Court ruling № 98748113, 02.08.2021, Kharkiv District Court of Kharkiv Oblast

Справа № 635/5935/21

Провадження № 2 /635/3227/2021

УХВАЛА

02 серпня 2021 року смт. Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Лук`яненко С.А.., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 пред`явила до суду позов шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду, що була вчинена їй та її трьом дітям в сумі 110 000 гривень; стягнути з ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду, що була вчинена їй та її трьом дітям в сумі 30 000 гривень; стягнути з ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду, що була вчинена їй та її трьом дітям в сумі 10 000 гривень.

Позовна заява надійшла до суду в електронній формі, яка містить зазначення про те, що документ було сформовано в системі «Електронний суд».

Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За правилом ч. 8 ст. 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (надалі ЄСІТС), можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно з ч. 9 ст. 14 ЦПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до ч. 13 ст. 14 ЦПК України положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Частиною 8 статті 43 ЦПК України передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

У нормі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. ч. 1 - 2ст. 6 зазначеного Закону). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис- вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За змістом п. п. 15.15 п. 15 розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до п. п. 15.1 п. 15 розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі, без надання копій позовної заяви з додатками для відповідача.

Згідно із ч. 2 ст. 14 ЦПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Норма ч. 4 ст. 14 ЦПК передбачає, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У номері «Голосу України» за 01.12.2018 опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС. З 01.01.2019 ЄСІТС буде функціонувати в тестовому режимі, а дослідна експлуатація системи розпочнеться з 01.03.2019.

Однак, в листі Державної судової адміністрації України № 15-4999/19 від 28.02.2019 зазначено про те, що підключення судів та територіальних управлінь ДСА України до підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи для експлуатації їх у тестовому режимі буде здійснюватися поступово, згідно з окремими наказами ДСА України. До цього часу в судах продовжуватиметься тестова експлуатація окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі і «Електронного суду».

У газеті «Голос України» № 42 від 01.03.2019 опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» № 229 від 01.12.2018 щодо створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

Станом на день звернення з позовом Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не затверджено, відтак, вона не діє, і тому відсутні правові підстави для звернення до суду в системі «Електронний суд», що унеможливлює її прийняття судом в електронній формі.

Виходячи із змісту вказаних норм ЦПК система «Електронний суд» не є тотожною Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а за змістом ч. 4 ст. 14 ЦПК є лише одним елементом ЄСІТС засобом комунікації між судом та учасниками справи з метою надсилання документів по справі, які можуть заміняти паперові документи лише у випадках, прямо передбачених у законі.

Отже до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника, його представника.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 175,177 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з частиною 5 статті 175 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, відповідно до частини 1 статті 177 та частини 2 статті 95 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви належним чином засвідчені її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Подана до суду через систему «Електронний суд» позовна заява не містить відомості щодо реєстрації відповідачів в системі «Електронний суд», що позбавляє суд можливості у разі відкриття провадження, на виконання вимог статті 190 ЦПК України направити їм копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Враховуючи викладене, позивачу необхідно направити копію позовної заяви та доданих до неї документів в паперовій формі.

Разом з тим, в порушення вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено поштовий індекс позивача та третіх осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) відповідачів та третіх осіб, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти відповідачів.

Крім того, в порушення вимог, передбачених п.п. 8, 9, 10 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до вимог частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною 3 статті 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звертається до суду із позовом майнового характеру.

Законом України «Про судовий збір» передбачена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, а саме: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, зазначені вимоги закону позивачем дотримані не були, зокрема останньою не сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру в порядку, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Позивач звертаючись до суду з даним позовом, однією з вимог зазначає звільнення її від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» ст.5 п.2) 7) та ст.8 п.1 б) г) ґ) 3).

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік пільг щодо сплати судового збору.

Посилання позивача на п. 2) та п. 7) ст.5 Закону України «Про судовий збір» як на підставі звільнення від сплати судового збору, тобто від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; - є помилковим, оскільки вона звертається до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, обґрунтування позовних вимог жодним чином не свідчить, що дії відповідачів спричинили настання каліцтва або інших ушкоджень здоров`я, а також смерті фізичної особи.

Разом з тим, посилання позивача на п.1 б) г) ґ) 3) ст.8 Закону України «Про судовий збір» як на підставі звільнення від сплати судового збору, тобто враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що позивачем є батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю - також є помилковим, оскільки перелічені категорії позивачів стосуються тільки при вирішенні питання щодо відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, аж ні як звільнення від сплати судового збору

За також обставин, у рамках виниклих правовідносин відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви до суду.

Відповідно до вимог п. з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але недовше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Виходячи з аналізу змісту зазначеної статті, основною умовою, за якою може мати місце відстрочення від сплати судового збору - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений належними доказами.

Виходячи з аналізу змісту статтті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може за клопотанням позивача – ОСОБА_1 звільнити її від сплати судового збору, але враховуючи не тільки, що особа з багатодітної сімї, але й з врахуванням майнового стану, який повинен бути підтверджений належними доказами. З інших наведених підстав суд не вбачає за можливе звільнити її від сплати судового збору.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v.Poland» від 26 липня 2005 року.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому зазначення про відсутність коштів не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Також відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені.

Натомість позивач заявляючи вимогу про звільнення її від сплати судового збору жодним чином не обгрунтувує таку необхідність або утруднення в здійсненні оплати судового збору, наявність виняткових випадків для застосування спеціальних заходів. Позивачем до позову додано посвідчення від 02 листопада 2020 року про те, що вона має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, та відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми доходів за 2, 3 та 4 квартали 2020 року. Одночасно суд вважає, що вказані документи не є такими, що підтверджують об`єктивно майновий стан позивача та не доказують, що її майновий стан на теперішній час у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву, складену відповідно до вимог статті 175 ЦПК України, докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги, а також копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, для направлення відповідачам, в разі відсутності відомостей щодо його реєстрації в системі «Електронний суд», а також сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) у розмірі 3000, 00 грн. на розрахунковий рахунок отримувач коштів: ГУК у Харківській обл/ХарківР/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA898999980313121206000020429, код класифікації доходів бюджету: 22030101, або надати належні докази, щодо звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При таких обставинах, відповідно до статті 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для їх усунення.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди -залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення ними недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.А.Лук`яненко