
Справа № 162/911/20
Провадження № 3/162/399/2020
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2020 року смт.Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Савич А.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
В С Т А Н О В И В:
07.09.2020 в 00 год 01 хв. на автодорозі між селами с.Бихів – с.Хутомир ОСОБА_2 керував транспортним засобом, мотоциклом «VAYPER AKTIV», б/н, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому поштового відправлення (а.с.20).
Оскільки ОСОБА_2 був належним чином та своєчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не передбачається обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд доходить висновку про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_2 .
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до таких висновків.
Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуються наступними доказами, які містяться в матеріалах справи та були досліджені під час її розгляду, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 386473 від 07.09.2020, у якому викладені обставини правопорушення (а.с.1);
- роздруківкою з приладу «Драгер», відповідно до якої результат тесту ОСОБА_2 становить 0,93 %о (а.с. 1а);
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_2 ознаками алкогольного сп`яніння, встановлено позитивний показник сп`яніння, з чим ОСОБА_2 у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погодився, засвідчивши власноручним підписом (а.с.2);
- письмовими поясненнями самого ОСОБА_2 , відповідно до яких він вину у скоєному визнав повністю. Підтвердив, що вживав спиртні напої перед тим як сісти за кермо транспортного засобу (а.с. 3).
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 07.09.2020, які зазначили, що були присутні під час огляду ОСОБА_2 на стан сп`яніння із застосуванням приладу «Драгер 6810», результат показав 0,93 %о, тобто алкогольне сп`яніння ОСОБА_2 (а.с. 4,5);
- рапортом працівника поліції Семенюка В.Ф. від 07.09.2020 про обставини виявлення стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_2 (а.с. 7);
- відеозаписом з бодікамери поліцейського про обставини проходження огляду ОСОБА_2 для визначення стану сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків (а.с.8).
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Особи, які керують транспортним засобом у стані сп`яніння, становлять підвищену суспільну небезпечність для всіх учасників дорожнього руху, їх діяння стають причиною важких і непоправних наслідків.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи вимоги Розділу Першого Правил дорожнього руху, де зазначено, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом та має відповідне посвідчення водія, тому до ОСОБА_2 не може бути застосовано стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, так як такого права він не набував та посвідчення водія не отримував, що стверджується довідкою територіального сервісного центру МВС № 0743 у Волинській області від 31.10.2020 (а.с.15).
Враховуючи особу винного, характер вчиненого ним діяння, всі обставини справи в їх сукупності, а також те, що посвідчення водія ОСОБА_2 не отримував, суд вважає, що останньому потрібно обрати стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від скоєння нових аналогічних адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 також необхідно стягнути судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп.
Керуючись статтями 283, 284 КУпАП, суддя -
П О С Т А Н О В И В :
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути ним сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у вказаний строк, відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з нього буде стягнуто подвійний розмір штрафу, зазначений в цій постанові.
Стягнути з ОСОБА_2 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору (на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код отримувача 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, платник – ОСОБА_2 ).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області А.С. Савич
The court decision No. 93077198, Liubeshiv District Court of Volyn Oblast was adopted on 24.11.2020. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 162/911/20. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: