Decision № 9572819, 26.04.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/15726.04.10 За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Стара Фортеця ЛТД»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»

Про                              стягнення 1714,07 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Скуртул К.А., довіреність № б/н від 07.04.2010р.

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стара Фортеця ЛТД»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард» (далі –відповідач) про стягнення з останнього 1714,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 196 від 05.08.2009р.

Ухвалою суду від 02.04.2010р. порушено провадження у справі № 1/157 та призначено розгляд на 26.04.2010р.

26.04.2010р. представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення по суті спору, та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі. Представник позивача повідомив про те, що між сторонами було підписано акт звірки розрахунків, згідно якого відповідач визнав суму боргу у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем додано всі необхідні матеріали для розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем, з урахуванням протоколу розбіжностей №1 від 05.08.2009р. було укладено договір № 196 від 05.08.2009р. (далі –договір), відповідно до якого позивач взяв на себе зобов’язання протягом дії договору передавати у власність відповідача продукцію (товар) окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджується сторонами у видаткових накладних, які є невід’ємною частиною договору, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених договором.

На виконання умов договору позивачем було поставлено та відвантажено, а відповідачем прийнято товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначена у видаткових накладних. Передача товару відповідачеві була здійснена згідно видаткових накладних відповідно до п.3.2 договору, на суму 3214,08 грн., про що свідчать копії видаткових накладних, доданих до матеріалів справи.

Відповідно до п.2.1 договору розрахунок за отриманий товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або шляхом внесення готівкових грошових засобів в касу постачальника, протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

В порушення умов договору, відповідач здійснив часткову сплату вартості отриманого товару на суму 1500,01 грн.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 1714,07 грн. боргу, та покласти на відповідача судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів того, що відповідачем здійснено повну оплату за поставлений позивачем товар по спірному договору суду не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102,00 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи і не спростована відповідачем.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 222 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(02660, м.Київ, вул. Попудренка 52, офіс 101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стара Фортеця ЛТД»(02002, м.Київ, вул. Каховська 64, код ЄДРПОУ 36405099) 1714 (одну тисячу сімсот чотирнадцять) грн. 07 коп. - боргу; 102 (сто дві) грн. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                       В.І. Мельник

(Рішення виготовлено та підписано 12.05.2010р.)