Decision № 93558621, 03.12.2020, Commercial Court of Ternopil Oblast

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/25/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш", вул. Кн. В. Великого, 29, м. Чортків, Тернопільська область, 48505

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕ Борднетце Україна", вул. 15 Квітня, буд. 7, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47711

про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Відкритого акціонерного товариства Чортківський завод "Агромаш" від 31.01.2017, з дати їх прийняття, що зафіксовані у протоколі від 31.01.2017 в частині схвалення вчиненого значного правочину

За участі представників:

Позивача: Степанова В.В. – уповноваженого;

Відповідача: Сеньківа П.П. – голови правління, Гурина В.О. - уповноваженого

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не прибув

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

Заяв про відвід (самовідвід) судді (суддів) та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Суть справи:

03.01.2020 (згідно відбитку поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 , надалі - позивач, звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш", надалі – відповідач, про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Відкритого акціонерного товариства Чортківський завод "Агромаш" від 31.01.2017, з дати їх прийняття, що зафіксовані у протоколі позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 31.01.2017 в частині схвалення вчиненого значного правочину – Договору купівлі-продажу 83/100 часток комплексу, укладеного 11.03.2016 між ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" та ТОВ "СЕ Борднетце Україна", посвідченого Пивоваром В.А., приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу, в реєстрі за №193-194 (з врахуванням прийнятої судом заяви позивача б/н від 14.09.2020).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зокрема, посилається на те, що відповідач, схвалюючи значний правочин від 11.03.2016 зборами від 31.01.2017, порушив право позивача на обов`язковий викуп акцій, оскільки з вини відповідача не було реалізоване право позивача на обов`язковий викуп акцій відповідачем, а оскаржуване рішення зборів від 31.01.2017 (п. 14 порядку денного по проекту рішення № 1) є фактично дублюючим рішенням від 10.03.2016 з питання 5 порядку денного зборів від 10.03.2016.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 08.01.2020, головуючим суддею для розгляду справи №921/25/20 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 б/н від 03.01.2020 (вх. № 25 від 08.01.2020) залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до Господарського суду Тернопільської області: доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі; доказів надіслання учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів (фіскальних чеків про оплату поштових послуг та описів вкладення у цінні листи); відомостей щодо повного найменування третьої особи, ідентифікаційного коду третьої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; відомостей щодо відомих номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача та третьої особи; викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правових підстав позову; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювались; відомостей щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.03.2020 зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/25/20; постановлено розгляд справи №921/25/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі №921/25/20 призначено на 10:30 год. 01.04.2020; залучено до участі у справі №921/25/20 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕ Борднетце Україна"; запропоновано учасникам справи надати суду визначені ст. ст. 165-169 ГПК України заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2020, враховуючи запроваджений постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами затвердженими постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 та №255 від 02.04.2020, загальнонаціональний карантин, рекомендації Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020 та розпорядження Господарського суду Тернопільської області № 7-р від 16.03.2020 "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину", згідно з яким суддям рекомендовано розгляд справ призначати (відкладати) за межами строку карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, підготовче засідання, призначене на 10:30 год. 01.04.2020, було відкладено та зазначено, що про дату, час та місце проведення наступного підготовчого засідання учасників справи буде повідомлено додатково відповідною ухвалою суду.

17.03.2020 (згідно відбитку поштового штемпеля на конверті) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕ Борднетце Україна" надіслала на адресу суду пояснення за вих. №1346 від 17.03.2020 (вх. № 2077 від 20.03.2020), згідно з якими зазначило, що позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016 було прийняте рішення щодо відчуження (продажу) на користь ТзОВ "СЕ Борднетце Україна" частки об`єкта нерухомого майна під найменуванням "Комплекс" за ціною продажу 4 907 940,00 грн. Виключно вказане вище рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016 стало правовою підставою для укладення 11.03.2016 між ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" та ТзОВ "СЕ Борднетце Україна" Договору купівлі-продажу 83/100 часток комплексу. Подальші рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" щодо схвалення укладеного правочину не були зумовлені обов`язковими вимогами чинного законодавства і не мали (не могли мати) жодного правового впливу на укладений 11.03.2016 Договір купівлі-продажу. Зважаючи на наведене вище, третя особа вважає, що оспорюване позивачем рішення жодним чином не впливає на чинність Договору купівлі-продажу 83/100 часток комплексу, укладеного між відповідачем та ТзОВ "СЕ Борднетце Україна" та, відповідно, винесене у даній справі рішення, в свою чергу, не впливає на права та обов`язки ТзОВ "СЕ Борднетце Україна".

23.03.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов за № 66 від 18.03.2020 (вх. № 2143 від 23.03.2020), згідно з яким останній просив в позові відмовити. Твердження позивача про те, що схвалюючи 31.01.2017 значний правочин від 11.03.2016, товариство порушило права позивача на обов`язковий викуп акцій вважає необґрунтованим. Стверджує, що Договір купівлі-продажу 83/100 часток комплексу, укладений 11.03.2016 між ВАТ Чортківський завод "Агромаш" та ТзОВ СЕ "Борднетце -Україна", мав своєю правовою підставою виключно відповідне рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016.

Зазначає, 10.03.2016 відбулись позачергові загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш". Відповідно до Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016 зборами було дано згоду на вчинення значного правочину: відчуження (продажу) на користь ТОВ СЕ "Борднетце Україна" 83/100 (вісімдесят три сотих) частки об`єкта нерухомого майна під найменуванням «комплекс», який знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Чортків. вул. Князя Володимира Великого, 29.

Ч. 1 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено право кожного акціонера - власника простих акцій товариства вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів.

24.03.2016 позивач звернувся до ВАТ Чортківський завод "Агромаш" з вимогою здійснити викуп належних йому простих іменних акцій (копія вимоги про обов`язковий викуп акцій від 24.03.2016 - в матеріалах справи). У даній заяві позивач підтвердив факт свого голосування проти прийняття зборами рішення про вчинення значного правочину.

13.04.2016 ВАТ Чортківський завод "Агромаш" надало позивачу відповідь, надіславши йому проект договору купівлі-продажу цінних паперів та витяг з протоколу засідання спостережної ради ВАТ Чортківський завод "Агромаш" від 08.04.2016.

Повідомляє, що на даний час між сторонами у справі існує судовий спір ( справа №921/259/19, суддя Гевко В.Л.) щодо стягнення коштів, пов`язаний з обов`язковим викупом акціонерним товариством належних позивачу простих акцій. Правовою підставою для доведення позивачем у вказаній вище справі обов`язку відповідача щодо викупу акцій є виключно протестне голосування останнього на позачергових загальних зборах акціонерів ВАТ Чортківський закод "Агромаш" 10.03.2016.

Також, відповідач просить суд врахувати, що 11.03.2016 Товариством ВАТ Чортківський завод "Агромаш" при укладенні Договору купівлі-продажу 83/100 часток комплексу з ТОВ СЕ "Бортнеце Україна" було реалізоване саме рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016.

Зауважує, що жодної вимоги щодо подальшого обов`язкового схвалення загальних зборів акціонерів ВАТ Чортківський завод "Агромаш" для встановлення, підтвердження дійсності вже укладеного правочину ні чинне законодавство, ні установчі документи відповідача не містять. «Схвалення» правочину було включено у порядок денний зборів з ініціативи правління та спостережної ради товариства не для юридичного дооформлення (легалізації) укладеного правочину (жодної законодавчої вимоги чи потреби у цьому не було), а виключно для можливості декларування акціонерами свого відношення до вже укладеної угоди. Таке схвалення більшістю акціонерів вже укладеної угоди підтвердило правильність дій керівництва відповідача на захист результатів рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016 та укладеної угоди від 11.03.2016 у відповідних господарських спорах.

Твердження позивача про те, що рішення від 31.01.2017 є фактично дублюючим рішенням від 10.03.2016 відповідач вважає безпідставними. Стверджує, що дані рішення принципово відрізняються за своєю правовою природою, оскільки:

- згідно з протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016 зборами було дано згоду на вчинення значного правочину - відчуження (продажу) на користь ТОВ СЕ "Борднетце Україна" 83/100 частки об`єкта нерухомого майна під найменуванням «комплекс», який знаходиться за адресою: вул. Князя Володимира Великого 29, м. Чортків, Тернопільська область. Натомість до порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів 31.01.2017 було винесено питання про схвалення укладеного 11.03.2016 правочину;

- приписами ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" надано право акціонеру - власнику простих акцій товариства, вимагати від останнього здійснити обов`язковий викуп акцій за умови, що такий акціонер голосував проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів. Зазначена норма закону не передбачає виникнення у акціонерів права на викуп акцій у випадку протестного голосування щодо питання "схвалення правочину";

- своїми юридичними діями (обміном відповідними документами) після проведення зборів 10.03.2016 сторони засвідчили намагання реалізувати положення ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства". Жодних аналогічних дій після проведення позачергових загальних зборів акціонерів 31.01.2017 сторони не вчиняли. Навіть поданий позивачем позов про стягнення коштів у справі № 921/259/19 базується виключно на його протестному голосуванні на позачергових загальних зборах акціонерів ВАТ Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016 і жодним чином не обґрунтовується іншими голосуваннями позивача на послідуючих загальних зборах акціонерів.

Враховуючи усе наведене вище, відповідач вважає, що намагання позивача ототожнити два зовсім різні за своєю правовою природою та наслідками голосування, щодо питань, які були винесені на загальні збори акціонерів ВАТ Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016 та 21.03.2017, є абсурдним і абсолютно необґрунтованим.

