Court ruling № 95045923, 22.02.2021, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/17657/20

Провадження № 1-кп/638/960/21

22.02.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В. М.

за участю секретаря – Запорожець Д. Д.

з участю прокурора – Моісеєнко О. В.

з участю обвинуваченого – ОСОБА_1

з участю захисника обвинуваченого – Найдьонової О. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо можливості продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження№12020220480003575 від 09.11.2020 року за обвинуваченнямОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України,

В судовому засіданні прокурором Моісеєнко О. В. заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник НайдьоноваО. Г. заперечували проти заявленого клопотання прокурора, просили суд відмовити у його задоволенні.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Положеннями статті 29 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Так, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши надані прокурором документи, які підтверджують необхідність та достатність підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відсутність даних, які б свідчили, що ті ризики, які були враховані судом під час обрання запобіжного заходу, відсутні.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п.35 ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає виправданим тримання підозрюваного під вартою.

В обґрунтування застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконний вплив на потерпілого та свідка; вчинення інших кримінальних правопорушень та продовження своєї злочинної діяльності.

Так, обвинувачений не має офіційного місця роботи та стабільного доходу, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, у ОСОБА_1 відсутні стійкі соціальні зв`язки, так як він не одружений, осіб на утриманні не має; підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який встановлена у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Підставою застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні вказаних злочинів, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити зазначені вище дії.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого є обґрунтованим та містить доведені підстави того, що відносно нього не може бути обрано інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Таким чином, розглянувши обвинувальний акт, враховуючи реальне існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає, що підстав для заміни або скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на теперішній час не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 334, 369 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Моісеєнко О. В. про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Добропілля Донецької області, громадянину Російської Федерації, строк тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 22 квітня 2021 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуючий: