Court ruling № 90308300, 09.07.2020, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 909/468/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

09.07.2020 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянувши матеріали заяви Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про грошові вимоги у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ-МОЛОКО",

в с т а н о в и в:

в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа про банкрутство ТОВ "ПОЛІССЯ-МОЛОКО".

12 квітня 2019 р., суд ухвалив постанову, відповідно до якої визнав ТОВ "ПОЛІССЯ-МОЛОКО" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Тритяченко О. В.

02 липня 2020 р., Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулось до суду із заявою про грошові вимоги до банкрута на загальну суму 1 190 532 грн 10 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, докази сплати судового збору, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

В ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.

За змістом Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з 1 січня 2020 р. встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі 2 102 грн.

Відтак за подання до суду заяви з грошовими вимогами до банкрута кредитору слід було сплатити 4 204 грн.

Відповідно до розміщеної офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (https://if.arbitr.gov.ua/sud5010/gromadyanam/tax/) інформації, при зверненні до Господарського суду Івано-Франківської області платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях є, зокрема, отримувач коштів УК у м.Ів.-Фр./ОТГ м.Ів.-Фр./ 22030101; рахунок отримувача - UA688999980313141206083009612.

Як доказ сплати судового збору до позовної заяви додано копію платіжного доручення № 1061 від 25 червня 2020 р. про сплату 4 204 грн на рахунок для перерахування судового збору в гривнях при зверненні до Івано-Франківського окружного адміністративного суду - UA698999980313111206084009612.

Враховуючи наведене, долучене до заяви Головного управління ДФС в Івано-Франківській області платіжне доручення не може вважатись належним доказом сплати судового збору, оскільки такі кошти не сплачені у встановленому законом порядку.

Згідно з приписами частинами 1, 2 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов`язаний їх усунути. Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.

Керуючись статтями 2, 45, 46, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 123, 234, 235 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про грошові вимоги у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ-МОЛОКО" - залишити без руху.

2. Головному управлінню ДФС в Івано-Франківській області у семиденний строк з моменту отримання ухвали подати Господарського суду Івано-Франківської області докази сплати судового збору у розмірі 4 204 грн, обґрунтований розрахунок заявлених грошових вимог із відображенням періодів виникнення.

3. Роз`яснити кредитору положення ч. 2 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до яких, якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. В. Ткаченко