
Справа № 307/1621/21
Провадження № 1-кс/307/436/21
УХВАЛА
про застосування запобіжного заходу
19 травня 2021 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., з участю прокурора Дорошевич Р.Р., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Левко Т.Т., розглянувши клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Юришинець О.В., про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, , - строком на 60 днів (шістдесят) днів за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185та ч. 2 ст. 289 КК України,
в с т а н о в и в :
Слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Юришинець О.В. за погодженням з прокурором Хустської окружної прокуратури Дорошевич Р.Р. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071160000270 від 17.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17 травня 2021 року, близько 14 години, ОСОБА_1 , знаходячись в смт. Буштино, Тячівського району, Закарпатської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, а саме з метою вчинення крадіжки, шляхом вільного доступу проник через відчинені двері до будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_2 . В будинку ОСОБА_1 зайшов до вітальної кімнати, звідки з дивану викрав жіночу сумку в якій знаходились грошові кошти в сумі 500 грн (п`ятсот гривень) та ключі до легкового автомобіля марки ВАЗ211040 д.н.з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_2 .
Заволодівши жіночою сумкою з грошовими коштами в сумі 500 грн. та ключами від автомобіля, ОСОБА_1 вийшов з будинку та втік з місця злочину, привласнивши при цьому викрадені грошові кошти та ключ від транспортного засобу, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 500 грн. (п`ятсот гривень).
Крім цього, 17 травня 2021 року близько 14 години, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків ОСОБА_1 , знаходячись в смт. Буштино, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ 211040» державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору, власником якого є ОСОБА_3 мешк. АДРЕСА_3 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 і який перебував у фактичному користуванні на підставі довіреності у ОСОБА_2 , шляхом вільного доступу до вищевказаного автомобіля, який знаходився, в смт. Буштино по вул. Головна, біля будинку №312, всупереч волі законного користувача не маючи права на користування даним транспортним засобом, незаконно заволодів автомобілем, марки «ВАЗ 211040» державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору, скориставшись при цьому викраденими ключами від транспортного засобу, які знаходились у викраденій жіночій сумці ОСОБА_2 , та поїхав на автомобілі з даного місця злочину.
«18» травня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одружений, не працюючий, раніше судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.2 ст.289 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, віднесеного до категорії тяжких, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, враховуючи характер злочину, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на потерпілого, свідків, оскільки такі допитуються судом безпосередньо під час судового розгляду кримінального провадження, може вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим вбачається необхідність у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, 28.11.2014 року до Тячівського районного суду було скеровано обвинувальний акт по кримінальному провадженні №12014070160001057 за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185КК України, в якому ОСОБА_1 являється обвинуваченим. У зв`язку з цим є підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не зважаючи на те, що відносно нього в суді перебуває справа на розгляді на шлях виправлення не став, а вчинив нові умисні корисливі злочини.
Тому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 виключний запобіжний захід.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просить його задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні вину свою в інкримінованому йому злочині визнав, однак разом із захисником просять не обирати йому запобіжного заходу, оскільки застосування його є необґрунтованими, так як відсутні будь-які умови та обставини , передбачені ст.177 та ст.178 КПК України , як підстави для застосування.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Наведені у клопотанні доводи про те, що ОСОБА_1 може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують є припущенням органу досудового розслідування, які будь-якими фактичними даними не обґрунтовані.
За таких обставин один лише характер діяння у вчиненні якого він підозрюється, не може вважатися достатньою підставою для взяття його під варту, а тому вважаю за можливе застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні щодо ОСОБА_1 .
Враховуючи вище наведе, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Домашній арешт полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.
Керуючись ст. ст. 131,132, 176,-178, 181 КПК України, слідчий суддя, -
у х в а л и в :
В задоволенні клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Юришинець О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_4 , з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, - строком на 60 днів (шістдесят) днів за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 та ч. 2 ст. 289 КК України, - відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня, строком до 29 липня 2021 року.
Покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою, у разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це;
- В період часу з 23.00 год. по 06.00 год. не залишати місце постійного проживання – будинок АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого прокурора або суду.
Попередити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід - тримання під вартою.
Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 покласти на слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Юришинець О.В.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляція до Закарпатського апеляційного суду .
Слідчий суддя:
В.В. Чопик
The court decision No. 97013528, Tiachiv District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 19.05.2021. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 307/1621/21. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: