Court ruling № 99357399, 03.09.2021, Zakarpattia District Administrative Court

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

03 вересня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3412/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ,) Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області , в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову "Про повернення виконавчого документа стягувачу" державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Міснік Нелі В`ячеславівни, виконавче провадження серії ВП №65386245 та зобов`язати відповідача виконати примусово судове рішення за виконавчим листом №260/3280/20, виданим 28.04.2021 Закарпатським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позовну заяву із визначенням правового статусу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відповідно до вимог ст. 42 КАС України, а також заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.

01 вересня 2021 року позивач надіслав до суду позовну заяву, в якій на виконання вимог ухвали суду від 10.08.2021 визначив правовий статус Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в якості 3-ї особи. Стосовно поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначив, що оскаржену в даній адміністративній справі постанову державного виконавця отримав особисто 25 червня 2021 року. Не погоджуючись із правомірністю такої 30 червня 2021 року оскаржив дії державного виконавця в адміністративному порядку шляхом подання скарги в порядку ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", відповідь на яку отримав 13 липня 2021 року. З огляду на що вважає, що саме після отримання зазначеної відмови 13 липня 2021 року йому стало відомо про порушення його прав як стягувача у виконавчому провадженні №65386245.

Розглянувши подану позивачем заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Ч. 1 ст. 287 КАС України також передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Ч. 2 ст. 287 КАС України встановлені процесуальні строки для звернення учасників виконавчого провадження до суду з питань оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця. Так, згідно п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року також визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996 р., Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980 р.).

З позовних вимог вбачається, що позивач, звернувшись з даним адміністративним позовом 20 липня 2021 року, оскаржує постанову державного виконавця від 28 травня 2021 року, тобто з пропущенням встановленого 10-денного строку. Поважність причин пропуску строку звернення позивач обґрунтовує оскарженням такої постанови в адміністративному порядку, передбаченому ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", про результати чого дізнався тільки 13 липня 2021 року.

Однак суд не визнає поважними підстави пропуску строку звернення до суду, зазначені в поданій заяві, оскільки положеннями спеціальної процесуальної норми, якою врегульовані строки на звернення до суду з позовом до державного виконавця, не передбачена можливість відстрочення таких з врахуванням часу на досудове врегулювання спору.

Вказаний висновок суду узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, наведеною в ухвалі від 18.12.2018 у справі №807/486/18.

Обґрунтування позивачем отриманням листа-відповіді Відділу примусового виконання рішень 14.05.2018 р., як на момент, коли він дізнався про порушення своїх прав, суд вважає безпідставними, оскільки про порушення таких ОСОБА_1 дізнався після отримання оскаржуваної постанови, а саме, 25 червня 2021 року (про що особисто заявляє в тексті позовної заяви), а отже мав вжити заходів до її оскарження у встановлений чинним законодавством строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними, відсутні.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що заява позивача про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.

Отже, враховуючи десятиденний строк звернення до суду з позовом з питань оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, позовну заяву через пропущення строку звернення до суду слід повернути позивачу.

На підставі наведеного та керуючись ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін