
Справа № 752/10901/20
Провадження № 2-с/752/64/20
У Х В А Л А
12 серпня 2020 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі № 752/10901/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки, -
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою в якій просив скасувати судовий наказ виданий Голосіївським районним судом м. Києва 12.06.2020 року по справі 752/10901/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ліко-Житлосервіс» заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки в сумі 12 320,00 грн. інфляційних витрат, нарахованих заявником на суму заборгованості в сумі 424,20 грн., 3-х відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості в сумі 349,08 грн. та судовий збір в розмірі 210,20 грн..
В обґрунтування заяви заявник вказує, що заявлені вимоги є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, а саме, заявником надано суду недостовірну інформацію щодо відсутності в нього претензії з питань надання неякісних послуг з утримання підземної автостоянки. Тому, боржник вбачає у видачі судового наказу пряме порушення його прав, адже заявником не було надано доказів наявності правових підстав для стягнення коштів.
Дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 12.06.2020 року по справі 752/10901/20 Голосіївським районним судом м. Києва, було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ліко-Житлосервіс» заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки в сумі 12 320,00 грн. інфляційних витрат, нарахованих заявником на суму заборгованості в сумі 424,20 грн., 3-х відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості в сумі 349,08 грн. та судовий збір в розмірі 210,20 грн..
Копія судового наказу, разом з додатками направлена боржнику не була, у зв`язку з відсутністю фінансового забезпечення на поточні потреби районних судів міста Києва у 2020 році. Заява про скасування судового наказу була подана заявником 07.08.2020 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищевикладені обставини та вимоги процесуального законодавства, суд вважає за необхідне скасувати судовий наказ
Керуючись ст. ст. 170, 171, ЦПК України, -
Постановив:
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі № 752/10901/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки - задовольнити.
Скасувати судовий наказ виданий Голосіївським районним судом м. Києва 12.06.2020 року по справі 752/10901/20 (провадження № 2-н/752/552/20) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг з утримання підземної автостоянки.
Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Хоменко
The court decision No. 91060774, Holosiivskyi District Court of Kyiv City was adopted on 12.08.2020. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 752/10901/20. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: