Court ruling № 901149, 14.02.2007, Odesa Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2007 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді МизиЛ.М.

суддів Федорової АС, ПроцикМ.В.

при секретарі Тімченко О.І.

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ДП "ОМТП" Солодкова В.А., адвоката НехаєвоїОМ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП "Одеський морський торговельний порт" на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_1 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП "Одеський морський торговельний порт" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом і вказав, що з ІНФОРМАЦІЯ_3 року працював у ДП "Одеський морський торговельний порт" (ДП "ОМТП") на різних посадах, а з ІНФОРМАЦІЯ_4 року був переведений на посаду заступника директора виробничо-відновлювального комплексу "Чабанка". В ІНФОРМАЦІЯ_6 року пройшов планову атестацію, а ІНФОРМАЦІЯ_5 року звільнений з роботи за п.1 ст.40 КЗпП за скороченням штатів.

Своє звільнення вважав незаконним і мотивував тим, що скорочення штатів фактично не відбувалося, скорочення займаної ним посади проведено з ціллю звільнення саме його, скорочення займаної ним посади посади проведено без техніко-економічного обгрунтування, а також на підставі рапорту неналежної посадової особи, при звільненні не було прийнято міри по його працевлаштуванню, профспілковий комітет формально розглянув питання про дачу згоди на його звільнення, крім того, при звільненні не був виплачений розрахунок та вихідна допомога.

Позивач просив поновити його на роботі на посаду заступника директора виробничо-відновлювального комплексу "Чабанка" ДП "ОМТП", стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення ІНФОРМАЦІЯ_5 року по день розгляду справи в сумі 28262 грн. 40 коп. та моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень

Представник відповідача позов не визнав і посилався на те, що звільнення позивача проведено з дотриманням закону, скорочення штатів дійсно мало місце.

Рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено частково, його поновлено на роботі заступником директора виробничо-відновлювального комплексу "Чабанка", стягнуто з ДП "ОМТП" на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 28262 грн. 40 коп. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Справа № 22ц- 211/ 2007 Категорія ЦП: 40

Головуючий у першій інстанції ПознякВ.С. Доповідач Миза Л.М.

2

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, неповноти з"ясування обставин, які мають значення для справи та недоведеності обставин, які суд вважав встановленими.

Колегія суддів, заслухавши доповідача-суддю апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши законність та обгрунтованість рішення в межах апеляційної скарги, приходить до висновку, що рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Щодо доводів апеляційної скарги, то вони є неспроможними, суперечать доказам по справі та діючому законодавству, тому не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.

Право визначати штат та численість працівників надано законом власнику. Разом з тим, при вирішенні питань, пов"язаних зі зміною штату та численості працівників, власник зобов"язаний додержуватися порядку та правил, як змін в організації виробництва і праці, так і звільнення працівників.

Суд цілком правильно і обгрунтовано дійшов висновку, що скорочення посади, яку займав позивач, проведено з порушенням закону, оскільки скорочення посади здійснено без техніко-економічного обгрунтування, а підставою послужив лише рапорт заступника начальника порту з соціальних питань (а. с. 8). Разом з тим, окрім відсутності техніко-економічного обгрунтування, згідно до п.1.4 Посадової інструкції..., затвердженої розпорядженням начальника ДП "ОМТП" НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_7 року, заступник директора ВВК "Чабанка" повинен призначатися та звільнятися за поданням начальника ВВК, тобто звільнення позивача проведено ще й з порушенням зазначеної інструкції.

В матеріалах справи взагалі відсутні докази того, що в період звільнення позивача відбулося скорочення штатів на ВВК "Чабанка", оскільки була скорочена лише його посада, а після його попередження про майбутнє звільнення наказом НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_8 року введена нова посада - старший менеджер з окладом в розмірі оклада позивача.

Крім того, як видно з наданого суду апеляційної інстанції штатного розпису, введеного, як на ньому зазначено, з ІНФОРМАЦІЯ_11 року за станом на ІНФОРМАЦІЯ_9 року відсутня посада заступника директора, хоча позивач працював на вказаній посаді до ІНФОРМАЦІЯ_10року і отримував заробітну плату до ІНФОРМАЦІЯ_10року. Також зазначений штатний розпис не затверджений начальником ДП "ОМТП", тому у суду виникають сумніви у його достовірності і на думку колегії суддів, він не може служити належним і достатнім доказом по справі.

Після попередження про звільнення за скороченням штатів позивач двічі звертався до адміністрації з проханнями про працевлаштування на вакантні посади ( заступника начальника морського вокзалу та старшого менеджера), однак його заяви задоволені не були.

Введена наказом НОМЕР_2від ІНФОРМАЦІЯ_8 року до штатного розпису посада старшого менеджера з таким же розміром посадового окладу, який був у позивача, була терміново виключена з наказу НОМЕР_2 наказом НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_12 року, тобто в день подачі ОСОБА_1 заяви про перевод на цю посаду (ас. 15, 28, 30).

Зазначене загалом свідчить про те, що дії відповідача були спрямовані на звільнення з роботи саме ОСОБА_1, а скорочення штатів фактично не відбувалося.

Та обставина, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_13року при попередженні про майбутнє звільнення спочатку не погодився з запропонованими йому посадами, не є вирішальною для висновку про те, що адміністрація прийняла всі міри для його працевлаштування. Навпаки, з матеріалів справи слідує, що позивачу спочатку було запропоновано всі 202 вакантні посади та коли він погодився на посаду заступника начальника морського вокзалу, йому було відмовлено, що підтвержується зверненням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_14 року до начальника порту та протоколом засідання профкомітету від ІНФОРМАЦІЯ_15 року (а.с.18,59).

Крім того, позивач був попереджений про звільнення в зв"язку з реорганізацією структури, яка на той час також не проводилася (а.с.61).

з

Посилання в апеляційній скарзі на те, що введена наказом НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_8 року посада старшого менеджера була виключена з наказу в зв"язку з перерозподілом обов'язків та уточненням обсягів робіт, є голослівними і не підтвердженні жодними доказами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення і не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування ухваленого судового рішення, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу у відповідності з ст. 308 ЦПК.

Разом з тим, при подачі апеляційної скарги ДП "ОМТП" сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення в неналежному розмірі, недоплата складає 22 грн.50 коп., які слід стягнути при постановленні ухвали .

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.І п1, 308, 314 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДП "Одеський морський торговельний порт" відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_1 року залишити без змін.

Стягнути з ДП "Одеський морський торговельний порт" витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 22 гривень 50 копійок на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Одеської області № 37314004000098, код ОКПО 02892913, банк УДК в Одеській області, МФО банку 828011.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий: Л.М.Миза