Court ruling № 94908833, 16.02.2021, Ivano-Frankivsk City Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 344/10499/20

Провадження № 1-кп/344/621/21

У Х В А Л А

16 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Зеленко О.В., з участю: секретаря судового засідання Мельницької Л.Т., прокурора Савчука В.А., захисника Кукушкіна І.Л., обвинуваченого ОСОБА_1 , заявника ОСОБА_2 , розглядаючи матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду з Івано-Франківської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

Через канцелярію суду ОСОБА_2 подано суду заяви про визнання його потерпілим у даному кримінальному провадженні згідно ст.110 КПК України, оскільки вказане кримінальне провадження зареєстровано за його заявою, вважає, що вина ОСОБА_1 беззаперечно доводиться наданими ним доказами, однак постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30.09.2020 у задоволенні його позову до ТзОВ «ВКФ «Інпромсервіс ЛТД» та ОСОБА_1 , треті особи Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні нежитловими будівлями та відшкодування моральної шкоди відмовлено. Крім того, вважає, що визнання його потерпілим потягне за собою скасування права власності, набутого ОСОБА_1 за підробленою декларацією. Вважає, що у діях ОСОБА_1 є ознаки інших злочинів, передбачених ст.ст.190, 192, ч.1 ст.358 КК України, що передбачає наявність потерпілого у вказаній категорії справ, на підтвердження чого надав суду копії ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м.Києва, Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, ухвали Червонозаводського районного суду м.Харкова, Луцького міськрайонного суду Волинської області, судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду у кримінальних провадженнях, де особи обвинувачувалися у сукупності злочинів за ст.358 КК України та ст.ст.190, 192, 366, 255 КК України та іншими, у яких зазначено про потерпілих від кримінального правопорушення, а також ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2018 у справі про обвинувачення осіб за ст.115 КК України, згідно якої зазначено про можливість визнання особи потерпілої на стадії судового розгляду кримінального провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав подані заяви з підстав, зазначених у них, просив визнати його потерпілим у даному кримінальному провадженні, зазначивши, що на стадії досудового розслідування внаслідок невизнання потерпілим його фактично усунуто від участі у провадженні для унеможливлення заявлення ним клопотань для належного розслідування вчинених ОСОБА_1 злочинів.

Захисник заперечив проти визнання ОСОБА_2 потерпілим, зазначивши, що інкримінованим обвинуваченому кримінальним правопорушенням жодна шкода не завдана, про що безпосередньо вказано в обвинувальному акті. Крім того зазначив, що у даному кримінальному провадженні вже визначено статус ОСОБА_2 як свідка сторони обвинувачення.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Прокурор суду повідомив, що на даний час проводиться досудове розслідування у інших кримінальних провадженнях за фактами, вказаними у заявах ОСОБА_2 , а у даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 був заявником, а у подальшому допитаний як свідок сторони обвинувачення.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Посилання ОСОБА_2 на врахування при розгляді його заяви про визнання потерпілим ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м.Києва, Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, ухвали Червонозаводського районного суду м.Харкова, Луцького міськрайонного суду Волинської області, палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду, що долучені до матеріалів справи, є неправозгідними, оскільки будь-якої вимоги про врахування іншими судами вказаних постанов законодавство не містить. Як вже зазначалося, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає врахування іншими судами при застосуванні таких норм права виключно висновків, викладених у постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Згідно ч.3 ст.55 КПК України, потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК - використання завідомо підробленого документа. При цьому, в обвинувальному акті жодного разу не згадується про вчинення вказаного проступку щодо ОСОБА_2 .

Більше того, в обвинувальному акті вказано, що шкода цим кримінальним проступком не завдана, потерпілих у кримінальному провадженні немає.

Залучення до справи ОСОБА_2 як потерпілого жодним чином не покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження - ОСОБА_4 і не тягне за собою зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, а тому підстав для виходу судом за межі висунутого ОСОБА_4 обвинувачення за ч.4 ст.358 КК України - немає. З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_2 допитаний у даному кримінальному провадженні як свідок.

За таких обставин суд, здійснюючи судовий розгляд відповідно до ст.337 КПК України у межах висунутого ОСОБА_1 обвинувачення за ч.4 ст.358 КК України, зважаючи на те, що згідно обвинувального акту вказаним кримінальним правопорушенням шкоду не заподіяно, не вбачає підстав для визнання ОСОБА_2 потерпілим у даному кримінальному провадженні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 55, 110, 372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя О.Зеленко