Court ruling № 92667701, 05.11.2020, Vitovka District Court of Mykolaiv Oblast (until 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/236/14-ц

Провадження № 4-с/477/2/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

03 листопада 2020 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі головуючого у справі судді Полішко В.В., з секретарем – Щербіни Л.В.,

з участю представника стягувача – адвоката Петрової О.О.,

представника Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) – старшого державного виконавця Єложенка О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Просить скасувати постанову Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 31 березня 20202 року про закінчення виконавчого провадження № 45176649 щодо примусового виконання виданого 08 травня 2014 року Жовтневим районним судом Миколаївської області виконавчого листа у справі №477/236/14-ц за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості у сумі 1354,11 швейцарських франків. Зобов`язати Олешківський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перерахувати на його банківський рахунок грошову суму 22062,03 грн. Витребувати у Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) матеріали виконавчого провадження № 45176649. А також поновити строк на звернення зі скаргою.

Ухвалою суду від 30 липня 2020 року скарга залишена без руху. Заявником у встановлений законом строк усунуті недоліки зазначені в ухвалі.

Представник скаржника – адвокат Петрова О.О. в судовому засіданні підтримала вимоги викладені у скарзі та просила скаргу задовольнити.

Представник Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) – старший державний виконавець Єложенко О.Л. заперечував щодо задоволення скарги, наполягав на правомірності вчинених дій та зазначав, що скаржнику перерахована сума, яка зазначена у рішенні суду у гривневому еквіваленті.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та скарги, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи заочним рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2014 року у справі № 477/236/14-ц позов ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості задоволений.

Згідно з рішенням суду з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 11108677000 від 17 січня 2007 року, що утворилася станом на 10 січня 2014 року в загальному розмірі 1354,11 швейцарських франків, що еквівалентно 11912 грн. 05 коп., яка складається: із заборгованості за кредитом у сумі 1136,10 швейцарських франків, що еквівалентно 9994,22 грн., заборгованості по сплаті процентів у сумі 174,19 швейцарських франків, що еквівалентно 1532,34 грн., пені за прострочення сплати кредиту в сумі 340,97 грн. та пені за прострочення сплати процентів у сумі 44,52 грн., а також стягнуто судові витрати у справі у сумі 243,60 грн.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2015 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції відкрите виконавче провадження по виконанню рішення суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 лютого 2016 року замінено стягувача з ПАТ «УкрСиббанк» на нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

02 травня 2019 року ухвалою цього ж суду замінено сторону стягувача з ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на нового стягувача – ОСОБА_1 .

Згідно з розпорядженням державного виконавця № 45176649 ОСОБА_1 перераховано 11912,05 грн.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 31.03.2020 року, виконавче провадження закінчене в зв`язку з фактичним виконанням виконавчого документа у повному обсязі.

28 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби з вимогою про перерахунок боргу, оскільки борг був визначений у швейцарських франках, в зв`язку з чим конвертація суми платежу повинна бути здійснена за курсом, установленим НБУ на час виконання зобов`язання..

Не отримавши відповіді, 27.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відділу ДВС з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справ, в ході якого виявив, що виконавче провадження закінчене, про що винесена відповідна постанова.

Після чого звернувся зі скаргою до суду.

Статтею 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Оскільки з пояснень представника скаржника та з матеріалів справи вбачається, що заявник тривалий час звертався із скаргами щодо суми, яка була перерахована йому в рахунок погашення боргу, а про закриття виконавчого провадження дізнався під час ознайомлення з цим провадженням 27.07.2020 року, то суд вважає за можливе поновити скаржнику строк на звернення зі скаргою до суду.

Згідно із частиною першою Закону України «Про виконавче провадження» - Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 зазначеного Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»

Відповідно до частини третьої вказаної статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

Щодо виконання рішення про стягнення боргу у іноземній валюті Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, провадження № 14-134цс18 висловила правову позицію, відповідно до якої у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не було проведене належне виконання судового рішення, а тому постанова Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 31.03.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 45176649 щодо примусового виконання виконавчого листа у справі № 477/236/14-ц за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі підлягає скасуванню.

Оскільки частина боргу в порушення вимог закону була виплачена стягувачеві у національній валюті – гривні, то державному виконавцеві необхідно здійснити перерахунок коштів, що належать до виплати стягувачеві.

З огляду на те, що чинним законодавством передбачене перерахування вказаної у резолютивній частині судового рішення суми в іноземній валюті, то вимога скаржника щодо зобов`язання Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перерахувати грошову суму 22062,03 грн. не підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 447-451 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 45176649 від 31.03.2020 року та зобов`язання вчинити певну дію.

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 31.03.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 45176649 щодо примусового виконання виконавчого листа у справі № 477/236/14-ц за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Зобов`язати Олешківський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) здійснити перерахунок коштів, що належать до виплати стягувачу.

Відповідно до ст.ст.354-355 ЦПК України ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня одержання позивачем її копії.

Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.

Суддя В.В. Полішко