Court ruling № 90145783, 26.06.2020, Zakarpattia District Administrative Court

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження щодо частини позовних вимог

26 червня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1705/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Іванчулинець Д.В.,

при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,

за участю:

представника позивача - Сковородько І.Ф.,

представника відповідача – Калич О.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування акту та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України 26 червня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 01 липня 2020 року.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі – відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправними дії Управління Держпраці у Закарпатській області щодо проведення позапланової перевірки – інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в період з 24.10.2019 по 25.10.2019 року та складання акту інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ЗК 394/216/АБ від 25.10.2019 р.; 2) визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК 394/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-135 від 14 листопада 2019 року, винесену першим заступником начальника управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., про накладення штрафу у розмірі 125 000,00 грн.; 3) визнати недійсним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЗК 394/216/АВ/П від 25 жовтня 2019 року; 4) визнати недійсним протокол про адміністративне правопорушення № ЗК394/216/АВ/П/ПТ від 25 жовтня 2019 року за ч. 3 ст. 24 КЗпПУ, визнати недійсним протокол про адміністративне правопорушення № ЗК394/216/АВ/П/ПТ від 25 жовтня 2019 року за ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить, зокрема, визнати недійсним протокол про адміністративне правопорушення № ЗК394/216/АВ/П/ПТ від 25 жовтня 2019 року за ч. 3 ст. 24 КЗпПУ та визнати недійсним протокол про адміністративне правопорушення № ЗК394/216/АВ/П/ПТ від 25 жовтня 2019 року за ч. 1 ст. 41 КУпАП

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Тобто, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

При цьому, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його недійсним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

За таких обставин, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення № ЗК 394/216/АВ/П/ПТ (1) від 25 жовтня 2019 року за ч. 3 ст. 24 КЗпП України (ч. 3 ст. 41 КУпАП) та визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення № ЗК 394/216/АВ/П/ПТ від 25 жовтня 2019 року за ч. 1 ст. 41 КУпАП не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження в адміністративній справи підлягає закриттю в цій частині.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним судом у постановах від 07.02.2019 року у справі №640/6550/15-а, від 10.05.2018 року у справі №760/9462/16-а.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись ст. 183, п. 1 ч. 1 ст. 238, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування акту та постанови в частині:

- визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення № ЗК 394/216/АВ/П/ПТ (1) від 25 жовтня 2019 року за ч. 3 ст. 24 КЗпП України (ч. 3 ст. 41 КУпАП);

- визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення № ЗК 394/216/АВ/П/ПТ від 25 жовтня 2019 року за ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 року №2147-VIII).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

СуддяД.В. Іванчулинець