Decision № 965136, 12.09.2007, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2007 р. Справа № 12/3955Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі –Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача –Тихоплава С.О. за довіреністю, відповідача –Довганя В.М. за посадою, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного підприємства „Хімагромаркетинг 2000” до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Канівці” про стягнення 15476 грн. 19 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Пред’явлено позов про стягнення з відповідача 15476 грн. 19 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що ним та відповідачем 7 червня 2006 року було укладено договір купівлі-продажу № Х2-05-0068, відповідно до умов якого він здійснив поставку відповідачу засобів захисту рослин на загальну суму 45705 грн. В порушення умов договору відповідач за поставлений товар з ним розрахувався частково, станом на 21.07.2007 року заборгованість становила 43705 грн. У зв’язку з порушенням зобов’язання щодо розрахунків, позивач просить стягнути з відповідача, передбачені договором штраф у розмірі 5% від ціни договору в сумі 2285 грн. 25 коп., пеню - 6374 грн. 97 коп. та, відповідно ст.625 ЦК України і умовам договору, - 7 % річних від суми боргу –2624 грн. 99 коп., збитки від інфляції –4190 грн. 98 коп., що разом складає 15476 грн. 19 коп. та відшкодувати судові витрати –272 грн. 76 коп. (державне мито –154 грн. 76 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн.).

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що станом на 29 серпня 2007 року по основному боргу вони з позивачем розрахувались повністю, прострочка виконання зобов’язання виникла внаслідок непередбаченого погіршення майнового стану з об’єктивних підстав у зв’язку з чим просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

Між сторонами по справі 7 червня 2006 року було укладено договір купівлі-продажу № Х2-05-0068, за умовами якого позивач продає а відповідач купляє засоби захисту рослин на загальну суму 45705 грн. Відповідно пункту 2.2 договору відповідач зобов’язаний був розрахуватись за поставлений товар до 1 вересня 2006 року.

Борг відповідача за поставлений по умовам договору товар станом на 21.07.2007 року складав 43705 грн., прострочення платежу відповідачем і сума боргу підтверджується рішенням господарського суду Черкаської області від 29 травня 2007 року по справі № 04/1602. Згідно платіжним дорученням № 24 і № 33, відповідно від 22 і 29 серпня 2007 року, сума основного боргу відповідачем сплачена повністю, що підтверджується і представником позивача.

Відповідно до п. 5.2. договору за несвоєчасну оплату товару (п. 2.2 договору) відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню, що складає 6374 грн. 97 коп. Зазначена умова договору відповідає вимогам ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 ГК, ч. 3 ст. 549 ЦК України, п. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно п.5.5 договору сторони прийшли згоди і встановили розмір процентної ставки 7 %, що складає 2624 грн. 99 коп. Збитки від інфляції за весь час прострочення з урахуванням встановлених індексів становлять 4190 грн. 98 коп.

Заявлені позивачем розрахунки розміру сум пені, збитків від інфляції і 7 % річних судом визнаються вірними, спростування їх розміру відповідачем суд визнає помилковим.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору та вимог законодавства позовні вимоги в цій частині судом визнаються обгрунтованими і задовольняються. При цьому суд, враховуючи обставини справи, що заслуговують на увагу, а саме, що відповідач є сільськогосподарським підприємством, постраждалим від засухи, на час розгляду справи в суді сума основного боргу позивачу ним повністю сплачена, відповідно ч. 1 ст.233 ГК України, розмір пені, що підлягає стягненню, зменшує наполовину (6374,97:2), тобто підлягає стягненню 3187 грн. 48 коп.

Разом з тим, позивач заявив вимогу про стягнення штрафу, передбаченого п. 5.4 договору, у розмірі 5 % від ціни договору в сумі 2285 грн. 25 коп. за прострочення виконання зобов’язання, передбаченого п.2.2 договору щодо строку оплати товару. Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки в сумі 6374 грн. 97 коп., відповідно до п. 5.2. договору, за несвоєчасну оплату товару (п. 2.2 договору). В даному випадку штраф і пеня являються штрафними санкціями, які позивач просить застосувати до відповідача за одне і те ж порушення господарського зобов’язання. Згідно ст. 61 Конституції України застосування відповідальності одного виду двічі за одне й те саме правопорушення не допускається. Згідно попередньому висновку судом визнано обгрунтованою вимогу позивача про стягнення пені в сумі 6374 грн. 97 коп., розмір якої зменшено наполовину.

За таких обставин вимогу позивача про стягнення штрафу у розмірі 5 % від ціни договору в сумі 2285 грн. 25 коп. суд визнає безпідставною і в задоволенні позову в цій частині відмовляє.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені позивачем господарські витрати - сплачене державне мито в розмірі 100 грн. 04 коп. та 76 грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 176 грн. 31 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Канівці”, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Великі Канівці, ідентифікаційний код 00856988, рахунок 26007051503497 в ЧГРУ „Приватбанк”, МФО 354347 на користь приватного підприємства „Хімагромаркетинг 2000”, м. Київ, пр-т Возз’єднання, 15, ідентифікаційний код 30369454, рахунок 26002945218341 в СФ „Укрсоцбанк”, м. Севастополь, МФО 324195, –3187 грн. 48 коп. пені, 2624 грн. 99 коп. семи процентів річних, 4190 грн. 98 коп. збитків від інфляції, 176 грн. 31 коп. господарських витрат.

3. В решті позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 2285 грн. 25 коп., 3187 грн. 48 коп. пені та господарських витрат на суму 96 грн. 45 коп., - позивачу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя В.М. Грачов