Court ruling № 92940973, 17.11.2020, Obolonskyi District Court of Kyiv City

17.11.2020 Справа № 756/5414/20

Справа пр. №2/756/4075/20

ун. №756/5414/20

У Х В А Л А

17 листопада 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", про поділ спільного майна подружжя.

01 вересня 2020 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про визнання позову.

Вирішуючи питання про прийняття визнання позову відповідачем ОСОБА_3 , суд виходить з таких обставин.

У своєму позові ОСОБА_2 зазначила, що за час шлюбу зі ОСОБА_3 вони набули у власність квартиру АДРЕСА_1 . Покликаючись на норми ст. 70 СК України, позивач просила суд визнати за нею право власності на указану квартиру.

Ст. 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За положеннями ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї (ч. 2 ст. 70 СК України).

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ч. 3 ст. 70 СК України).

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.

Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (такий висновок сформулював Верховний Суд у постановах від 15 червня 2020 року у справі №588/1311/17, від 15 липня 2020 року у справі №524/10054/16).

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову суперечить закону, а тому суд дійшов висновку про необхідність відмовити у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_3 позову ОСОБА_2 .

Керуючись ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_3 позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", про поділ спільного майна подружжя.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.В. Андрейчук