
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про зупинення провадження в адміністративній справі
07 липня 2020 року 320/5420/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та виплату середнього заробітку,
ВСТАНОВИВ:
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання; АДРЕСА_2 ) з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 1768 від 20.08.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.08.2019 № 439о/с про звільнення зі служби в поліції з 02.09.2019 капітана поліції Швидкого ОСОБА_2 ., начальника сектору кримінальної поліції Узинського відділення поліції Білоцерківського відділу поліції, за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України";
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника сектору кримінальної поліції Узинського відділення поліції Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з проведення судового засідання на 11 листопада 2019 року та, в подальшому судові засідання неодноразово відкладались на підставі положень Кодексу адміністративного судочинства України.
01 липня 2020 року в судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо зупинення провадження по даній справі до прийняття рішення за результатами розгляду кримінального провадження від 30.01.2019 №12019110000000049. З метою надання сторонам часу для формування власної правової позиції судом було оголошено перерву до 07 липня 2020 року.
07 липня 2020 року сторони у судове засідання не з`явились. Матеріали справи містять інформацію про їх повідомлення своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Водночас 03 липня 2020 року від Головного управління Національної поліції в Київській області надійшло клопотання про розгляд питання щодо зупинення провадження по адміністративній справі № 320/5420/19 в порядку письмового провадження, та відповідач не заперечує щодо зупинення провадження у даній справі до прийняття рішення за результатами розгляду кримінального провадження від 30.01.2019 №12019110000000049.
Від позивача клопотань про розгляд справи в письмовому провадженні або без його участі до суду не надходило, проте 07 липня 2020 року надійшло клопотання про зупинення провадження по даній справі до отримання рішення у кримінальному провадженні № 12019110000000049.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
За правилами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що 30 січня 2019 року в ЄРДР було зареєстроване кримінальне провадження за №12019110000000049, у якому ОСОБА_1 оголошено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 189 Кримінального кодексу України.
Дослідивши обставини справи, враховуючи, що у цій справі, встановити й оцінити обставини (факти), які є предметом кримінального провадження за №12019110000000049 неможливо, оскільки оцінка наявності чи відсутності відповідного проступку, який за твердженням відповідача дискредитує органи поліції повинна бути надана у межах кримінального провадження, а власні судження учасників справи, не можуть розглядатися як докази, що дозволяють встановити й оцінити всі обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.
Крім цього, суд також враховує, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).
У справі "Беллет проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Керуючись статями 190, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою недопущення створення ситуації, за якої одна із сторін буде змушена ініціювати перегляд рішення суду, в тому числі і за нововиявленими обставинами, суд
УХВАЛИВ:
1. Зупинити провадження в адміністративній справі № 320/5420/19 до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні № 12019110000000049.
Зобов`язати учасників справи негайно повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.
Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Панченко Н.Д.
The court decision No. 90258374, Kyiv District Administrative Court was adopted on 07.07.2020. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 320/5420/19. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: