Court ruling № 98534402, 23.07.2021, Marhanets City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 180/1656/21

2/180/706/21

УХВАЛА

23 липня 2021 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нанічкіної Н.М., з секретарем судового засідання Лебедєвою К.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про захист порушеного права споживача фінансових послуг та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Разом з позовом ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, який не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України.

Частиною 6 статті 151 ЦПК України встановлено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову не додано документу про сплату судового збору.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову фізичною особою складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривні.

Позивачка у заяві про забезпечення позову посилається на ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», за якою споживачі при оскарженні виконавчого напису нотаріуса звільняються від сплати судового збору.

Статтею 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Тобто, Законом передбаченозвільнення від сплати судового збору за подачу лише позовної заяви. Забезпечення позову – це окремий інститут цивільного судочинства, який передбачає окреме правове регулювання.

Відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, суд повертає заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 , як таку, що не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.151, 153, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н. М. Нанічкіна