
Справа № 761/11713/21
Провадження № 2/761/7587/2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
У березні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 854 460,97 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою суду від 05.04.2021 позивачу було надано строк на усунення недоліків позовної заяви, а саме: для надання доказів сплати судового збору, який зазначено в додатках до позовної заяви.
На виконання ухвали суду від 05.04.2021 позивача подав клопотання про звільнення позивач від сплати судового збору у зв`язку з тим, що позивач не працює, інших доходів не отримує, сума судового збору яку необхідно сплатити є надмірним тягарем для нього.
Разом з цим, відповідно до абз. 1 п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Так, відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
У відповідності до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або:предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Враховуючи наведені вище норми законодавства, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Однак, позивачем до матеріалів позовної заяви не надано належного та допустимого доказу скрутного матеріального становища, довідка надана на підтвердження відсутності доходу у позивача від 23.04.2021 № 482/Д/26-15-55-04-25 стосується відсутності доходу у 2020 році, в той час як з позовом позивач звернувся 29.03.2021, а тому не може бути належним доказом скрутного матеріального становища позивача на момент звернення до суду з цим позовом.
У зв`язку із наведеним, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову до суду.
Оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, вона підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя:
The court decision No. 97506145, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City was adopted on 17.05.2021. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 761/11713/21. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: