Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
30 квітня 2010 р. № 4/135-64 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,
суддів:Глос О.І., Бакуліної С.В.,
розглянувши касаційну скаргу СВК "Вікторія"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 р.
у справі№4/135-64
господарського суду Волинської області
за позовомТзОВ "Агрокультура Волині"
доСВК "Вікторія"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:1) ПП "Володимир Єлена"
2) СГ ТзОВ "Заповіт"
про зобов'язання виділити в натурі майновий пай та передати в приватну власність майно; зобов'язання підписати акти приймання-передачі майна; зобов'язання передати документи на майно; зобов'язання зробити відмітку про виділення майна в натурі індивідуально на свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства
ВСТАНОВИВ:
Подана касаційна скарга СВК "Вікторія" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 р. у справі №4/135-64 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом Украї ни, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
До скарги не додано належних доказів сплати державного мита у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Верховною Радою України прийнято Закон України від 25.03.2005р. №2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", яким, зокрема, внесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. №7-93. Названий Закон набрав чинності з 31.03.2005 р.
Підпунктом "а" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" встановлено ставку державного мита із заяв майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із заяв майнового характеру (25500 грн.).
Згідно з підпунктом "г" цього ж пункту встановлено ставку державного мита із касаційних скарг на рішення та постанови у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру —50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Згідно з рішенням господарського суду Волинської області від 29.12.2009 р. у справі №4/135-64, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 р., з відповідача було стягнуто 14 918,05 грн. державного мита.
Із доданої до матеріалів касаційної скарги квитанції від 25.03.2010 р. №2177.310.1 вбачається, що відповідачем сплачено лише 7 331,53 грн. державного мита, тобто у розмірі меншому, ніж встановлений законодавством України за розгляд касаційної скарги на постанову апеляційної інстанції.
Крім того, відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови гос подарських судів, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до Держаного бюджету України на рахунки, що відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів.
Листом Головного управління Державного казначейства України у м.Києві від 09.02.2007 р. №6-1-08/1191 Вищому господарському суду України повідомлено реквізити для зарахування коштів до Державного бюджету України:
Одержувач: УДК у Печерському районі;
Ідентифікаційний код: 26077922;
Банк одержувача: ГУ ДКУ у м.Києві;
МФО: 820019;
Розрахунковий рахунок: 31113095700007;
Код бюджетної класифікації: 22090200;
Символ звітності 095.
Додана до касаційної скарги квитанція від 25.03.2010 р. №2177.310.2 на суму 73,32 грн. не може вважатись належним доказом сплати державного мита, оскільки не відповідає наведеним вимогам —невірно вказані реквізити для зарахування коштів до Державного бюджету України, а саме:
Одержувач: Волынское ГРУ ;
Ідентифікаційний код: 13369965
Банк одержувача: Волинск.ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м.Луцьк;
МФО: 303440;
Розрахунковий рахунок: 61107906108203.
За таких обставин касаційна скарга СВК "Вікторія" підлягає поверненню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Після усунення обставин, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, скаржник має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу СВК "Вікторія" від 26.03.2010 р. №18/02на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 р. у справі №4/135-64 повернути скаржнику без розгляду.
ГоловуючийК.Грейц Судді:О.Глос С.Бакуліна
The court decision No. 9336849, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 30.04.2010. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 4/135-64. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: