
Справа № 298/1502/20
Номер провадження 2/298/46/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2021 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі;
головуючої - судді Лютянської М.С.
при секретарі Брітовій Е.А.
за участю представника відповідача – адвоката Попп Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору – Костринська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду від 03 грудня 2020 року відкрито провадження у вказаній вище справі.
25 травня 2021 року через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. В заяві зазначається, що ухвалою цього ж суду від 05.05.2021 року відкрито провадження у справі за поданим ОСОБА_3 позовом до Костринської сільської ради Ужгородського району, третя особа – ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту та скасування реєстрації цього заповіту у Спадковому реєстрі. Саме на підставі цього оспорюваного заповіту 23.08.2018 року ОСОБА_1 оформила свідоцтво про право на спадщину за заповітом, за яким до неї перейшло право власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_5 . Відповідно, набула правомочностей власника спірного майна. Що у свою чергу слугувало підставою для її вимог за позовом у вказаній справі, які зводяться до позбавлення ОСОБА_3 права на користування житловим будинком у АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації у ньому. Заявник вважає, що вирішення по суті справ №298/360/21 та №298/1740/19 щодо чинності заповіту та виданого на його підставі свідоцтва про право на спадщину є об`єктивно неможливим розглядати вказаний спір, який виник фактично після оформлення позивачкою ОСОБА_1 права власності на спірний будинок та з появою у зв`язку з цим у неї правомочностей власника, включаючи право позовної вимоги про визнання осіб такими, що втратили право на проживання в належному їй будинку. Позаяк, у разі скасування судом заповіту ОСОБА_5 відпаде правова підстава для оформлення за нею права на спірне нерухоме майно в порядку спадкування. Що в свою чергу, слугуватиме підставою для задоволення судом вимог за зустрічним позовом про визнання незаконним та скасування виданого на підставі цього заповіту ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину від 23.08.2018 року. З огляду на викладене представник відповідача просить зупинити провадження у вказаній вище справі до вирішення по суті цивільної справи №298/1740/19 та цивільної справи №298/360/21, яка розглядається під головуванням судді Зизич В.В. та набрання законної сили судовими рішеннями у цих справах.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Як вбачається з ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №298/360/21 від 05 травня 2021 року , призначено підготовче засідання на 11-ту год. 03 червня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним.
З матеріалів справи вбачається, що саме на підставі цього оспорюваного заповіту ОСОБА_1 оформила свідоцтво про право на спадщину за заповітом, за яким до неї перейшло право власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_5 . Відповідно, набула правомочностей власника спірного майна. Що у свою чергу слугувало підставою для її вимог за позовом у вказаній справі, які зводяться до позбавлення ОСОБА_3 права на користування житловим будинком у АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації у ньому.
Тому суд вважає, що вирішення по суті справи №298/360/21 щодо чинності заповіту та виданого на його підставі свідоцтва про право на спадщину є об`єктивно неможливим розглядати вказаний спір, який виник після оформлення позивачкою ОСОБА_1 права власності на спірний будинок та з появою у зв`язку з цим у неї правомочностей власника, включаючи право позовної вимоги про визнання осіб такими, що втратили право на проживання в належному їй будинку.
За таких обставин, клопотання представника відповідача підлягає до задоволення.
Керуючись п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору – Костринська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку до вирішення по суті цивільної справи №298/360/21, яка розглядається під головуванням судді Зизич В.В. про визнання недійсним заповіту ОСОБА_5 , скасування його реєстрації у Спадковому реєстрі та набрання законної сили судовим рішенням у справі.
На ухвалу може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуюча: М.С.Лютянська
The court decision No. 97155153, Velykyi Bereznyi District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 25.05.2021. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 298/1502/20. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: