Decision № 9550413, 30.03.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/830.03.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»

до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Іпобанк»

про стягнення 15 814 139,94 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Гаврищук Н.Є. (довіреність № 1115 від 25.11.2009р.);

від відповідача: не з’явились

В судовому засіданні 30 березня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Іпобанк»(надалі –відповідач) заборгованості у сумі 15814139,94 грн., в тому числі основної заборгованості по кредиту у сумі 15 000 000,00 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 611506,84 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту та прострочення сплати відсотків в загальній сумі 202633,10 грн. Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відовідача 17061685,04 грн., в тому числі основної заборгованості по кредиту у сумі 15 000 000,00 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 1334794,51 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту та прострочення сплати відсотків в загальній сумі 726890,53 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за договором кредитування не виконав, повернення кредиту в термін відповідно Договору не забезпечив та не сплатив проценти за користування кредитом.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач має право скористатися правом задовольнити свої вимоги за рахунок заставлених прав, а також повідомив про те, що постановою правління НБУ № 142 від 22.03.2010 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації відповідача.

Ухвалою від 18.01.2010 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 23.02.2010. В судовому засіданні сторони подали клопотання про продовження терміну розгляду справи на більш тривалий, ніж передбачений ст. 69 ГПК України, яке задоволене судом, в справі оголошена перерва до 30.03.2010.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк», назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний Банк «Укргазбанк», що підтверджується п. 1.3 Статуту позивача (надалі –позивач, Банк) та відповідачем була укладена Генеральна угода № 137-р/2007 про порядок проведення міжбанківських операцій (надалі –Генеральна угода), предметом якої є загальні умови та порядок проведення операцій на міжбанківському валютному та грошовому ринках. Дія цієї Генеральної угоди поширюється на будь-які види операцій між Сторонами, які можуть бути представлені як комбінація конверсійних та/або кредитних угод, операцій з цінними паперами.

Пунктом 5.1. Генеральної угоди передбачено, що сторони, в межах встановлених Сторонами взаємних лімітів, а також під заставу цінних паперів, матеріальних цінностей, або майнових прав на розміщені депозити надають одна одній строкові міжбанківські кредити (розміщують міжбанківські депозити) в національній та іноземних валютах, виконують конверсійні операції та угоди з цінними паперами на умовах, які визначені цією Генеральною угодою, а також додатковими угодами або договорами, які після їх укладення стають невід’ємною частиною цієї Генеральної угоди.

У відповідності до ст. 638 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За правилами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно з пунктом 5.2. Генеральної угоди умови угод з надання кредитів/депозитів, конверсійних угод та угод із цінними паперами, які укладені відповідно до цієї Генеральної угоди, визначаються в кожному конкретному випадку шляхом проведення переговорів між ділерами Сторін за допомогою системи REUTERS DEALING, УКРДИЛИНГ, телексу або інших узгоджених засобів зв'язку. Угода вважається укладеною, якщо сторони досягли згоди по всіх істотних умовах, що передбачені для цього виду угод, які перераховані у п.п. 6.2, 7.1, 8.1. та письмово їх підтвердили шляхом обміну повідомленнями по системі REUTERS DEALING, телексу що містять ідентичні і узгоджені умови операції і ідентифікації ділерів. У випадку, якщо умови операції Сторони узгодили шляхом проведення переговорів по телефону, операція вважається укладеною з моменту обміну Сторонами підтвердженнями по телексу, системі S.W.I.F.T. або електронній пошті НБУ, що містять ідентичні умови операції. Підтвердження повинно містити посилання на дату і номер цієї Генеральної угоди. У випадку якщо операція укладена по системі REUTERS DEALING, Сторони зобов'язуються обмінятися протягом того ж робочого дня підтвердженнями по телексу, електронній пошті НБУ або системі S.W.I.F.T. чи іншими засобами, які дозволяють безумовно встановити, що документ подано контрагентом за угодою.

Як свідчать матеріали справи, в межах Генеральної угоди між позивачем та відповідачем було укладено угоду про надання міжбанківського кредиту (далі –Кредитний договір), за якою позивач виступає кредитором відповідача, яка укладена уповноваженими особами по системі REUTERS DIALING в межах Генеральної Угоди № 137-р/2007 та підтверджена повідомленнями у форматі МТ-320 за № 29918 (тікет №69281) від 04.12.2008 р. (копії в матеріалах справи).

Згідно з даною угодою позивач зобов'язався видати відповідачу кредит в сумі 15 000 000,00 грн. на строк з 04.12.2008 року по 25.03.2009 року із сплатою за користування кредитом 16% річних. Додатковою угодою від 02.03.2008 року (тікет №73246) строк користування кредитними коштами було продовжено сторонами до 03.12.2009 року.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов’язання за Кредитним договором виконав повністю, надав відповідачу кредит у сумі 15 000 000,00 грн., що не заперечується відповідачем.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що він свої зобов’язання за Кредитним договором не виконав: суму кредиту та відсотки в повному обсязі не сплатив, чим порушив умови Кредитного договору. Заборгованість відповідача за Кредитним договором перед позивачем по кредиту становить 15 000 000,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контр розрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 15 000000,00 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Вказані положення застосовуються і до правовідносин щодо кредиту за правилом ч. 2 ст. 1054 ЦК України.

Зважаючи на той факт, що відповідачем по сьогоднішній день кредит не повернутий, він зобов’язаний сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому Кредитним договором до дня повернення кредиту. Заборгованість відповідача по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01.09.2009 по 23.03.2010 складає 1334794,51 грн. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 10.2 Генеральної угоди встановлено, що в разі невиконання або неналежного виконання Стороною грошового зобов'язання за Генеральною угодою, зокрема у разі прострочення його виконання за операціями у національній валюті України, вона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочки.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контр розрахунку відповідача за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за прострочення термінів повернення кредиту в розмірі 682397,26 грн. (за період з 04.12.2009 по 23.03.2010), та пеня за порушення строків сплати процентів в сумі 44493,27 грн. (за період з 01.01.2010 по 22.03.2010), всього пені 726890,53 грн.

Посилання відповідача на можливість позивача скористатися правом стягнення заставлених прав в якості підстав для відмови у позові є необґрунтованим, оскільки вибір способу захисту порушеного право шляхом стягнення за договором застави або звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості є правом позивача. Посилання на відкликання банківської ліцензії також не впливає на виконання відповідачем зобов’язання за Кредитним договором, оскільки повернення кредиту є грошовим зобов’язанням, а не банківською операцією, для якої необхідним є наявність такої ліцензії.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у розмірі 25736,00 грн. (25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Іпобанк»(ідентифікаційний код 34540768, адреса: 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 15) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»(ідентифікаційний код 23697280, адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) 17061685,04 грн. (сімнадцять мільйонів шістдесят одна тисяча шістсот вісімдесят п’ять гривень 04 копійки) грн. та судові витрати в розмірі 25736,00 (двадцять п’ять тисяч сімсот тридцять шість гривень) грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 19.04.2010