Court ruling № 96409496, 21.04.2021, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/8932/20

УХВАЛА

21 квітня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №420/8932/20, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2021р. у справі № 420/8932/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №951370152753 від 12.03.2020 р., зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951370152753 від 12.03.2020 р. про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” № 1697-VII від 14.10.2014 р. на підставі довідки прокуратури Одеської області № 126 від 05.03.2020 р. з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії;

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

19.04.2021р. (вх. № 19768/21) від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення по справі № 420/8932/20, в якому зазначити конкретну дату, а саме: 13 грудня 2019 року, з якої зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату" ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14,10.2014 р. на підставі довідки прокуратури Одеської області № 126 від 05.03.2020 р. з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Згідно ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч.2 ст. 252 КАС України).

Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2021р. у справі № 420/8932/20 вирішено усі позовні вимоги та визначено спосіб виконання судового рішення, а викладення пункту резолютивної частини рішення в іншій редакції, про що фактично просить у заяві позивач, не є підставою для ухвалення судового рішення в розумінні ч.1 ст. 252 КАС України.

Згідно ч.4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Суд акцентує увагу, що позов задоволено частково та у рішенні суду наведено відповідне обґрунтування часткового задоволення позову.

Суд акцентує увагу на тому, що при вирішенні спору встановлено та у рішенні суду зазначено, що реалізація права позивача була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 р.

Постанова Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017р. є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення Уряду є рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам".

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Одеської області № 126 від 05.03.2020 р.

Суд звертає увагу, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697 до 13.12.2019 р. (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом №76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015р. було змінено на речення "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", тобто ці зміни були внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015р.).

Тому частина двадцята статті 86 Закону №1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019р. та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у рішенні по зразковій справі №560/2120/20 від 14.09.2020 р., залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 р.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 420/8932/20 є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 205, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 420/8932/20, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя Г.П. Самойлюк