Справа №1-412/10
ВИРОК
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
19 квітня 2010 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд у складі:
головуючої - судді Логінової С.М.,
при секретарі – Галиш М.В.,
за участю прокурора – Огойко І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 162 КК України,
за ч. 1 ст. 289 КК України,
встановив:
31.08.2009 р. близько 17 год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на території господарства, у якому він працює за наймом, що знаходиться по вул. Набережна 8, с. Бахматівці Хмельницького району та належить ОСОБА_2, з метою заволодіння ключами від замка запалення автомобіля ГАЗ-24 держ. номер НОМЕР_1, скориставшись відсутністю ОСОБА_2, як власника, проник у житловий будинок, знаючи, що ключі від замка запалювання означеного автомобіля знаходяться на кухні житлового будинку. Після чого він залишив будинок, завів автомобіль без дозволу ОСОБА_2 та поїхав з території господарства. На дорозі Хмельницький-Старокостянтинів біля р. Бужок, виконуючи маневр обгону, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2104, завдавши матеріального збитку ОСОБА_2 на суму 1880 грн. 31 коп.
Допитаний по суті пред’явленого обвинувачення ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162 та ч. 1 ст. 289 КК України, визнав повністю, пояснивши, що у с. Бахматівці Хмельницького району у господарстві, що належить ОСОБА_2, з метою заволодіння ключами від замка запалення автомобіля ГАЗ-24 держ. номер НОМЕР_1 проник у житловий будинок ОСОБА_2, де з кухні викрав ключі від замка запалювання означеного автомобіля та самовільно заволодів означеним автомобілем. На дорозі Хмельницький-Старокостянтинів біля р. Бужок, виконуючи маневр обгону, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2104, пошкодивши автомобіль.
Винність ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами, які ніким із учасників процесу не оспорюються.
Допитаний як потерпілий ОСОБА_2 у ході досудового слідства пояснив, що 31.08.2009 р. біля 20 год. він виявив, що вікно кухні відчинене, а вийшовши у двір, виявив, що відсутній його автомобіль. Невдовзі йому повідомили, що його автомобіль пошкоджено внаслідок ДТП під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 69).
Винність ОСОБА_1 підтверджується також: протоколом огляду транспортного засобу (а. с. 32-34); висновком експерта №20 від 15.09.2010 р., згідно якого матеріальні збитки, завдані автомобілю ГАЗ-24 держ. номер НОМЕР_1 складають 1880 грн. 31 коп. (а. с. 41-66); протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного, згідно якого вбачається, що останній підтвердив факт проникнення у житловий будинок, звідки викрав ключі від автомобіля та самовільно виїхав означеним автомобілем з території господарства (а. с. 92-94).
Суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 та ч. 1 ст. 289 КК України, як умисні дії, які виразились у незаконному проникненні до житла та у незаконному заволодінні транспортним засобом.
При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, дані про особу підсудного.
Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_1 є те, що він притягується до кримінальної відповідальності вперше, щиро кається у вчиненому, відшкодував завдані матеріальні збитки.
Обставиною, що обтяжує порання підсудного, є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
ОСОБА_1 має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, має тимчасові заробітки.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
Доля речових доказів вирішена згідно ст. 81 КПК України. Судові витрати стягнуто з підсудного згідно ст. 93 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 1 ст. 162, за ч. 1 ст. 289 КК України та призначити покарання:
за ч. 1 ст. 162 КК України у виді 1 року обмеження волі;
за ч. 1 ст. 289 КК України у виді 3 років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 3 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області судові витрати за проведення автотоварознавчої експертизи у сумі 441 грн. 28 коп. на р/р №31258272210321, МФО 815013, в ГУДКУ у Хмельницькій області, код №25575309, за дослідження №10.
Речовий доказ по справі – автомобіль НОМЕР_2, 1983 року випуску, який знаходиться на зберіганні у власника (а.с. 34-35) повернути ОСОБА_2
Цивільний позов по справі не заявлено.
На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб до Апеляційного суду Хмельницької області.
Суддя Логінова С.М.
The court decision No. 9055445, Khmelnytskyi City and District Court of Khmelnytskyi Oblast was adopted on 19.04.2010. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 1-412. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: