Decision № 97001698, 17.05.2021, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 р. № 623/1247/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом Ізюмської міської ради до Старшого державного виконавця ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гук С.В. про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Ізюмська міська рада звернулась до Харківського окружного адміністративного суду, з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову по виконавчому провадженню №64892062 від 19 березня 2021 року винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Харків) Гуком Сергієм Віталійовичем про стягнення виконавчого збору з Виконавчий комітет Ізюмської міської ради в розмірі 24000 грн 00 коп;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Харків) на користь Виконавчого комітету Ізюмської міської ради судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Ізюмською міською радою добровільно вчиняються дії для виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/5259/2020, однак, зважаючи на складність процедури щодо передачі земельної ділянки у власність, а саме задля дотримання Регламенту Ізюмської міської ради, боржник не встиг в повній мірі виконати рішення суду у десятиденний строк. А відтак, вважаючи дії державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору, передчаними та незаконними, просив суд визнати протиправною та скасувати спірну постанову.

Ухвалою суду від 07.05.2021 відкрито провадження по даній справі в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, вимог ухвали суду від 07.05.2021 та 12.05.2021 в частині надання доказів не виконав, із заявами про відкладення судового засідання чи розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача матеріали справи не надавав.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 по справі №520/5253/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Скасувано рішення 100 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 24 грудня 2019 року за № 2639 "Про розгляд звернення громадянки ОСОБА_1 ". Зобов`язано Ізюмську міську раду Харківської області вчинити дії щодо передачі земельної ділянки № 6310400000:19:002:0032, площею 0,0014 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_1 для обслуговування господарської будівлі з прийняттям відповідного рішення. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

19.03.2021 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гук С. В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64892062, відповідно до якої Ізюмській міській раді Харківської області надано 10 робочих днів для добровільного виконання рішення суду про вчинення дій щодо передачі земельної ділянки №6310400000:19:002:0032, площею 0,0014 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_1 для обслуговування господарської будівлі з прийняттям відповідного рішення.

Також, 19.03.2021 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гук С. В. прийнято постанову про стягнення виконавчого збору з Ізюмської міської ради у розмірі 24000,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із постановою про стягнення виконавчого збору з Ізюмської міської ради у розмірі 24000,00 грн звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (надалі- Закон № 1403-VIII) визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом..

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 42 Закону № 1404-VІІІ визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону № 1404-VІІІ, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За приписами ч. 4 ст. 27 Закону №1403-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що державний виконавець зобов`язаний одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження також прийняти постанову про стягнення виконавчого збору.

При цьому, виконавчий збір не підлягає стягненню у разі, якщо рішення було виконано боржником саме до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, проаналізувавши положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII, суд приходить до висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.

Як встановлено з Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/5259/2020 набрало законної сили 15.09.2020.

Державним виконавцем в межах виконавчого провадження №64892062 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження та, одночасно, прийнято постанову від 19.03.2021 про стягнення виконавчого збору по ВП№ 64892062, що узгоджується з приписами ч. 4 ст. 27 Закону №1403-VIII.

При цьому, доказів того, що Ізюмська міська рада виконала рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 по справі №520/5259/2020, яке набрало законної сили з 15.09.2020, саме до відкриття виконавчого провадження №64892062, матеріали справи не містять, а тому у державного виконавця були наявні підстави для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження №64892062.

Судом не приймається до уваги посилання позивача, про те, що Ізюмською міською радою, на виконання рішення суду, на офіційному сайті було оприлюднено проект рішення щодо передачі земельної ділянки у власність, з огляду на те, що зазначені дії владного суб`єкта відбулися вже після відкриття виконавчого провадження, а саме - 06.04.2021, в той час, коли виконавче провадження №64892062 було відкрито 19.03.2021, а рішення суду набрало законної сили 15.09.2020.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, діючи в межах повноважень та у відповідності до вимог ч. 4 ст. 27 Закону №1403-VIII, правомірно вчинив дії щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 19.03.2021 №648920623 за наявності на те законодавчо визначених підстав.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови по виконавчому провадженню №64892062 від 19 березня 2021 року, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Харків) Гуком Сергієм Віталійовичем про стягнення виконавчого збору з Виконавчий комітет Ізюмської міської ради в розмірі 24000 грн 00 коп.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивачем не доведено прийняття необґрунтованого рішення, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 287, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Ізюмської міської ради Харківської області до Старшого державного виконавця ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гук С.В. про скасування постанови - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова