Decision № 92990927, 17.11.2020, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2020 м. Ужгород Справа № 907/319/20

Господарський суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Ушак І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Лазар С.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом акціонерного товариства « Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до приватного акціонерного товариства « Видавництво «Закарпаття» Корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія», м. Ужгород

про стягнення суми 3646,07 грн., в т.ч. основний борг у сумі 0 грн. 01 коп., пеня у сумі 2212,35 грн., 3 % річних у сумі 254,62 грн., інфляційні втрати у сумі 1179,09 грн.

представники:

позивача – Єгоров В.С., адвокат

відповідача – не з`явився

Позивач звернувся до суду з наведеними вимогами до відповідача, оскільки останнім несвоєчасно здійснювалася оплата за переданий газ, чим порушено умови договору та що є підставою для нарахування штрафних санкцій, а також річних та інфляційних втрат пов`язаних із простроченням виконання грошових зобов`язань. Представник позивача у ході судового розгляду наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на обґрунтованість заявлених вимог долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач, належним чином повідомлений про судове провадження у даній справі та про час, дату і місце даного судового засідання, не надав письмового відзиву на позов та жодних заяв до суду, не забезпечив участі уповноваженого представника у засіданні суду.

За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними у ній матеріалами в порядку передбаченому ст. 178 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача у ході судового розгляду, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

При цьому суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини сторін виникли на підставі договору постачання природного газу від 31.10.16 № 5290/1617-КП-12 з урахуванням укладених до нього протягом жовтня 2016 - січня 2017 додаткових угод №№ 1-5 (далі – договір), за умовами якого постачальник – позивач у справі - зобов`язався передати споживачу- відповідачу у справі - природний газ, а відповідач, у свою чергу, зобов`язався прийняти і оплатити вартість газу виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ здійснюється споживачем до 25 числа включно місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

Договором передбачено також умови відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по оплаті за газ шляхом, зокрема, сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу (п.8.1, 8.2).

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві природний газ на загальну суму 221960,63 грн., що підтверджено актами приймання-передачі природного газу від 30.11.16, 31.12.16, 31.01.17, 28.02.17.

Відповідач за поставлений газ розраховувався на протязі з грудня 2016 по липень 2017 всупереч умов договору частковими платежами і станом на 12.07.17р. заборгованість його перед позивачем становила 0,01 грн.

Відповідач наведене не спростував у ході судового розгляду справи.

Приписами ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події; у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За наведених обставин справи, оскільки за даними позивача встановлено наявність заборгованості відповідача в частині оплати вартості поставленого газу - основного боргу на суму 0,01 грн. - та прострочення виконання договірних зобов`язань в частині оплати вартості поставленого газу, що мало місце у період з 28.02.17 по 18.11.19, наведене не спростовано відповідачем, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної суми основного боргу та нарахованих сум пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних відповідно на суми 2212,35 грн. 1179,09 грн. та 254,62 грн. підлягають до стягнення з відповідача з огляду на умови договору та на приписи чинного законодавства, що регулює питання відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Так, ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як зазначено вище договором сторони передбачили умови відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по оплаті вартості газу шляхом, сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Боржник, відповідно до ст. 625 ЦК України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційне нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є наслідком прострочення боржником грошового зобов`язання і способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 3646,07 грн.

За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати - судовий збір сплачений позивачем при поданні позову на суму 2102,00 грн. - належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути приватного акціонерного товариства «Видавництво «Закарпаття» Корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія», м. Ужгород на користь акціонерного товариства « Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ суму 3646,07 грн. (три тисячі шістсот сорок шість грн. )7 коп., в т.ч.: основний борг, пеня, 3 % річних, інфляційні втрати, та у відшкодування судових витрат – суму 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн.00 коп.).

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 20.11.20.

Суддя Ушак І.Г.