Sentence № 9757154, 06.05.2010, Kozova District Court of Ternopil Oblast

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1-27/2010

06 травня 2010 року Козівський районний суд

Тернопільської області

в складі: головуючого судді Боднарук Б.В.

при секретарі: Сташків О.С.

з участю прокурора: Псарюк В.Ф.

підсудного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козові справу про обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Літятин Бережанського району, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з освітою середньою, не судимого, одруженого,

за ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

20 жовтня 2009 року близько 13 год. на господарському подвірї, яке належить ОСОБА_2, що в АДРЕСА_1, між родичами ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, виникла суперечка, яка в подальшому переросла в бійку. Під час бійки в приміщенні ганку житлового будинку ОСОБА_1 металевим предметом (прутом), який тримав в руці, наніс три удари по голові потерпілому ОСОБА_3, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді травми голови з переломом кісток склепіння черепа, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1. В цьому ж селі проживає його дочка ОСОБА_4 з своїм чоловіком ОСОБА_3 та дітьми. 20 жовтня 2009 року близько 12 год., він приїхав на господарство своєї дочки ОСОБА_4, оскільки вона попросила його, щоб він своїм автомобілем завіз її змолоти зерно. Він разом з дочкою почали виносити з підсобного приміщення її господарства зерно, яке знаходилось в мішках і завантажувати його в його автомобіль. З житлового будинку вийшов її чоловік ОСОБА_3, який перебував у нетверезому стані, і почав словесно ображати його, говорити, щоб він йшов з подвіря. Завантаживши зерно, він разом з своєю дочкою, автомобілем поїхали до односельчанина ОСОБА_5, який змолов це зерно. Повертаючись додому з змеленим зерном, вони заїхали до млину, що в АДРЕСА_1, де купили мішок борошна. Підїхавши до господарства дочки, він разом з нею почав вивантажувати змелене зерно і носити його в підсобне приміщення, звідки воно було взяте. З житлового будинку вийшов ОСОБА_3, який знову почав його ображати і говорити йому, щоб він йшов з подвіря. Коли він з дочкою почали заносити куплений мішок з борошном, то його зять ОСОБА_3 взявши в руки уламок шиферу, розміром приблизно: довжина 60 см., ширина 30 см., який знаходився на подвірї, підбіг до них та замахнувся, намагаючись вдарити його. Він вибив шифер з рук зятя, та разом з ним впав на землю, розламавши огорожу, яка знаходиться біля будинку. Між ними розпочалась бійка. Під час бійки його зять ОСОБА_3 знаходився зверху на ньому і тримаючи руки на його шиї, намагався душити. Коли дочка побачила це, вона взяла з землі уламок шиферу, який випав з рук зятя і плоскою частиною шиферу нанесла декілька ударів по спині чоловіка, скільки вона нанесла йому ударів, він не пригадує, оскільки в той час він був в шоковому стані. В результаті її ударів шифер розламався на дрібні частини. Після чого дочка побігла в житловий будинок. Зять ОСОБА_3 залишивши його на землі, побіг за дочкою. Він підвівся з землі, взяв металевий предмет, який знаходився неподалік місця бійки, і побіг за зятем. В будинку він побачив, що його дочка кудись телефонує і до неї наближається її чоловік з ножем в руці. Він вдарив металевим предметом по руці зятя, від чого ніж випав з його руки. Тоді він, схопивши зятя за одежу, витягнув його в приміщення ганку, де під час шарпанини з зятем, він металевим предметом наніс йому три удари по голові. Після чого зять, відштовхнув його і вийшов з будинку, пішов в напрямку господарства, в якому проживає його матір. Через 20-30 хвилин він помітив, що по вулиці села поїхала швидка медична допомога. Тоді він та його дочка ОСОБА_4 автомобілем поїхали в Козівське районне відділення міліції, де й розповіли про те, що трапилось. Свою винну в тому, що він під час конфлікту з своїм зятем ОСОБА_3, він наніс останньому металевим предметом три удари по голові, визнав, в чому щиро розкаюється.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина у вчинені даного злочину стверджується показами потерпілого та свідків.

Так потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1 разом із своєю дружиною ОСОБА_2 та двома дочками. 20 жовтня 2009 року біля 12 год. він прийшов з магазину на своє господарство, і побачив, що його тесть ОСОБА_1, житель АДРЕСА_1, з підсобного приміщення господарства виносить мішки наповнені зерном і завантажує їх в свій автомобіль ВАЗ. Він запитав його, що той робить. На що він відповів йому, що це не його справа і щоб він забирався з подвіря, оскільки останнє йому не належить. Після чого його тесть завантаживши автомобіль, кудись поїхав. Цього ж дня близько 14 год. коли він знаходився вдома на подвірї, його тесть ОСОБА_1 знову приїхав до його господарства і вже з свого автомобіля вивантажував наповнені мішки, які заносив до підсобного приміщення господарства. Коли він запитав його, що він робить і чому господарює на його подвірї, то останній відповів йому, щоб він забирався з подвіря і що будинок в якому він проживає належить йому. Після чого тесть та дружина ОСОБА_2, вивантажили один із мішків і понесли його в ганок житлового будинку. Він пішов за ними в слід. Коли він переступив поріг ганку, то ліворуч від нього стояла його дружина, а навпроти нього на відстані близько 1 м. стояв його тесть і в правій руці тримав металевий предмет. Його тесть ОСОБА_1 наніс йому один удар металевим предметом зверху в ліву частину голови, він намагався захиститись, прикривши голову руками. ОСОБА_1 металевим предметом наніс йому, ще два удари в тімяну зону голови та в праву частину голови. Після нанесених ударів йому стало погано, з розбитої голови текла кров, він вийшов з ганку будинку і пішов додому, де проживає його матір ОСОБА_7. Прийшовши на її господарство, на подвірї він втратив свідомість і прийшов до памяті в реанімаційному відділені Козівської ЦКРЛ.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_1. Разом зі нею в житловому будинку, який належить їй, проживають її чоловік ОСОБА_3 та дві дочки. 20 жовтня 2009 року близько 12 год., до них на господарство приїхав її батько ОСОБА_1, житель АДРЕСА_1, якого вона попросила, щоб він своїм автомобілем завіз змолоти зерно. Коли вона разом з батьком почала виносити з підсобного приміщення свого господарства зерно, яке знаходилось в мішках і завантажувати його в автомобіль батька, з їхнього житлового будинку вийшов її чоловік ОСОБА_3, який перебував у нетверезому стані, та почав словесно ображати батька і говорити йому, щоб він йшов з подвіря. Завантаживши зерно вона разом з батьком, його автомобілем поїхали, до господарства одного чоловіка, прізвища його вона не знає, який змолов зерно. Повертаючись додому з змеленим зерном, вони заїхали до млину, що в АДРЕСА_1, де купили мішок борошна. Підїхавши до її господарства, вона разом з батьком почала вивантажувати змелене зерно і носити його в підсобне приміщення. З їхнього житлового будинку вийшов її чоловік, який знову почав ображати батька і говорити йому, щоб він йшов з подвіря. Коли вона з батьком почали нести куплений мішок з борошном, її чоловік взявши в руки уламок шиферу, який знаходився на подвірї, підбіг до неї з батьком та замахнувся на батька, намагаючись вдарити його. Батько вибив шифер з рук чоловіка і вони разом впали на землю, розламавши бетону огорожу, яка знаходиться біля будинку. Між ними розпочалась бійка. Коли вона побачила, що ОСОБА_3 знаходиться на батькові зверху, і щоб захистити батька, вона підняла з землі уламок шиферу, який випав з рук чоловіка і плоскою частиною шиферу нанесла декілька ударів по тілу чоловіка. Від ударів шифер розламався на дрібні частини, але на її удари чоловік не відреагував, і продовжував битись з батьком. Тоді вона побігла в житловий будинок, щоб зателефонувати в міліцію, залишивши батька з чоловіком на землі. Коли вона намагалась набрати номер в міліцію, в приміщення будинку забіг її чоловік, який в руці тримав ніж, і підбіг до неї. Одразу ж за чоловіком в приміщення будинку забіг батько, який витягнув його з приміщення будинку. Вона залишилась в будинку і не бачила, що відбувалось між ними. Через 5 хвилин коли вона вийшла з будинку і побачила, що на сходах будинку, батько, тримаючи в руці металевий предмет, наносив ним удари по руках чоловіка, а також вона бачила, що з голови чоловіка текла кров. Після чого її чоловік, відштовхнувши батька, вийшов з подвіря і пішов в напрямку господарства, на якому проживає його матір. Через 20-30 хвилин вона помітила, що по вулиці села поїхала швидка медична допомога. Тоді вона та батько автомобілем поїхали в Козівське районне відділення міліції, де й розповіли про те, що трапилось.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає разом з своїми батьками та бабусею ОСОБА_7 в АДРЕСА_1. 20 жовтня 2009 року близько 13 год. вона була одна вдома до них в житловий будинок увійшов її дядько ОСОБА_3 у якого з голови текла кров. Коли вона запитала у нього, що з ним трапилось, то він відповів, що голову йому розбив його тесть ОСОБА_1. Після чого ОСОБА_3 втратив свідомість і впав на підлогу, а вона зателефонувала в швидку медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_1. В цьому ж селі проживає її син ОСОБА_3 із своєю сімєю. 20. жовтня 2009 року близько 15 год. коли вона перебувала в смт. Козова по особистих справах до неї на мобільний телефон зателефонувала її онука ОСОБА_8, яка повідомила її, що до них в житловий будинок прийшов з розбитою головою ОСОБА_3, і після втрати свідомості його забрала швидка медична допомога. Коли вона прийшла в реанімаційне відділення Козівської ЦРКЛ щоб побачити свого сина ОСОБА_3, він перебував без свідомості.

Також вина ОСОБА_1 у вчинені даного злочину підтверджується матеріалами справи, а саме:

- рапортом оперативного чергового Козівського РВ УМВС, в якому вказано, що 20.10.2209 року о 14 год. 30 хв. поступило повідомлення від чергового лікаря Козівської ЦРКЛ про те, що в реанімаційне відділення доставлено жителя АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, з діагнозом черепно-мозкова травма.

а.с. 13

- заявою потерпілого ОСОБА_3 від 20.10.2009 року, в якій він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, жителів АДРЕСА_1, які 20.10.2009 року близько 13 год. завдали йому тілесні ушкодження, в наслідок яких він потрапив в реанімаційне відділення Козівської ЦРКЛ.

а.с. 14

- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 21 жовтня 2009 року,

а.с. 16-21

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_3 від 15.01.2010 року та фототаблицею до нього,

а.с. 46-51

- протоколами очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_2, а також між потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 01 лютого 2010 року,

а.с. 84-86, 89-91

- висновком експерта № 79 від 22.01.2010 року, в якому вказано, що виявлена у ОСОБА_3 травма голови з переломом кісток склепіння черепа належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

а.с. 77-82.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд, приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні прокурор цивільний позов про стягнення з підсудного витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 змінив, просить задоволити його з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» № 545 від 16.07.1993 року в сумі 190 грн. 23 коп. з врахуванням вартості медикаментів та продуктів харчування.

Підходячи до обрання покарання ОСОБА_1 суд, враховує особу підсудного, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину у вчинені даного злочину визнав, розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання, однак враховуючи ступінь тяжкості і небезпечності вчиненого злочину, його наслідки, вважає, що підсудному слід призначити покарання за вчинений злочин у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити покарання у вигляді 5 /пять/ років і шість місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній у вигляді застави.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Козівської центральної районної комунальної лікарні кошти витрачені закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину в сумі 190 /сто девяносто/ грн. 23 коп. на розрахунковий рахунок 35414001001937 в УДК у Тернопільській області м. Тернопіль МФО 838012, код 02000792.

Після вступу вироку в законну силу запобіжний захід у вигляді застави автомобіля марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1, 1983 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 - скасувати.

Речові докази по справі: три уламки листового шиферу, металевий прут, які зберігаються в камері речових доказів Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Тернопільської області протягом 15 діб через Козівський районний суд.

Суддя підпис

З оригіналом вірно

ГОЛОВА СУДУ: Б.В. БОДНАРУК