
Справа № 161/15077/20
Провадження № 2-др/161/41/20
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Кихтюка Р.М.,
секретаря – Демчук Т.В.,
з участю відповідача – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за заявою представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення моральної шкоди, завданої злочином,
в с т а н о в и в :
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 16.11.2020 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення моральної шкоди, завданої злочином.
27.11.2020 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 8000 грн.
Заяву обґрунтовує тим, що сторона позивача заявила про витрати на правову допомогу до закінчення судових дебатів, які позивач фактично поніс у зазначеному розмірі, що підтверджено документально. Посилається на норму ст. 141 ч. 8 ЦПК України щодо можливості подачі доказів про судові витрати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
22.12.2020 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, приходить до висновку, що вимоги заяви підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 133 ч. 1, 3 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Як вбачається із договору про надання правової допомоги від 03.09.2020 року, актом виконаних робіт б/н від 17.11.2020 року, адвокатом Андріяш Н.В. надавалася професійна правнича допомога ОСОБА_3 , який діяв в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 у справі про стягнення моральної шкоди і вартість витрат складає 8000,00 грн. (а.с. ).
Квитанцією до прибуткового касового ордеру№17/11 від 17.11.2020 року підтверджено сплату ОСОБА_3 на користь адвоката Андріяш Н.В. 8000,00 грн. (а.с. ).
Відповідно до ст. 141 ч. 2 п. 3 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ст. 141 ч. 8 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Нормами ст. 246 ч.ч.1-3 ЦПК України передбачено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
При цьому, суд зважає, що останнім днем подачі такої заяви є 21.11.2020 року, що є вихідним днем, а тому представником позивача правомірно подано заяву 23.11.2020 року.
А тому, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву представника позивача слід задовольнити частково та у даній цивільній справі ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог , а саме: в розмірі 2666 грн., розмір яких є також обґрунтованим та співмірним із предметом спору.
Керуючись ст.ст. 133, 141, 246, 270 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Заяву про стягнення судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України (ЄДРПОУ – 13358826) на користь ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 понесені витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 2666 (дві тисячі шістсот шість) грн.
В решті заявлених вимог – відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складений 22 грудня 2020 року .
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк
The court decision No. 93750310, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast was adopted on 22.12.2020. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 161/15077/20. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: