Справа № 1-116 / 2010 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2010 року Смілянський міськрайсуд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Гибала О.І.,
при секретарі Водяній А.М.,
з участю прокурора Танцюри В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміли кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, відповідно до ст.89 КК України - раніше не судимого,
- за ч.1 ст. 309, ч.1, ч.3 ст. 358 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1, в листопаді 2009 року, на полі, неподалік від ст. Володимирівка, що в с. Балаклея, Смілянського району, незаконно, без мети збуту зірвав рослини коноплі, що є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом (марихуана), вагою, в перерахунку на суху речовину 11,27 г, яку висушив, подрібнив та постійно зберігав при собі.
29 січня 2010 року, близько 9 год. 15 хв. Під час слідування в вагоні дизель-потягу № 6321 сполученням ст.Шевченко-ст. Цвіткове, був затриманий працівниками міліції, а наявний у нього наркотичний засіб виявлено та вилучено.
Він же, на початку січня 2010 р. поряд з автобусною зупинкою по вул. Жовтневій в м.
Сміла, знайшов пенсійне посвідчення з відтисками печатки та штампу Управлення пенсійного
фонду України в м. Сміла Черкаської області, яке переніс до місця свого проживання по АДРЕСА_1 в м. Смілі та з метою подальшого використання для безкоштовного проїзду в приміському
залізничному транспорті, підробив шляхом вклеювання своєї фотокартки та внесенням
виправлень в текст. 29 січня 2010 р., близько 8 год. 50 хв. під час проїзду в приміському
електропоїзді сполученням «ст.Шевченка-ст.Цвіткове», використавши завідомо підроблене
посвідчення, придбав по ньому квиток до стації «Цвітково», але відразу після цього був
затриманий працівниками міліції, а наявне у нього посвідчення виявлене та вилучене.
Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні підсудний винним себе визнав повністю та пояснив, що в листопаді 2009 р, поблизу ст. Володимирівка, для особистих потреб зірвав листя коноплі, яке посушив, подрібнив і постійно зберігав при собі, а коли 29 січня 2010 р. їхав в приміському поїзді, працівники міліції виявили та вилучили в нього наркотичний засіб. В січні 2010 р, поряд з автобусною зупинкою по вул. Жовтневій в м. Смілі, знайшов пенсійне посвідчення на ім.»я якоїсь жінки. Принісши посвідчення додому, вклеїв в нього свою фотокартку та змінивши текст у прізвищі, хотів використовувати його для безкоштовного проїзду на приміському залізничному транспорті. 29 січня 2010 р., пред»явив вказане посвідчення провідникам-касирам в електропоїзді «ст.Шевченко-ст.Цвіткове», які виявили, що воно підроблене.
Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1, його вина підтверджується доказами, зібраними в ході досудового слідства та перевіреними судом відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України.
Дії підсудного суд кваліфікує - за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання,
виробництва, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту; за ч. 1 ст. 358
КК України, - як підроблення посвідчення з метою його використання, та за ч.3 ст.358 КК
України, як використання завідомо підробленого документа.
Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує тяжкість вчинених злочинів та особу підсудного, який хоча і вчинив злочини неодноразово, але в скоєному щиро покаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, вчинив злочини які не є тяжкими, має незадовільний стан здоровя, а тому вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309; ч.1 та ч.3 ст. 358 КК України і призначити йому покарання :
- за ч. 1 ст. 309 КК України 2 роки обмеження волі;
- за ч. 1 ст. 358 КК України 1 рік 6 місяців обмеження волі;
- за ч. 3 ст. 358 КК України 1 рік обмеження волі.
Відповідно до з ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно визначити йому покарання у виді 2-х років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично зявлятись в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд .
Стягнути з ОСОБА_1:
- на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Черкаській області на р/р 31254272210063, ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 25574009 234 грн. 60 коп. судових витрат на проведення судової експертизи наркотичного засобу, а на користь НДЕКЦ по обслуговуванню ЛУ на Одеській залізниці ГУДКУ в Одеській області на р/р 31257272210018, МФО 828011, код 25576439 1825 грн.42 коп., а всього 2060 грн. 02 коп.
Речові докази, які зберігаються в кримінальній справі (бланк пенсійного посвідчення)-
залишити при справі; наркотичну речовину (каннабіс) вагою 11,5 г, яка знаходиться на
зберіганні в кімнаті речових доказів ЛВ на ст.Шевченка знищити.
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий
The court decision No. 9416113, Smyla City and District Court of Cherkasy Oblast was adopted on 19.04.2010. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 1-116. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: