Decision № 92674613, 20.10.2020, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.2020 м. Ужгород Справа № 907/80/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.

розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “НАВІГАТОР СИСТЕМ”, м. Київ до Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації, м. Виноградів про стягнення суми 1.109.317,75грн. (позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача про збільшення позовних вимог)

За участю представників:

від позивача - не з`явилися

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області із позовом Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації, м. Виноградів про стягнення суми 1.109.317,75грн., у тому числі 861.584,00грн. основного боргу по оплаті вартості отриманого товару за Договором №862 від 29.11.2019, 10.316,95грн. інфляційних втрат, 18.574,46грн. три відсотки річних, 158.531,46грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 60.310,88грн. штрафу у порядку вимог ч.2 ст. 231 ГК України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/80/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 25 березня 2020 року.

Ухвалю Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2020 з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19”, рекомендацій Ради суддів України, розпорядження голови Західного апеляційного господарського суду від 16 березня 2020 року №06-41/01, розпорядженням голови Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2020 №01-03/4-о/д з метою попередження розповсюдження коронавірусної інфекції (COVID-19), було відкладено підготовче засідання №907/80/20 в межах розумного строку.

Ухвалою суду від 08.09.2020 призначено підготовче засідання по справі на 22 вересня 2020 року.

Ухвалою суду від 22.09.2020 прийнято до розгляду клопотання позивача про збільшення позовних вимог, продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання по справі на 07 жовтня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2020 задоволено клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю “НАВІГАТОР СИСТЕМ”, м. Київ від 24.09.2020 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 жовтня 2020 р.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Пояснив, що на виконання укладеного з відповідачем договору про закупівлю товарів № 862 від 29.11.2019 позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 977 184,00 грн. Посилаючись на те, що Відповідач у встановлений договором строк не здійснив у повному обсязі оплату за поставлений товар у відповідності до умов договору, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором у сумі 1.109.317,75грн., у тому числі 861.584,00грн. основного боргу по оплаті вартості отриманого товару за Договором №862 від 29.11.2019, 10.316,95грн. інфляційних втрат, 18.574,46грн. три відсотки річних, 158.531,46грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 60.310,88грн. штрафу у порядку вимог ч.2 ст. 231 ГК України.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча підготовче провадження судом відкладалося. Відповідно до ст. 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, який завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР СИСТЕМ» (надалі за текстом - «Позивач», «Продавець») та Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської райдержадміністрації» (надалі за текстом - «Відповідач», «Покупець») було укладено договір № 862 про закупівлю товарів (надалі за текстом - Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, Продавець зобов`язується поставити Покупцю товари: до 10 грудня 2019 року.

Найменування та кількість товару - зазначеного в Специфікації Додаток №1 до Договору (пункт 1.2 Договору).

Пунктом 1.4 Договору визначено місце поставки Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Копанська, 10.

Розділом 2 договору передбачена ціна та порядок розрахунків за вказаним договором. Так пунктом 2.1 даного розділу визначено, що ціна договору визначена на основі Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору, та складає 977 184,00 грн. з ПДВ.

Покупець проводить оплату вартості Товару протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту передачі Товару за кінцевим місцем призначення. Розрахунки за Товар здійснюються на підставі Бюджетного кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за Товар проводиться протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Покупцем бюджетного призначення та фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. У Покупця бюджетні зобов`язання за цим Договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (пункти 2.2.2, 2.2.3 Договору).

Зокрема обов`язком продавця визначеним пунктом 3.1.1 Договору є передача Покупцю Товару, що визначений в Специфікації, належної якості протягом 14 календарних днів з дня підписання Договору Сторонами.

Приймання-передача Товару здійснюється відповідно до місця поставки (пункт 1.4. Договору) та оформлюється накладними, в яких зазначаються найменування Товару, його кількість та вартість (пункт 3.1.3 Договору).

За порушення умов Договору Сторони несуть відповідальність передбачену законодавством України (пункт 7.1 Договору).

Строк дії договору визначений пунктом 10.1 Договору за яким даний Договір набирає чинності з моменту його укладення Сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, в частині розрахунків до повного їх виконання.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 977 184,00 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 423 від 12 грудня 2019 року скріпленою підписами та печатками сторін. Позивачем було виставлено відповідача рахунок на оплату №6680822 від 05.09.12.2019 року.

За доводами позивача, що підтверджуються матеріалами справи Відповідач не виконав зобов`язання згідно умов Договору, а саме не здійснив повну оплату по договору за поставлений товар. Внаслідок часткової оплати рахунку у Відповідача виникла та рахується заборгованість за поставлений по договору товар в сумі 861 584,00 грн., що і стало причиною звернення до суду.

Крім того, зважаючи на прострочення виконання грошового зобов`язання, позивачем з урахуванням передбачених законом норм нараховано 10.316,95 грн. інфляційних втрат, 18.574,46грн. три відсотки річних, 158.531,46 грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 60.310,88грн. штрафу у порядку ч.2 ст. 231 ГК України вимоги про стягнення яких позивач просить задовольнити у повному обсязі.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено Договір № 862 про закупівлю товарів від 29.11.2019 року, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неповним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений позивачем товар на підставі видаткової накладної № 423 від 12 грудня 2019 року на суму 977 184,00 грн.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

Приймання-передача Товару здійснюється відповідно до місця поставки (пункт 1.4. Договору) та оформлюється накладними, в яких зазначаються найменування Товару, його кількість та вартість (пункт 3.1.3 Договору).

Пунктом 1.4 Договору визначено місце поставки Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Копанська, 10.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно - розпорядчого документа на майно. Таким чином, факт прийняття товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару підтверджується Видатковою накладною № 423 від 12 грудня 2019 року, що містяться в матеріалах справи.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець проводить оплату вартості Товару протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту передачі Товару за кінцевим місцем призначення. Розрахунки за Товар здійснюються на підставі Бюджетного кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за Товар проводиться протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Покупцем бюджетного призначення та фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. У Покупця бюджетні зобов`язання за цим Договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (пункти 2.2.2, 2.2.3 Договору).

Строк дії договору визначений пунктом 10.1 Договору за яким даний Договір набирає чинності з моменту його укладення Сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, в частині розрахунків до повного їх виконання.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно – правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Однак, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений позивачем на підставі видаткової накладної товар, в Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації, м. Виноградів виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 861 584,00 грн.

Станом на день розгляду даної справи у відповідача рахується заборгованість у вищезазначеному розмірі. Вказана сума боргу є непогашена, відповідачем у встановленому законом порядку не спростована та не заперечена.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості у Відповідача та ним не надано суду жодних доказів у спростування цієї заборгованості перед Позивачем, а також не надано доказів на підтвердження затримки бюджетного фінансування, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога Позивача в частині стягнення вартості неоплаченого товару в сумі 861 584,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки. Порушення відповідачем свого зобов`язання, в частині проведення повної оплати за поставлений товар, надає позивачеві право на нарахування відповідачеві відсотків річних та штрафних санкцій, передбачених законодавством.

З посиланням на приписи ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України та з огляду на прострочення відповідачем строку оплати за товар, позивачем, заявлено також позовні вимоги про стягнення 10.316,95 грн. інфляційних втрат, 18.574,46грн. три відсотки річних, 158.531,46 грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 60.310,88 грн. штрафу.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми 158.531,46 грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 60.310,88 грн штрафу, нарахованих позивачем на підставі ч.2 ст.231 ГК України, суд зазначає про відмову у її задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Водночас, відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Норми даної статті передбачають нарахування пені при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача суми боргу за поставлений товар, тобто позивач нараховує пеню за порушення відповідачем грошового зобов`язання, що виключає застосування ст.231 ГК України до спірних правовідносин.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових зобов`язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В той же час, умовами укладеного сторонами Договори сторони не передбачили відповідальність відповідача за невиконання грошового зобов`язання у вигляді пені.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З огляду на відсутність у Договорі, укладеному сторонами, умов про нарахування пені за невиконання грошового зобов`язання, а також, враховуючи відсутність спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини та передбачає застосування пені за невиконання грошового зобов`язання, встановлює розмір та базу нарахування пені, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих сум пені та штрафу.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та три відсотки річних за період прострочки оплати посилаючись на вимоги чинного законодавства та умови договору.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення термінів розрахунків покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення покупець, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу продавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Суд, здійснивши перевірку наданого розрахунку на підставі вимог ст. 625 ЦК України вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 10.316,95 грн. інфляційних втрат за період з 27.12.2019 по 14.09.2020 та 18.574,46грн. три відсотки річних за аналогічний період підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “НАВІГАТОР СИСТЕМ”, м. Київ до Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації, м. Виноградів підлягають задоволенню частково в сумі 890 475,41 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в сумі 13 357,13 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації (90300, Закарпатська обл., Виноградівський район, місто Виноградів, вулиця Копанська, будинок 10, код ЄДРПОУ 02143301) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР СИСТЕМ» (04116, місто Київ, вулиця Кирило-Мефодіївська, будинок 14/2, код ЄДРПОУ 42893689) суму 890 475,41 грн. (вісімсот дев`яносто тисяч чотириста сімдесят п`ять гривень 41 коп.) з яких: 861 584,00 грн. – основного боргу, 10 316,95 грн. - втрат від інфляції, 18 574,46 грн. - 3 % річних, а також суму 13 357,13 грн. (тринадцять тисяч триста п`ятдесят сім гривень 13 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 06.11.2020.

Суддя О.Ф. Ремецькі