ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
04.09.07 Справа№ 4/1031-2/156
За позовом Служби автомобільних доріг у Львівській області, м.Львів
до відповідача Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор”, м.Львів
про стягненгня пені за несвоєчасну сплату орендної плати
Суддя Зварич О.В.
при секретарі Палюх Г.
Представники:
від позивача Сворень Р.Р.
від відповідача не з”явився
Зміст ст.ст.20,22 ГПК України судом роз”яснено.
Суть спору: Позов заявлено службою автомобільних доріг у Львівській області, м.Львів, до дочірнього підприємства „Львівський облавтодор”, м.Львів, про стягнення пені за несвоєчасну сплату орендної плати.
Розгляд справи розпочато 25.05.2007 року. Ухвалами суду від 21.06.2007р., 12.07.2007р. розгляд справи відкладався у зв”язку із невиконанням сторонами вимог ухвал суду. Ухвалою суду від 24.07.2007р. року за клопотанням сторін продовжено термін розгляду спору та відкладено розгляд справи з аналогічних підстав. Рішення прийнято 04.09.2007 року.
Представник позивача позов підтримав, навівши мотиви, викладені у позовній заяві та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2088,94 грн., відшкодування судових витрат покласти на відповідача.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, мотивуючи тим, що у ДП „Львівський облавтодор” відсутня заборгованість по орендній платі відповідно до договору оренди приміщення від 01.08.2000р., що підтверджується платіжними дорученнями.
12.07.2007р. представник відповідача подав контр-розрахунок пені заборгованості , згідно якого визнає заборгованість по пені в сумі 1048,55 грн.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
01.08.2000р. між службою автомобільних доріг та дочірнім підприємством „Львівський облавтодор” укладено договір оренди приміщення.
За умовами даного договору ( п.5.2 ) відповідач зобов"язувався своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві та до Держбюджету України орендну плату.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов”язання за договором не виконував, орендна плата перераховувалась несвоєчасно.
19.02.2007р. . позивач звернувся до відповідача з претензією №18-02/313 про перерахування пені в сумі 2088,94 грн., проте відповідач на неї не відреагував.
Пунктом 3.4 договору оренди від 01.08.2000р. передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодовства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожень день прострочення
( включаючи день оплати).
З розрахунку, поданого позивачем вбачається, що відповідачу нарахована пеня в розмірі
2088,94 грн. за період з 01.04.06р. по 10.12.06р., виходячи із початкової простроченої суми заборгованості 38 709,12грн.
Проте, як вбачається з контр-розрахунку, поданого відповідачем станом на 10.04.2006р. ( час, від якого позивач нараховує пеню), у відповідача перед позивачем на вказану дату фактично існувала заборгованість в сумі 28 814,80 грн.
Як вбачається із наявних у матеріалах справи рахунків та банківських виписок за період 2000-2007рр., на момент розгляду справи в суді існує заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі в сумі 9964,06грн. за 2000 рік, оскільки ним частково оплачено рахунок №47 від 29.12.2000р. в сумі 2500,0грн. згідно виписки банку від 21.03.2001 року. Решту боргу не оплачено за поясненнями представника відповідача у зв"язку із спливом 3-річного строку позовної давності.
Частиною 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Стаття 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки в судових засіданнях представник відповідача в усних поясненнях наполягав на застосуванні спеціальної позовної давності, представивши контррозрахунок пені, суд вважає за необхідне застосувати її в даній справі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1048,55грн. пені.
В рештій частині позову слід відмовити на підставі п.4 ст.267 ЦК України, яким передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Сплата державного мита і витрат на інформаційно-технічні послуги підтверджується платіжними дорученнями №2098 від 17.05.2007р. в мінімальному розмірі 102грн. та №2121 від 21.05.2007р. - в сумі 118,0 грн. , які відповідно до ст.49 ГПК України належить стягнути на користь позивача з відповідача.
Керуючись 258, 267 ЦК України, ст.ст.43, 49, 82-84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з дочірнього підприємства „Львівський облавтодор” ( м.Львів, вул. В.Великого, 54, р/р № 26009301000293 Західна регіональна ФАКБ „Трансбанк” в м.Львові, МФО 385435, код ЄДРПОУ № 31978981) на користь служби автомобільних доріг у Львівській області ( м.Львів, вул. В.Великого, 54, р/р № 26002062540601 у філії ЛФ Брокбізнесбанк, МФО № 325774, код ЄДРПОУ № 25253009) 1048,55 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати,102,00 грн. державного мита та 118 грн. вартості витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3.В рештій частині позову відмовити.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя
The court decision No. 948868, Commercial Court of Lviv Oblast was adopted on 04.09.2007. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 4/1031-2/156. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: