Decision № 98505203, 22.07.2021, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast

Провадження №2/447/470/21 Справа №447/1452/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

22.07.2021 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у м. Миколаїв Львівської області справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, у порядку регресу.

Процесуальні дії у справі.

12.05.2021 представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу, витрат, пов`язаних з регламентною виплатою у розмірі 115 200,00 грн. та судового збору у розмірі 2 270,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 19.09.2017 о 21:30 год. у м. Дрогобич, на автодорозі «Дрогобич-Львів» 94 км + 900 м сталася дорожньо-траснпортна пригода за участю мотоцикла «ЯBA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував відповідач та автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом «ТА-НО», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_2 . Внаслідок даної ДТП пасажир мотоцикла «ЯВА» ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили його смерть на місці події. Згідно вироку Миколаївського районного суду Львівської області від 19.07.2018 у справі №447/1142/18, ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 12.1, 12.3, 13.1 ПДР України. На момент ДТП цивільно-правову відповідальність за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_1 застраховано не було. Представник потерпілої особи – дружини загиблого – звернувся до МТСБУ із заявою про відшкодування заподіяної шкоди, у зв`язку із чим МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 115 200,00 грн. З метою досудового врегулювання спору 27.07.2020 МТСБУ направило на адресу відповідача претензію про регресні вимоги. Жодних дій щодо погашення заборгованості з боку відповідача в добровільному порядку проведено не було, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

24.05.2021 до суду надійшла відповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

Зі змісту відповіді на запит встановлено, що зареєстроване місце проживання відповідача – АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 25.05.2021 відкрито провадження у справі, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

04.06.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

07.06.2021 суддею постановлено ухвалу щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі.

06.07.2021 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задоволити.

22.07.2021 відповідач подав до суду заяву, у якій позов визнав повністю та просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Відповідно до вироку Миколаївського районного суду Львівської області від 19.07.2018, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий термін 2 (два) роки, та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України (а.с. 9-10).

Крім цього, вищевказаним вироком встановлено наступне. 19.09.2017, близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи у темну пору доби технічно-справним мотоциклом марки «ЯВА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на задньому пасажирському сидінні якого знаходився пасажир ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись із швидкістю близько 60-70 км/год. по мокрій асфальтованій автомобільній дорозі сполученням «Дрогобич-Львів», проїжджаючи 94 км + 900 м у напрямку м. Дрогобич Львівської області, будучи неуважним до дорожньої обстановки, не врахувавши дорожніх умов та відповідно не обравши безпечної швидкості руху, не дотримавшись безпечного інтервалу та дистанції між транспортними засобами, здійснив зіткнення передньою правою частиною керованого ним мотоциклу із задньою лівою частиною стоячого причепа марки «ТА-НО», моделі «V6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що супроводжувався автомобілем марки «RENAULT», моделі «МАSТЕR», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , при цьому пасажир ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які спричинили його смерть на місці події. Дана дорожньо-транспортна пригода, згідно із висновком експерта №1/558 від 04.05.2018, відбулася внаслідок порушення водієм мотоцикла марки «ЯВА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, а саме: п.п. 12.1. - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.п. 12.3. - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; п.п.13.1. - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Порушення ОСОБА_1 вищевказаних вимог ПДР України призвело до того, що пасажир мотоцикла марки «ЯВА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи, отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку важкого ступеня з ураженням лобних та скроневих часток та базально-стовбурового відділу головного мозку, перелому кісток основи черепа, яка ускладнилась гнійним запаленням легенів, набряком-набуханням головного мозку, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння, що призвело до його смерті. Таким чином, ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху керуючи транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому ОСОБА_3 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так як обставини події встановлені і викладені вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 19.07.2018, такі є обов`язковими та враховуються судом при розгляді справи про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений цей вирок.

Відтак суд прийшов висновку, що факт вчинення ДТП та наявності вини ОСОБА_1 не підлягає доказуванню.

17.12.2018 представник за довіреністю дружини померлого ОСОБА_3 , внаслідок ДТП, яка мала місце 19.09.2017, ОСОБА_4 – ОСОБА_5 (а.с. 12) звернувся до МТСБУ з повідомленням про ДТП, у якому вказав дату ДТП, місце її вчинення, обставини ДТП та її учасників, та долучив до повідомлення документи (а.с. 8) та із заявою на виплату страхового відшкодування, у якій просив на підставі ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснити відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вищевказаної ДТП, у розмірі 200 000,00 грн. (а.с. 11).

Згідно з витягу з бази МТСБУ щодо чинності полісу внутрішнього ОСЦПВВТЗ на транспортний засіб із реєстраційним номером НОМЕР_1 , встановлено, що поліс не знайдено ( а.с. 21).

Як вбачається з наказу МТСБУ №4947 від 23.05.2019 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 », відповідно до ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV та довідки №1 від 10.05.2019 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, визначено суму відшкодування ОСОБА_4 у розмірі 115 200,00 грн. (а.с. 20 – зворот а.с. 20).

Згідно платіжного доручення №938281 від 23.05.2019, на підставі вищенаведеного наказу МТСБУ виплатило кошти у розмірі 115 200,00 грн. на рахунок потерпілої (а.с. 22).

Оцінка суду.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з проведенням МТСБУ виплати потерпілій ОСОБА_4 страхового відшкодування та набуттям, у зв`язку із цим, МТСБУ права зворотної вимоги (регресу) до заподіювача шкоди (відповідача) на суму виплаченого потерпілій страхового відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ч. 1 ст. 1200 ЦК України, в разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1200 ЦК України, особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Статтею 39 ч. 39.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з ч. 27.2 ст. 27 вищевказаного Закону, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно з підпунктом «а» ч. 41.1. статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застраховував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 38.2.1., 38.2. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного особу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Частина 1 статті 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд зауважує, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик заподіювача шкоди, а у випадках, визначених законом МТСБУ. Цей страховик (МТСБУ), хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком (МТСБУ) замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону та ст. 1191 ЦК України, цей страховик (МТСБУ) набуває право зворотної вимоги (регресу) до заподіювача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, визнання позову відповідачем, суд прийшов обґрунтованого переконання, що позов підлягає до задоволення

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 2 270,00 гривень на користь позивача.

Керуючись ст. 141, 259, 264, 265 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, у порядку регресу – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов`язані з регламентною виплатою, у розмірі 115 200 (сто п`ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок у порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач – Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21647131.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомо.

Повний текст рішення складено 22.07.2021.

Суддя Головатий А.П.