В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучив належним чином засвідчені копії: листа від 13.04.2016 № 1231, поштової квитанції і опису вкладення про надсилання договору купівлі продажу цінних паперів; протоколу засідання правління ВАТ Чортківський завод "Агромаш" від 23.12.2016 та протоколу засідання спостережної ради від 26.12.2016.

Окрім того, стверджуючи про те, що до предмету доказування по даному спору не відноситься обґрунтування права позивача на обов`язковий викуп акцій, оскільки, за переконанням Товариства, голосування на загальних зборах акціонерів 31.01.2017 жодним чином не підпадало під правове регулювання ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" і не призводило до «запуску» процедури примусового викупу акцій, відповідач зауважив, що:

- відповідно до п. 30 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", у зв`язку з виявленням НКЦПФР порушення емітентами цінних паперів вимог пункту 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" в частині не приведення статуту та внутрішніх положень у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства", з метою захисту інтересів інвесторів у цінні папери, Рішенням Комісії від 11.11.2014 за № 1532 "Щодо усунення порушень та зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів" зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, зокрема, ВАТ Чортківський завод "Агромаш".

- у клопотанні про долучення до матеріалів справи №921/259/19 доказу ВАТ Чортківський завод "Агромаш" повідомило суд про те, що саме 31.10.2019 Товариство отримало від ПАТ "Національний депозитарій України" лист №1548/09-1 від 24.10.2019, який містив висновок Центрального депозитарію щодо неможливості виконати операції щодо викупу цінних паперів ВАТ Чортківський завод "Агромаш", у зв`язку з рішенням НКЦПФР № 1532 від 11.11.2014. Також, товариство вказало, що даний лист підтверджує неможливість реалізації викупу акцій ВАТ Чортківський завод "Агромаш", враховуючи дію рішення НКЦПФР від 11.11.2014 № 1532. Фактично у даному клопотанні товариство вказувало на можливі проблеми з реалізацією договору купівлі-продажу акцій, а не відмовляло акціонеру «в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу акцій», як це передбачено ч. 2 ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства".

Висловлюючи свою позицію щодо права позивача на подання позову про оскарження рішення зборів, яким порушені його права та охоронювані законом інтереси, відповідач зауважив, що відповідно до ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права. Однак, оскаржуване позивачем рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 31.01.2017 (в частині схвалення укладеного 11.03.2016 договору купівлі-продажу) носило декларативний характер і мало на меті засвідчити відношення акціонерів ВАТ Чортківський завод "Агромаш" до укладеного 11.03.2016 договору купівлі-продажу. Вказаним рішенням не змінювалась структура майна Товариства та не покладалось жодних зобов`язань (не змінювався правовий статус) на акціонерів Товариства.

Враховуючи усе наведене вище, відповідач вважає, що рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 31.01.2017 жодним чином не вплинуло (а відповідно і не могло порушити) на права та інтереси акціонерів, в т.ч. самого позивача, а отже підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним останнього, в частині схвалення вчиненого значного правочину, немає.

Окрім того, 23.03.2020 від відповідача надійшла заява за №67 від 18.03.2020 (вх. №2140), згідно з якою, на підставі ст. ст. 256, 257, 258, 267 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) ВАТ Чортківський завод "Агромаш" заявило про застосування наслідків спливу позовної давності та просило на підставі спливу такої відмовити в позові ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Чортківський завод "Агромаш" від 31.01.2017. В обґрунтування даної заяви відповідач покликався на приписи ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства". Зауважив, що в порушення визначеного у ч. 1 ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" трьохмісячного терміну з позовом про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Чортківський завод "Агромаш" від 31.01.2017 позивач звернувся лише у січні 2020 року.

Ухвалами Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2020 та від 15.06.2020 підготовче засідання у справі №921/25/20 було призначено на 15:00 год. 15.06.2020 та, відповідно, на 16:30 год. 01.07.2020 з викладених у них підстав; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

З огляду на тимчасову непрацездатність судді Гирили І.М., розгляд справи 01.07.2020 не відбувся.

Ухвалою суду від 06.07.2020 підготовче засідання у справі №921/25/20 було призначено на 09:15 год. 15.07.2020; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

В підготовчому засіданні 15.07.2020 оголошено перерву до 14:00 год. 31.08.2020, про що постановлено та занесено до протоколу судового засідання відповідну ухвалу. Присутнього в підготовчому засіданні повноважного представника відповідача про підготовче засідання 31.08.2020 повідомлено під розписку (в матеріалах справи), інших учасників – відповідною ухвалою.

28.08.2020 позивачем через відділ діловодства господарського суду долучено до матеріалів справи відповідь на відзив б/н від 27.08.2020 (вх. №5828), згідно з якою останній наголошував на тому, що рішення оскаржуваних зборів в оскаржуваній частині не були ніякими декларативними, а спрямовані на підтримку незаконного рішення зборів від 10.03.2016 щодо вчинення значного правочину, вчинення самого правочину та порушення прав позивача. Зауважував, що в рішенні зборів чітко вказано «схвалити» і ніде не вказано «довести до відома».

Стверджував, що рішення зборів були прямим умислом, спрямованим на підтримку незаконних рішень зборів, згідно яких з товариства, в якому позивач є акціонером, вибуло майже все нерухоме майно, а позивачу відмовлено в обов`язковому викупі його акцій.

Просив суд врахувати, що даний позов про визнання недійсним рішень зборів від 31.01.2017 було подано після того як відповідач відмовився викупити акції у позивача, на що він мав право, виходячи із питання порядку денного зборів від 31.01.2017 (схвалення вчинення значного правочину). Адже в листопаді 2019 року відповідач письмово відмовився викуповувати акції позивача, про що зазначено в позові.

Заперечував проти всіх доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву. Стверджував, що всі доводи відповідача зводяться до виправдання своїх незаконних дій та обставин, які існували на час вчинення оскаржуваних рішень зборів, в тому числі і на невідповідність рішень зборів, які приймали рішення щодо вчинення оскаржуваного правочину, згідно законодавства, яке діяло на момент вчинення оскаржуваного правочину та прийняття рішення зборів щодо його вчинення. Жодних передумов та правових підстав для прийняття зборами оскаржуваних рішень, в т. ч. схвалення вчинення значного правочину, не існувало.

На думку позивача, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що була фактична відмова відповідача викупити в обов`язковому порядку акції позивача.

Окрім того, позивач зазначив, що в результаті неправомірних дій керівництва (голови правління) ВАТ Чортківський завод "Агромаш" було проведено позачергові загальні збори акціонерів, на яких прийнято незаконне рішення щодо схвалення вчиненого значного правочину з продажу майна товариства, чим порушено права позивача як акціонера та завдано йому збитків. Звертав увагу на недоліки у веденні діяльності Товариства, зокрема, не приведення своєї діяльності до вимог закону, вчинення не уповноваженими органами, такими, як Спостережна рада, дій спрямованих на зменшення майна (активів) ВАТ Чортківський завод "Агромаш", на частку яких позивач має право претендувати у випадках встановлених законом при виплаті дивідендів. Стверджував, що держава не здійснила ефективного та законного контролю за діяльністю ВАТ Чортківський завод "Агромаш", що дало змогу останньому прийняти незаконне рішення, яке пов`язане зі зменшенням капіталу, у зв`язку із продажами акцій та зміною статутних активів.

Враховуючи наведене вище, позивач вважає, що збори ВАТ Чортківський завод "Агромаш" від 31.01.2017 є незаконно скликаними, а їх рішення порушують його інтереси і права.

31.08.2020, через відділ діловодства господарського суду, позивачем долучено до матеріалів справи письмове пояснення б/н від 28.08.2020 (вх. №5887), згідно з яким останній зазначив, що твердження відповідача про те, що він не відмовлявся від обов`язкового викупу акцій у позивача, а лише вказував, що є утруднення їх викупу, у зв`язку із зупиненням внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів ВАТ "Чортківський сирзавод" відповідно до рішення НКЦПФР від 11.11.2014, є надуманим, а його (відповідача) дії фактично підтверджують відмову від обов`язкового викупу акцій у позивача. Обґрунтовуючи дані твердження, позивач зазначив, що 23.03.2017, майже через рік після укладення договору з позивачем і більше трьох років після рішення комісії, відповідач уклав аналогічний договір купівлі-продажу цінних паперів власного випуску №1 з акціонером ОСОБА_2 . Вже на наступний день товариство сплатило йому кошти за даним договором, не звертаючи уваги на те, чи зможе ОСОБА_3 (чи буде це утрудненим згідно рішення комісії) передати відповідачу акції, за які останній негайно йому сплатив, хоча, згідно п. 1 ч. 1 ст. 67 ЗУ "Про акціонерні товариства", не мав права цього робити.

Підтвердженням викладеного вище, за твердженням позивача, є договір купівлі-продажу цінних паперів власного випуску №1 та виписки із Ф-Я AT "УКРЕКСІМБАНК" ТЕРНОПІЛЬ на ім`я ВАТ Чортківський завод "Агромаш", де вказано призначення платежу: "Оплата згідно договору купівлі-продажу цінних паперів власного випуску №1 від 23.03.2017 Матієшин Василь Семенович" на суму 1 407 383,71 грн.

Окрім того, 31.08.2020 позивачем долучено до матеріалів справи заву (клопотання) про поважність пропуску позовної давності б/н від 31.08.2020 (вх. №5886), згідно з якою позивач просив не враховувати заяву відповідача про застосування позовної давності, а вважати, що така пропущена з поважних причин. Стверджував, що позивач звернувся з позовом у тримісячний строк після події, коли відповідач письмово відмовився викуповувати у позивача його акції, право на обов`язковий викуп яких позивач мав відповідно до вимог ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" і про що подав в березні 2016 року відповідачу відповідну вимогу. Зауважив, що відповідач в листопаді 2019 року подав у справі №921/259/19 клопотання, з якого випливає, що Товариство фактично відмовилося викуповувати у позивача акції в обов`язковому порядку, вимогу про викуп яких позивач подав у березні 2016 року і право на обов`язковий викуп яких мав у зв`язку із тим, що голосував проти значного правочину на зборах відповідача 10.03.2016.

Враховуючи усе наведене вище, просить: відхилити заяву відповідача про застосування позовної давності; визнати поважними причини пропуску позовної давності; поновити позивачу пропущений строк (перебіг) позовної давності для подання позову у цій справі.

В підготовчому засіданні 31.08.2020, яке відбулось за участі повноважних представників позивача та відповідача, суд долучив до матеріалів справи надану позивачем 28.08.2020 відповідь на відзив, запропонував відповідачу у п`ятиденний строк з дня її отримання надати заперечення на відповідь на відзив; зобов`язав позивача у дводенний строк з дня проведення даного підготовчого засідання направити на адреси учасників справи подану суду 31.08.2020 заяву (клопотання) про поважність пропуску позовної давності та оголосив перерву до 11:00 год. 15.09.2020, про що постановив відповідні ухвали із занесенням останніх до протоколу судового засідання. Присутніх у підготовчому засіданні 31.08.2020 повноважних представників сторін про засідання 15.09.2020 повідомлено під розписку (в матеріалах справи), третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕ Борднетце Україна", відповідною ухвалою.

15.09.2020, до початку підготовчого засідання, від позивача через відділ діловодства господарського суду надійшла заява б/н від 14.09.2020 (вх. №6297) про зміну предмета позову. Зокрема, позивач просив вважати позовні вимоги в наступній редакції: "Визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 31.01.2017, з дати їх прийняття, що зафіксовані у протоколі позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 31.01.2017 в частині схвалення вчиненого значного правочину – Договору купівлі-продажу 83/100 часток комплексу, укладеного 11.03.2016 між ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" та ТОВ "СЕ Борднетце Україна", посвідченого Пивоваром В.А., приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу, в реєстрі за №193-194".

Також, 15.09.2020 позивач на виконання вимог ухвали від 31.01.2020 долучив до матеріалів справи супровідний лист б/н від 15.09.2020 з доказами надіслання на адреси учасників справи поданої суду 31.08.2020 заяви (клопотання) про поважність пропуску позовної давності. Одночасно повідомив, що надати вказані документи у встановлений судом строк не зміг у зв`язку із перебуванням на самоізоляції.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2020 прийнято заяву позивача – ОСОБА_1 б/н від 14.09.2020 (вх. №6297 від 14.09.2020) до розгляду; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; відкладено підготовче засідання на 15:00 год. 28.09.2020; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви з процесуальних питань (при наявності).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/25/20 до судового розгляду по суті на 10:00 год. 21.10.2020.

З огляду на тимчасову непрацездатність судді Гирили І.М., розгляд справи 21.10.2020 не відбувся.

Ухвалою суду від 28.10.2020 судове засідання для розгляду справи № 921/25/20 по суті було призначено на 14:00 год. 16.11.2020.

В судовому засіданні 16.11.2020, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, суд розпочав розгляд спору по суті, заслухав вступне слово представників позивача та відповідача, дослідив наявні в матеріалах справи письмові докази та оголосив перерву до 14:00 год. 03.12.2020. Присутніх в судовому засіданні 16.11.2020 представників сторін про судове засідання 03.12.2020 повідомлено під розписку (в матеріалах справи), третю особу – відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 03.12.2020, яке відбулось за участі повноважних представників сторін, суд продовжив розгляд справи по суті, заслухав заключне слово учасників справи та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕ Борднетце Україна", явки свого уповноваженого представника в судове засідання 03.12.2020 не забезпечила, причин неприбуття не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення – ухвали суду від 16.11.2020.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд справи №921/25/20 здійснювався із врахуванням строків карантину, запровадженого в Україні через спалах гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (з подальшими змінами і доповненнями) з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин, який в подальшому Постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020, № 641 від 22.07.2020 та № 956 від 13.10.2020 продовжено до 31.12.2020 на всій території України.

02.04.2020 набрав законної сили Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020, яким внесено зміни, зокрема, і до ГПК України.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

В подальшому, згідно з п. 2 Р. ІІ Закону України від 18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (набрав чинності 17.07.2020) передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

П. 4 р. X "Прикінцевих положень" ГПК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Отже, законом №731-ІХ встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання ним (Законом №731-ІХ) чинності, а саме - 06.08.2020.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій), мали право на продовження процесуальних строків на встановлених підставах.

Враховуючи зазначене вище, беручи до уваги, що строк розгляду даної справи припав на період дії карантину, а також враховуючи продовжені законом процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, а також продовжені законом права учасників справи подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів тощо на час дії карантину, судом надано таке право сторонам та витримано усі продовжені строки судового провадження згідно з наведеними вище законами.

Аргументи учасників справи.

Позиція позивача.

Повноважний представник позивача позовні вимоги, з врахуванням прийнятої судом заяви позивача б/н від 14.09.2020, підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив від 27.08.2020, письмових поясненнях від 28.08.2020 та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази. Доводи відповідача про декларативний характер оспорюваного рішення вважає безпідставними. Щодо наведених відповідачем у відзиві на позов тверджень про відсутність порушення інтересів позивача оспорюваним рішенням просить врахувати, що 83/100 майна товариства вибуло, тим самим інтереси позивача є порушеними. Окрім того, просить не враховувати заяву відповідача про застосування позовної давності у цій справі. Стверджує, що позивач звернувся з позовом у встановлений Законом тримісячний строк саме після події, коли відповідач письмово відмовився викуповувати акції позивача, на обов`язковий викуп яких останній мав право відповідно до ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" і про що подав в березні 2016 року відповідачу відповідну вимогу.

Заперечення відповідача.

Повноважні представники відповідача позов не визнають з підстав, викладених у відзиві на позов. Доводи позивача вважають безпідставними. Стверджують, що оскаржуване останнім рішення носить суто декларативний характер та не має жодного юридичного наслідку для позивача. Рішення, яке має юридичне значення і на підставі якого було укладено значний правочин прийнято 10.03.2016. Саме даним рішенням схвалено значний правочин та, відповідно, останнє потягнуло за собою юридичні наслідки, оскільки акціонери, які голосували проти укладення значного правочину отримали право на вимогу до Товариства щодо примусового викупу належних їм акцій. Такі акціонери, зокрема і позивач, скористались цим правом. На даний час в провадженні суду знаходиться справа за №921/259/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідача - ВАТ "Чортківський завод "Агромаш", про стягнення 982 361,90 грн згідно договору б/н купівлі-продажу цінних паперів від 20.04.2016.

Зауважують, що жодних вимог про примусовий викуп акцій на підставі рішення, яке є предметом оскарження у даній справі, відповідач не заявляв. Стверджують, що збори акціонерів від 31.01.2017 та прийняте на них рішення були зумовлені тим, що в подальшому збори акціонерів від 10.03.2016 були поставлені під сумнів за рахунок того, що на одного з акціонерів один з мажоритарних акціонерів видав доручення на афілійовану до нього особу. Вказані дії надали можливість з технічних підстав міноритарним акціонерам оскаржувати рішення зборів від 10.03.2016. Зазначають, що на даний час немає жодного рішення, яке б визнавало рішення зборів акціонерів від 10.03.2016 недійсним, хоча в провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває дві справи, в яких надається оцінка зборам від 10.03.2016 з підстави афілійованості. При первісному розгляді даних спорів суд встановив момент афілійованості та порахував, що не було кворуму для прийняття рішення, однак, у зв`язку з пропуском строку позовної давності, в задоволенні позову про визнання недійсними рішення зборів акціонерів від 10.03.2016 відмовив. Апеляційна інстанція погодилась з позицією суду першої інстанції. Проте Верховним Судом рішення місцевого та апеляційного господарського суду скасовано, а справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Поряд із цим на сьогоднішній день судове рішення, яким би рішення зборів акціонерів від 10.03.2016 було визнано недійсним з підстав афілейованості відсутнє. Зауважують, що навіть за умови прийняття судом рішення про визнання недійсними зборів акціонерів від 10.03.2016 це жодним чином не впливає на рішення у даній справі, оскільки ні Законом, ні установчими документами товариства не передбачено подальше схвалення вчиненого значного правочину. Щодо заявленого відповідачем клопотання по застосування строку позовної давності стверджують, що таке подане не у зв`язку із наявністю у відповідача сумнівів щодо безпідставності позовних вимог, а з метою використання усіх можливих процесуальних інструментів. Окрім того, просять суд врахувати, що згідно з приписами чинного законодавства та сталою практикою Верховного Суду, у випадку оскарження акціонером рішення загальних зборів акціонерів чи органів товариства, обов`язковою умовою для визнання недійсним рішення є встановлення факту завдання останнім шкоди правам та інтересам акціонера. Вважають, що оскаржуване позивачем рішення не призвело до жодного порушення прав акціонерів товариства, не потягнуло за собою жодних наслідків, не призвело ні до укладення правочинів, ні до сплати коштів, ні до вибуття майна з активів товариства. В позовній заяві відсутнє будь-яке обґрунтування яким чином саме по собі оскаржуване позивачем у даній справі рішення від 31.01.2017, без його прив`язки до 10.03.2016, впливає на права та інтереси позивача. Також, зауважують, що питанню щодо правомірності вибуття 83/100 частки майна товариства та його ціни надано оцінку в межах розгляду справи №921/346/16-г за позовами трьох акціонерів до Товариства про визнання недійсним рішення зборів акціонерів від 10.03.2016. Зокрема, Верховний Суд вказав, що визначення такої ціни при продажі своїх активів є абсолютною привілегією загальних зборів акціонерів товариства. Тому питання кількості активів, які вибули та їх ціни на підставі рішення зборів акціонерів від 10.03.2016, не може бути предметом судового розгляду у даній справі, оскільки позивачем оскаржується саме рішення від 31.01.2017.

Позиція третьої особи

Викладена у наданих суду та наведених вище поясненнях за вих. №1346 від 17.03.2020 (вх. № 2077 від 20.03.2020)

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважних представників сторін, дослідивши норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

31.01.2017 відбулися позачергові загальні збори акціонерів відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш", в яких прийняло участь 10 акціонерів, що володіють загальною кількістю акцій 3 758 924 штук, що становить 99,78% від загальної кількості голосів акціонерів – власників голосуючих акцій Товариства. На вирішення зборів акціонерів було винесено, зокрема, питання щодо схвалення вчиненого правочину (п. 14 порядку денного).

Прийняті по питаннях порядку денного рішення оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Агромаш" від 31.01.2017.

Так, по чотирнадцятому питанню порядку денного акціонерами прийнято рішення схвалити вчинений значний правочин – Договір купівлі-продажу 83/100 часток комплексу, укладений 11.03.2016 між ВАТ "Чортківський завод Агромаш" та ТОВ "СЕ Бортнеце-Україна", посвідчений приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Пивоваром В.А., зареєстрований в реєстрі за №193-194 (за - 2 427 579 голосів, що становить 64 58% від загальної кількості голосів акціонерів).

Протокол позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 31.01.2017 підписаний головою та секретарем зборів, справжність підпису яких засвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ліщиною О.П. та зареєстровано в реєстрі за № № 297, 298 19.02.2017.

Позивач просить суд визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 31.01.2017, з дати їх прийняття, що зафіксовані у протоколі позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 31.01.2017 в частині схвалення вчиненого значного правочину – Договору купівлі-продажу 83/100 часток комплексу, укладеного 11.03.2016 між ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" та ТОВ "СЕ Борднетце Україна", посвідченого Пивоваром В.А., приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу, в реєстрі за №193-194.

Обґрунтовуючи свої вимоги, стверджує, що, схвалюючи значний правочин від 11.03.2016 зборами від 31.01.2017 (п. 14 порядку денного), відповідач порушив право позивача на обов`язковий викуп акцій, оскільки з вини відповідача не було реалізовано право позивача на обов`язковий викуп акцій, а оскаржуване рішення зборів від 31.01.2017 є фактично дублюючим рішенням від 10.03.2016 з питання 5 порядку денного зборів від 10.03.2016.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та з.аконних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

П. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. ст. 8, 22 Закону України "Про депозитарну систему" виписки з рахунків цінних паперів та виписки з реєстру цінних паперів є підтвердженням прав на цінні папери (акції товариства).

Ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VІ від 17.09.2008, в чинній редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення, визначено, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Значний правочин – правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства").

Абз. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.

Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства", в чинній редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення, кожний акціонер – власник простих іменних акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів, у тому числі про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину.

Правовий аналіз приписів ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" свідчить про те, що право на обов`язковий викуп акцій виникає у акціонера саме внаслідок прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значного правочину, в т.ч. про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину та голосування акціонера на зборах проти надання такої згоди.

Як вже зазначалось вище, оскаржуваним позивачем рішенням від 31.01.2017 було схвалено вчинений значний правочин – Договір купівлі-продажу 83/100 часток комплексу, укладений 11.03.2016 між ВАТ "Чортківський завод Агромаш" та ТОВ "СЕ Бортнеце-Україна".

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що укладенню між відповідачем та третьою особою у справі Договору купівлі-продажу 83/100 часток комплексу від 11.03.2016 передувало рішення позачергових загальних зборів акціонерів, яке оформлено протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016.

Так, 10.03.2016 відбулись позачергові загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш". Одним з питань, які вирішувались на даних зборах, було питання “Про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт і послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості активів Товариства”.

Відповідно до Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016 (п. 5 порядку денного) зборами було прийнято рішення, зокрема, про надання згоди на вчинення головою Правління ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" (або особою, яка виконує його обов`язки) від імені товариства значного правочину, ринкова вартість майна, що є його предметом становить більше 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності ВАТ "Чортківський завод "Агромаш", щодо відчуження (продажу) на користь ТОВ СЕ "Борднетце Україна" 83/100 частки об`єкта нерухомого майна загальною площею 14 088,6 кв.м за ціною продажу 4 907 940,00 грн.

Зі змісту протоколу від 10.03.2016 також вбачається, що від імені позивача участь у позачергових загальних зборах акціонерів приймав уповноважений представник ОСОБА_4 та голосував "Проти" прийняття вказаного рішення. Наведені обставини не заперечуються і сторонами у справі.

11.03.2016 між ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" та ТзОВ "СЕ Бортнеце Україна" укладено Договір купівлі-продажу 83/100 часток комплексу, що знаходиться в м. Чорткові Тернопільської області, вул. Володимира Великого, 29, тобто правочин, згоду на вчинення якого надано позачерговими зборами акціонерів товариства від 10.03.2016.

24.03.2016 позивач, як акціонер, який на зборах від 10.03.2016 голосував проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значного правочину (п. 5 поряду денного), звернувся до ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" з вимогою про обов`язковий викуп належних йому простих іменних акцій Товариства в кількості 313 854 штук, що існують в бездокументарній формі.

В судовому засіданні також встановлено, що станом на день розгляду даного спору в провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа за №921/259/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідача - ВАТ "Чортківський завод "Агромаш", про стягнення 982 361,90 грн згідно договору №б/н купівлі-продажу цінних паперів від 20.04.2016. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору від 20.04.2016 щодо оплати кредитору загальної вартості цінних паперів, зважаючи на що у відповідача виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням відсотків річних та інфляційних нарахувань, заявлена до стягнення у судовому порядку. На даний час провадження у справі №921/259/19 зупинено.

Відповідно до п. 2.11 постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання рішень загальних зборів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Пунктом 19 вказаної Постанови обумовлено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №921/346/16-г/14.

Ч. 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

В судовому засіданні встановлено та наведено вище, що рішення про надання згоди на вчинення товариством значного правочину, на підставі якого у позивача, як акціонера, який голосував проти, виникло право на звернення до відповідача з вимогою про обов`язковий викуп акцій було прийняте саме 10.03.2016.

Право на звернення до відповідача з вимогою про обов`язковий викуп належних йому простих іменних акцій Товариства в кількості 313 854 штук, що існують в бездокументарній формі, було реалізовано позивачем 24.03.2016 саме за наслідками прийнятого 10.03.2016 зборами акціонерів рішення про надання згоди на вчинення значного правочину та голосуванням позивача проти надання такої згоди.

Станом на день розгляду даної справи рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш", оформлене протоколом від 10.03.2016, в судовому порядку недійсним не визнано та, відповідно, є чинним.

Зважаючи на те, що в Протоколі позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" чітко визначено який правочин має бути вчинено, його сторони та визначено вартість відчужуваного майна, суд приходить до висновку, що 10.03.2016 зборами акціонерів прийнято рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, а не попереднє надання згоди на вчинення значного правочину.

Наведені вище обставини, на думку суду, свідчать про те, що оскаржуваним позивачем рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 31.01.2017 не було порушено права позивача, а визнання його недійсним не призведе до відновлення його права на обов`язковий викуп акцій, які останній набув та відповідно реалізував за наслідками зборів від 10.03.2016.

Інших обставин, які б могли бути підставою для визнання недійсними оспорюваного рішення позивачем не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на наведене, суд відмовляє позивачу у задоволенні позову.

Окрім того, суд погоджується з позицією відповідача про те, що зважаючи на визначений позивачем предмет спору у даній справі – рішення від 31.01.2017, питання кількості активів, які вибули та їх ціни на підставі рішення зборів акціонерів від 10.03.2016, не може бути предметом судового розгляду у даній справі.

Доводам позивача про порушення його інтересів як акціонера, у зв`язку із відчуженням 83/100 частки об`єкта нерухомого майна загальною площею 14 088,6 кв.м за ціною продажу 4 907 940,00 грн, надано оцінку в межах розгляду справи №921/346/16-г/14, рішення у якій набрало законної сили та ніким не скасовано.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд відзначає наступне:

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Ст. ст. 257, 258 ЦК України встановлено загальний строк позовної давності тривалістю у три роки, однак передбачено можливе встановлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності: скороченої або більш тривалої порівняно із загальною позовною давністю.

Ч. 1 ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

Таким чином, визначений ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" тримісячний строк для оскарження акціонером рішення загальних зборів або порядку прийняття такого рішення є за своєю правовою природою стосовно акціонера господарського товариства спеціальною (скороченою) позовною давністю, а для інших осіб, які оскаржують у судовому порядку рішення загальних зборів, діє загальна позовна давність.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013).

Аналогічна позиція міститься також в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №922/1425/17.

Враховуючи те, що судом не встановлено порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а в позові відмовлено з підстав його необґрунтованості, підстави для застосування позовної давності відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору суд покладає на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12,14, 50, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.12.2020

Суддя І.М. Гирила