Decision № 9259917, 22.04.2010, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.10           Справа № 14/20-10.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Сервіс», м. Суми

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсус Україна», м. Суми

Про стягнення 1 832 грн. 60 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

За участю представників:

Позивача – Юшкевич Є.Ю.

Відповідача – не з’явився

За участю секретаря судового засідання: Григор'єва С.І.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 1832 грн. 60 коп. заборгованості за договором охорони приміщень та складів № 6 від 01.01.2006 р., в тому числі 1700 грн. основного боргу та 132 грн. 60 коп. пені за прострочку платежу, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, в судовому засіданні 29.03.2010 р. представник відповідача проти суті позовних вимог заперечував, посилаючись на їх необґрунтованість.

В дане судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних судом документів не подав, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

          Відповідно до умов договору охорони приміщень та складів № 6 від 01.01.2006 р., укладеного між сторонами, позивач зобов’язувався надавати відповідачу послуги з охорони матеріальних цінностей та приміщень будинку, розташованого за адресою: м. Суми, 3-й парковий проїзд, 8.

          Згідно п. 3 вищезазначеного договору відповідач зобов’язувався сплачувати за охоронні послуги грошові кошти згідно Протоколу погодження договірної ціни за послуги, підписаному сторонами, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 5-го числа поточного місяця авансом. Згідно додатку № 3 до договору охорони приміщень від 03.01.2008 р. плата за послуги охорони становить 1700 грн. за один календарний місяць.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

          Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

          У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Беручи до уваги приписи вищезазначених статей, суд зазначає, що позивач своє зобов’язання виконав належним чином, відповідно до умов договору.

          Відповідач же порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору охорони приміщень і складів № 6 від 01.01.2006 р., а саме допустив прострочення виконання зобов’язання.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 1 700 грн. 00 коп. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

          Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню 132 грн. 60 коп. пені за прострочку платежу.

          Із матеріалів справи вбачається, що дійсно п. 4.1 договору від 01.01.2006 року встановлено, що у разі прострочення платежу відповідач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі 0,3% від суми нездійсненого платежу за кожний повний день затримки.

          З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем суму боргу не сплачено, аргументованих заперечень щодо вимог позивача суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 1 832 грн. 60 коп. заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 193, 526,549-552, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсус Україна» (40021, м. Суми, вул. І.Багряного, 5; код в ЄДРПОУ 23299378; р/р 26001060496697 в СФ КБ «ПриватБанк», МФО 337546) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Сервіс» (40030, м. Суми, вул. Горького, 26; код в ЄДРПОУ 14012780; р/р 26006370540001 в СФ КБ «ПриватБанк», МФО 337546) 1 700 грн. 00 коп. основного боргу, 132 грн. 60 коп. пені за прострочку платежу, 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя