
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
22 лютого 2021 рокуСправа № 912/191/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Депот Ойл"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс"
про стягнення 114 141,14 грн
Встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Депот Ойл" (далі - ТОВ "Депот Ойл") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" (далі - ТОВ "Агродар-Україна Плюс") про наступне:
- стягнути з ТОВ "Агродар-Україна Плюс" на користь ТОВ "Депот Ойл" заборгованість за договором поставки №54 від 07.02.2020 у розмірі 114 141,14 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі - 59 590, 99 грн, інфляційні збитки у розмірі - 6 192,47 грн, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі - 27 873,51 грн, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі - 9 313,06 грн, штраф за прострочення Покупцем оплати товару більш ніж на 30 календарних днів у розмірі - 11 171,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідачем в порушення умов Договору поставки №54 від 07.02.2020 не здійснено своєчасно розрахунок за поставлений товар.
Ухвалою суду від 25.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 23.02.2021.
11.02.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем зазначено наступне (а.с. 66-72).
04.02.2021 у зв`язку з визнанням позовних вимог в частині стягнення основного боргу за Договором поставки №54 від 07.02.2020, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" погашено суму основного боргу у розмірі 59 590, 99 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 114 141,14 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі - 59 590, 99 грн, інфляційні збитки у розмірі - 6 192,47 грн, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі - 27 873,51 грн, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі - 9 313,06 грн, штраф за прострочення Покупцем оплати товару більш ніж на 30 календарних днів у розмірі - 11 171,37 грн.
Із наявних у справі доказів вбачається, що 04.02.2021 відповідачем фактично здійснена оплата в сумі 59 590,99 грн, що підтверджується платіжним дорученням №246, відповідач здійснив оплату за дизпаливо згідно акту звірки від 06.01.2021, у т.ч. ПДВ 20% (а.с. 75).
З викладеного слідує, що спір в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 59 590,99 грн врегульовано сторонами шляхом погашення боргу після звернення позивача з даним позовом до суду.
Отже, згідно наданих відповідачем доказів, станом на 04.02.2021, відповідачем сплачено основний борг в сумі 59 590,99 грн, що вказує на відсутність предмету спору в цій частині.
Господарський суд встановив, заборгованість в частині основного боргу в сумі 59 590,99 грн відповідачем погашена, а отже в цій частині провадження підлягає закриттю.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За фактичних обставин даної справи та з огляду на наведені приписи процесуального закону, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 59 590,99 грн належить закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору в цій частині.
Згідно ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Частиною 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору.
Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на зазначене та за наявності відповідної заяви позивача, судом буде вирішено питання щодо повернення судового збору у відповідності до норм Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 231, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Провадження у справі №912/191/21 в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в сумі 59 590,99 грн - закрити, у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Копії ухвали надіслати на електронну пошту:
Товариству з обмеженою відповідальністю "Депот Ойл" - tarwood2016@gmail.com
та представнику позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1;
Товариству з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" - mail@agrodar.kr.ua
та представнику відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Суддя Л.С. Вавренюк
The court decision No. 95032037, Commercial Court of Kirovohrad Oblast was adopted on 22.02.2021. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 912/191/21. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: