його смерті ділилася між ОСОБА_1 та відповідачем в рівних частинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер і у спірному домоволодінні став проживати відповідач. Через деякий час ОСОБА_2 став чинити перепони в користуванні домоволодінням та заборонив з'являтися за адресою спірного домоволодіння.

ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву та просив постановити рішення, яким визнати за ним право власності на все домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_4, складеного ним 23 січня 2004 року , який є його батьком та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частини домоволодіння, усунення перешкод у користуванні частиною домоволодіння - виділені в самостійне провадження та ухвалою цього ж суду від 28 січня 2008 року виділено в цивільну справу №2-34/09 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частини домоволодіння.

У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою , в якій ставила питання про визнання за нею право власності на 3\4 частини домоволодіння АДРЕСА_1 у відповідності до заповітів матері та батька , та забов"язати відповідача усунути перешкоди в користуванні даною частиною домоволодіння (ар. сп. 80-82).

18 травня 2006 року ОСОБА_1 подала до суду додаткову позовну заяву та просила постановити рішення, яким визнати заповіт ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу Гуніною В.М. та зареєстрований в реєстрі за №526 від 23 січня 2004 року недійсним , призначивши по справі посмертну судово-психіатричну експертизу

ОСОБА_4, визнати право власності на 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, матір"ю сторін по справі. ( ар. сп.115-116).

03 червня 2008 року позивачка подала до суду також додаткову позовну заяву та просила постановити рішення, яким встановити факт належності 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 померлій ОСОБА_2, визнати заповіт ОСОБА_4 частково недійсним, визнати за нею право власності на 1/2 частину спірного домоволодіння ( ар. сп. 200-202).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, встановлено факт належності по праву власності 1\2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, в іншій частині позову відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнано за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 порядку спадкування за заповітом ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 240-242).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду зміни та визнати за нею право власності на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітами ОСОБА_2 та ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду і просить постановити рішення , яким визнати за кожним із спадкоємців по 1\2 частині спірного домоволодіння.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення , яким визнати за ним право власності на все спірне домоволодіння.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково , а рішення суду скувати і постановити нове рішення з наступних підстав.

Так, постановляючи оскаржуване рішення суд встановив , що батьки сторін по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходились в зареєстрованому шлюбі з 1966 року ( ар. сп 7 ). 27 квітня 1983 року їх шлюб було розірвано.( ар. сп.7). Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 8 червня 1982 року , виданого на підставі рішення Ленінської районної ради народних депутатів за № 456 власником домоволодіння АДРЕСА_1 вказано ОСОБА_4 ( ар. сп.8) , хоча будували зазначене домоволодіння подружжя ОСОБА_4 разом і за спільні кошти , проживали в ньому , обробляли присадибну земельну ділянку , проводили поточні ремонти , як в період шлюбу , так і після розірвання його і, що не заперечується сторонами по справі.

Виходячи з вище наведеного , суд керуючись ст. . 28 КпБШ України , який діяв на вище вказаний період часу , прийшов до висновку , що спірне домоволодіння належало в рівних частинах ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ар. сп. 13 ), згідно до її заповіту ( ар. сп. 10 ) , посвідченого Другою державною нотаріальною конторою 21 червня 1995 року , все її майно повинна успадковувати ОСОБА_1, а саме 1\2 частину спірного домоволодіння у відповідності до положень ст. . 534 ЦК України ( в редакції 1964 року ), що діяв на той час.

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про успадкування ОСОБА_6 обов"язкової частки у спадщині після смерті дружини ОСОБА_2 на підставі ст. . 1241 ЦК України ( в редакції 2004 року ) , оскільки їхній шлюб було розірвано і право спадкування обов"язкової частки не настало.

Після смерті ОСОБА_4 ( ар. сп. 12) згідно заповіту від 23 січня 2004 року , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуніною В.В. ( ар. сп.27) спадкоємцем майна , що належало ОСОБА_4 являється ОСОБА_2 , а саме спадкоємцем 1\2 частини спірного домоволодіння , право власності на яке слід за ним визнати на підставі положень ст. . 1236 ЦК України ( в редакції 2004 року). Підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання заповіту ОСОБА_4 частково не дійсним з огляду на висновки , що містяться в акті комунального закладу „Дніпропетровська клінічна

психіатрична лікарні" № 20 від 31 липня 2007 року не встановлено , а тому в даній частині її позовних вимог слід відмовити. ( ар. сп. 168-170)

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те , що його мати ОСОБА_3 не зверталась до суду з питання про визнання за нею права власності на 1\2 частину домоволодіння , а в зв"язку з цим і не відкриття після її смерті спадщини , визнати обгрунтованими не можна , оскільки проживаючи в спірному домоволодінні і користуючись ним вона фактично користувалась своїми правами , які ніким не порушувались.

З урахуванням наведеного є підстави вважати , що суд повно з"ясував обставини справи , проте при вирішенні справи застосував матеріальний закон , який не поширюється на дані правовідносини , що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог на підставі п. 4 ст. 309 ЦПК України.

Окрім того , колегія суддів вважає , що суд при вирішенні справи дійшов до висновку , що не відповідає встановленим обставинам і , що у відповідності до положень п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України також є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення .

Керуючись ст. ст. 303, 307, п.3, 4.ч.1 ст. 309, 313, 314, 316, 317319 ЦПК України , колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2009 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково , встановивши факт належності на праві власності 1\2 частини домоволодіння № 9 по вул. . Проектній в м. Дніпропетровську ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_3 .

В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Позові вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. на рахунок : одержувач відділ Державного казначейства в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ; ЄДРПОУ 24245686 ; банк одержувач : УДКУ у Дніпропетровській області ; МФО 805012 ; рахунок 312122597700004; код платежу 22050000 ; код податкової інспекції 0462.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. на рахунок : одержувач відділ Державного казначейства в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ; ЄДРПОУ 24245686 ; банк одержувач : УДКУ у Дніпропетровській області ; МФО 805012 ; рахунок 312122597700004; код платежу 22050000 ; код податкової інспекції 0462 та судовий збір на користь держави у розмірі 90 грн. 93 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення , однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .