Справа № 2-2174
2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
30 травня 2008 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Матяш О.В.,
при секретарі Шкода О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі
справу за позовом ЗАТ КБ „ПриватБанк”
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зазначивши в заяві, що 08.12.06 між ними було укладено кредитний договір № б/н, згідно якого відповідачеві було надано кредит у сумі 3000 гривень зі сплатою відсотків за користування в розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
В порушення умов зазначеного договору відповідач зобов’язання не виконує, що надає право ЗАТ КБ „ПриватБанк” вимагати повернення всієї суми кредиту.
Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь банку заборгованість, яка склалась станом на 17.03.08 в сумі 2000,58 гривень: 1806,31 гривень – заборгованість за кредитом, 194,27 гривень – заборгованість по відсотках за користування кредитом, та 81 гривню судових витрат, а разом – 2081,58 гривень.
Відповідач в суд не з'явився вдруге з неповажної причини, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного:
судом встановлено, що 08.12.06 сторони уклали кредитний договір б/н, згідно якого відповідачеві був наданий кредит у сумі 3000 гривень зі сплатою відсотків за користування у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.527 того ж Кодексу, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто.
Згідно ст.530 того ж Кодексу, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що відповідач зобов’язання за зазначеним договором належним чином не виконав, тому станом на 17.03.08 у нього утворилася заборгованість в розмірі 2000,58 гривень: 1806,31 гривень – заборгованість за кредитом, 194,27 гривень – заборгованість по відсотках за користування кредитом.
Оскільки відповідач ухиляється від виконання обов’язків – не повертає кредит та не сплачує відсотки за користування ним, позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10,60,88,209,212,215 ЦПК України, ст.ст.526,527,530 ЦК України, суд
вирішив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк”,
р/р 29092829003111 в обласному управлінні Національного банку України
м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, 1806,31 гривень – заборгованість за кредитом, 194,27 гривень – заборгованість по відсотках за користування кредитом, а всього - 2000,58 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк”, р/р 64993919400001 в обласному управлінні Національного банку України м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати у розмірі 81 гривня.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та протягом 20 днів після подання заяви шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя:
The court decision No. 9185568, Dnipro District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Zaporizhzhia City) was adopted on 30.05.2008. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 2-2174/2008. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: