Decision № 90645945, 29.07.2020, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 р. Справа№200/4098/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-413746-46 від 19.11.2019, яка надана Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області щодо погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 26539,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується із вимогою Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-413746-46 від 19.11.2019, оскільки не є особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, не користуюся працею інших осіб на умовах трудового договору, не вставав на облік як фізична особа - платник єдиного внеску, не отримує заробітну плату або інші виплати, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» і які є базою для нарахування єдиного внеску.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість позивача станом на 31.10.2020 становила 26539,26 грн. Враховуючи зазначене, вважає, що контролюючим органом було правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.2019 №Ф-413746-46 згідно вимог чинного законодавства. На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 01.06.2019 прийнято до розгляду позовну заяву позивача, відкрито провадження в адміністративній справі №200/4098/20-а за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом НОМЕР_1 та перебуває на обліку Головного управління ДПС у Донецькій області (Маріупольське управління, Кальміуська ДПІ (Кальміуський район м.Маріуполя)). Місце проживання: 87591, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Комсомольська, буд.128-А. Види діяльності: код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, код КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, код КВЕД 47.25 роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, код КВЕД 47.26 роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах, код КВЕД 55.10 діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування, код КВЕД 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний). Дана інформація підтверджується витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції (м. Маріуполь Донецької область).

Перебуває на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту, включеного до переліку, що зазначений у ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата на підставі відповідного Указу Президента України. Згідно ст.43 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, згідно ст.43 КАС України здатне особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

19.11.2019 відповідачем винесено вимогу №Ф-413746-46 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, яка виникла станом на 31.10.2019, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку з єдиного внеску у розмірі 26539,26 грн.

Позивач, не погоджуючись з винесеною вимогою, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які підпадають під правове регулювання Закону України №2464-VІ від 08.07.2010 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VІ).

Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до вимог ч.4 ст.25 Закону, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Частиною 14 ст.25 Закону визначено, що оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449).

Відповідно до п.3 розділу VI Інструкції №449, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:

- якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;

- якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

За вимогами п.4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера Ю (вимога до юридичної особи) або Ф (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера У (узгоджена вимога).

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Судом встановлено, що згідно з даними інформаційної системи органів ДФС, станом на 31.10.2019 загальна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску по ФОП ОСОБА_1 становить 26536,26 грн., яка виникла внаслідок несплати поточних нарахувань: нарахування єдиного внеску №3533238/ev - від 09.02.2018 - 8448,00 грн.; нарахування єдиного внеску №6233860/ev від 19.04.2018 - 2457,18 грн.; нарахування єдиного внеску №7616897/ev від 19.07.2018 - 2457,18 грн.; нарахування єдиного внеску №9012877/ev від 19.10.2018 - 2457,18 грн.; нарахування єдиного внеску №263261/ev від 21.01.2019 - 2457,18 грн.; нарахування єдиного внеску №3182920/ev від 19.04.2019 - 2754,18 грн.; нарахування єдиного внеску №4656581/ev від 19.07.2019 - 2754,18 грн.; нарахування єдиного внеску №6134772/ev від 21.10.2019 - 2754,18 грн.

При цьому, посилання позивача на те, що він не займався підприємницькою діяльністю та не отримував прибуток є безпідставними, оскільки в силу ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від здійснення підприємницької діяльності та фінансового стану платника.

Посилання позивача на те, що він не вставав на облік як фізична особа - підприємець спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.2019 №Ф-413746-46 згідно доводів позовної заяви.

Проте, суд вважає за можливе зазначити наступне.

Статтею 12 Закону №2464-VI забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску віднесено до завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з викладеного у ст.25 Закону №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції: у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум (у редакції цієї статті, що діяла до 1 січня 2015 року); у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції цієї статті, що діє після 1 січня 2015 року). Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.

Недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (п.6 ст.1 Закону України №2464-VІІІ).

За змістом п.9-4 розділу VIII Закону №2464-VІ (9-3 в редакції Закону №2464-VIІІ чинній до Закону №219-VІІІ від 02.03.2015), платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон №1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Серед обов`язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону України №2464-VI наявний обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами абз.3 п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

На час прийняття спірної вимоги цей пункт Прикінцевих та перехідних положень Закону є чинним та не скасований.

Статтею 1 Закону №1669-VII встановлено наступне: період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Розпорядженням КМУ від 30.10.2014 №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначено серед населених пунктів міста Дружківка, Маріуполь Донецької області, де розташовані позивач і відповідач та податкова інспекція, в якій позивач перебувала на обліку як платник єдиного внеску.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 №1275-р визнано таким, що втратило чинність розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, серед яких також наявне м. Маріуполь Донецької області.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 набув чинності, із врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не опубліковувався, отже проведення антитерористичної операції триває.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідно до законодавства, яке діяло на час прийняття спірної вимоги, починаючи з 14 квітня 2014 року позивач є таким, що звільнений від виконання обов`язків платника єдиного внеску у строки, встановлені Законом України №2464-VI, а відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання таких обов`язків до нього не застосовуються.

Судом встановлено, що заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску виникла у зв`язку з несплатою зобов`язань нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 09.02.2018 по 21.10.2019 року в сумі 26539,26 грн., тобто за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача, як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №805/1183/15-а (№К/9901/6370/18), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно з ч.5 ст.242 КАС України.

Таким чином, вимога про сплату боргу зі сплати єдиного внеску від 19.11.2019 №Ф-413746-46, є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд вважає, що звільнення позивача від виконання своїх обов`язків щодо сплати єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 812/505/17 (№К/9901/188/17).

Водночас суд зазначає, що Закон №2464-VІ не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Суд вважає, що саме факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників відповідальності за порушення Закону №2464-VІ, зокрема заходів впливу, яким є спірна вимога.

Суд виходить з того, що на час ви несення спірної вимоги п.9-4 розділу VIII Закону №2464-VІ є чинним, зміни безпосередньо до Закону №2464-VІ щодо виключення або викладення в новій редакції тощо п.9-4 розділу VIII цього Закону не внесені, чим спростовуються доводи податкового органу щодо втрати чинності положень цього пункту.

Суд звертає увагу, на те, що на час прийняття спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 є чинний, тобто період проведення АТО триває. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Указом Президента від 30 квітня 2018 року №116/2018 затверджено рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей». Тобто, виходячи з назви самого рішення РНБО слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває, що спростовує доводи відповідача щодо завершення АТО.

Також, суд звертає увагу на те, що ст.30 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» №2268 від 18 січня 2018 року були внесені зміни до деяких законодавчих актів України.

Так, ст.3 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» 20 березня 2003 року №638 від було доповнено абзацом 10: «антитерористична операція може здійснюватися одночасно із відсіччю збройної агресії в порядку ст.51 Статуту Організації Об`єднаних націй та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану відповідно до Конституції України та законодавства України». Отже, суд зазначає, що діючі норми права не містять кінцевої дати закінчення антитерористичної операції, а дають підстави вважати, що антитерористична операція продовжується з операцією об`єднаних сил.

Також суд зазначає, що антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, триває, спірне рішення прийняте в період проведення цієї операції. Крім того, відповідальність урегульована окремою нормою цього пункту. Вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, не можна виривати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності статей 6, 25 та пункту 9-4 розділу VIII Закону №2464-VІ. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення антитерористичної операції. Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює "незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій" та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

Згідно п.1 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління ДФС у Донецькій області від 19.11.2019 №Ф-413746-46 про сплату боргу (недоїмки) на суму 26539,26 грн. прийнята в супереч вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до ч.1 ст.139 КАС України присуджує стягнути судові витрати позивача у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області.

Керуючись ст.2, ст.5-14, ст.19-22, ст.72-78, ст.94, ст.132-143, ст.159-165, ст.192-205, ст.241-247, ст.255,ст.295-297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 19.11.2019 №Ф-413746-46 на суму 26539,26 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826; місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59).

Повний текст рішення виготовлено 29.07.2020.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька