№ 9755620, 25.05.2010, Odesa District Administrative Court

Справа № 2а-2795/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 року м.Одеса

18 травня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко Л.М.

при секретарі Саратовській Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Котовського міжрайонного прокурора в інтересах держави для захисту прав Котовської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1948 грн. 16 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

16.03.2010 року до суду надійшов адміністративний позов Котовського міжрайонного прокурора в інтересах держави для захисту прав Котовської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області (на підставі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру») до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу у сумі 1948 грн. 16 коп., у тому числі, по єдиному податку з фізичних осіб 364 грн. 06 коп., по орендній платі з фізичних осіб 1584 грн. 10 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення вимог Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998 року „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів підприємницької діяльності”, Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року2535-XII відповідач своєчасно не сплатив до бюджету єдиний податок, що з урахуванням пені становить 364 грн. 06 коп., та орендну плату з фізичних осіб у сумі 1584 грн. 10 коп., у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед бюджетом. Посилаючись на Закони України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ, «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, позивач просить стягнути податковий борг, який з урахуванням пені та штрафних санкцій становить 1948 грн. 16 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позові та пояснив, що станом на день розгляду справи відповідач не сплатив податковий борг до ДПІ.

Відповідач до судового засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, про день, час і місце судового розгляду був повідомлений судом належним чином.

Суд вважає причину неявки відповідача не поважною та можливим розгляд справи на підставі наданих доказів, оскільки в справі достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив, що 21.11.2006 року Котовською районною державною адміністрацією Одеської області було зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (а.с.5). Відповідач 23.11.2006 року був взятий на облік до Котовською обєднанню ДПІ у якості платника податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП за № 128 за № 128 (а.с.9).

Згідно Указу Президента України № 727/98 суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів по єдиному податку шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

21.11.2006 року ФОП ОСОБА_1 до Котовської обєднаної ДПІ була подана заява на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік із зазначенням дати переходу на спрощену систему оподаткування з 01.01.2009 року, визначено в заяві види діяльності: 01.30.0 змішане сільське господарство, 05.02.0 рибництво в с. Любомирка Котовського району (а.с.11). На підставі зазначеного відповідачем було отримане свідоцтво про сплату єдиного податку серії Е № 051985 (а.с.12).

Відповідно до п.2 Указу Президента України № 727/98 ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності та не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно з Рішенням Любомирської сільської Ради Котовського району № 137/2 від 04.06.2008 року «Про встановлення розміру фіксованого податку та вартості торгових патентів і ставок єдиного податку на здійснення торговельної діяльності і надання побутових послуг для субєктів підприємницької діяльності» ФОП ОСОБА_1 повинен був сплачувати до бюджету щомісячно єдиний податок у сумі 70 гривень (а.с.13, 14).

У відповідності із п. 5 Указу Президента України № 727/98 субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Згідно даних облікової картки станом на 10.03.2010 року ФОП ОСОБА_1С не сплачено єдиний податок з фізичних осіб, який з урахуванням часткової сплати та пені складає 364 грн. 06 коп. (а.с.16-18).

Судом також встановлено, що відповідач є орендарем земельної ділянки ріллі, загальною площею 2 га, на території Любомирської сільської ради на підставі договору оренди землі від 19 вересня 2006 року, укладеного з Котовською районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації ОСОБА_2 (а.с.19-24), та орендарем загальнодержавного водного обєкта ставка, площею 7 га, на території Любомирської сільської ради на підставі договору оренди загальнодержавного водного обєкта від 21 грудня 2007 року, укладеного з Котовською районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації Паламарчука С.М. (а.с. 25-30).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Субєктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

При цьому, відповідно до ст. 15 вищезазначеного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також оренду плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 14 Закону N 2535-XII передбачений обовязок платників земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислювати суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

01.04.2009 р. ФОП ОСОБА_1 подано до Котовської ОДПІ податкову декларацію № 1218 орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, відповідно до якої відповідачем задекларовано орендну плату у розмірі 1791 грн. 36 коп. (а.с. 36-39). 30.04.2009 р. Котовською ОДПІ складено акт № 691/1703/НОМЕР_1 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, яким встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4 ст. 4 Закону України № 2181, а саме неподання податкової декларації відповідачем у строки, визначені законодавством та направлено на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення № 0000421703/0 від 30.03.2009 р. про сплату штрафних санкцій. У подальшому за фактом несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання по орендній платі за землю позивачем неодноразово проводилися документальні перевірки щодо ФОП ОСОБА_1 з направленням на його адресу податкових вимог про сплату боргу та податкових повідомлень-рішень, які були отримані, проте вчасно не сплачені позивачем (а.с. 40-52).

Згідно даних облікової картки станом на 10.03.2010 року ФОП ОСОБА_1С не сплачено орендну плату з фізичних осіб (з урахуванням часткової сплати) у розмірі 1584 грн. 10 коп. (а.с.33-35), яка виникла у звязку з несплатою відповідачем орендної плати, самостійно визначеної в податковій декларації, та через несплату штрафних санкцій, застосованих до відповідача через несвоєчасну сплату орендної плати у 2009 році.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000 р. податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідно до п.п. 17.1.1. Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. 17.1.7. У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф (п.п. 17.1.7 Закону).

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у встановлені терміни, вважається сумою податкового боргу платника податків (п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181).

Згідно ст. 25 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ за прострочення встановлених строків сплати податку (ст.17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи держаної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

Станом на 10.03.2010 року заборгованість у сумі 1948 грн. 16 коп., у тому числі, по єдиному податку з фізичних осіб 364 грн. 06 коп., по орендній платі з фізичних осіб 1584 грн. 10 коп. відповідачем непогашена.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог, відповідно, позовні вимоги Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Котовської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 1948 грн. 16 коп. підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Котовського міжрайонного прокурора в інтересах держави для захисту прав Котовської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1948 грн. 16 коп. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (І/Н НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 364 грн. 06 коп.

(одержувач УДК у Котовському районі ГУДКУ в Одеській області; код 23214672; банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011 м. Одеса; код платежу 16050200, р/р 34217379700305).

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (І/Н НОМЕР_1) податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у сумі 1584 грн. 10 коп. (одержувач - УДК у Котовському районі ГУДКУ в Одеській області; код 23214672; банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011 м. Одеса; код платежу 13050500, р/р 33211815700305).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 25.05.2010 року.

Суддя Л.М. Бойко

25 травня 2010 року