
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 486/1877/19
Провадження № 1-кп/486/56/2020
04 червня 2020 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді – Савіна О.І.
при секретарі – Архіповій К.В.
за участю: прокурора – Кучерявого В.В.
обвинуваченого – ОСОБА_1
захисника – Вишневського А.А.
потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южноукраїнська Миколаївської області, гр-на України, що має неповну середню освіту, працюючого слюсарем в ПрАТ «Юженергобуд», не одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого: 02.07.2018 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч.1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік,
який обвинувачується за ч.3 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження № 1201915012000591 за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Ухвалою суду від 12.02.2020 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів – до 10 квітня 2020 року.
07.04.2020 року, за клопотанням прокурора, обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено забіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів – до 06 червня 2020 року.
В судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 терміном на 60 днів, з тих підстав, що 06.06.2020 року закінчується строк даного запобіжного заходу, однак кримінальне провадження ще не розглянуте, ризики, які стали підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не усунуто, а відтак останній може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник проти клопотання прокурора заперечували, просили про застосування домашнього арешту.
Потерпілий ОСОБА_2 не заперечував проти застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вказавши, що на час розгляду справи йому повністю відшкодовано матеріальну шкоду.
Потерпіла ОСОБА_3 підтримала клопотання прокурора та вважала за необхідне продовжити відносно ОСОБА_1 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З`ясувавши правові позиції сторін, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З огляду на те, що встановлені судом обставини при обранні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, а саме: обвинувачений ОСОБА_1 , який неодноразово, без поважних причин, не з`являвся в судові засідання, на час розгляду даного кримінального провадження обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень проти власності, в тому числі тяжкого злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення. ОСОБА_1 має незняту та непогашену судимість, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, з урахуванням того, що судове провадження не завершене до спливу строку тримання під вартою, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З приводу незадовільного стану здоров`я обвинуваченого, суд вважає за доцільне акцентувати увагу обвинуваченого та його захисника на тому, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я. Для цього в СІЗО створюється медична частина, яка є її структурним підрозділом.
Положеннями наказу Міністерства юстиції України № 460/5 від 18.03.2013 року «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», наказу Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України № 239/5/104 від 10.02.2012 року «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» визначено, що медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув`язненим і засудженим.
У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я.Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку.
Окрім того, матеріали провадження не міститься жодних медичних документів з приводу того, що обвинувачений ОСОБА_1 не може отримувати належне лікування в умовах утримання в СІЗО, вільно обирати лікаря чи бути направленим на лікування до обраного закладу охорони здоров`я в передбаченому законом порядку.
Враховуючи тяжкість злочину, з метою запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню, беручи до уваги доведеність обґрунтованості підозри, ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків, оскільки, на думку суду, інший, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаним ризикам.
Керуючись ст.ст. 194, 197, 199, 331, 392 КПК України, суд
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Южноукраїнська Миколаївської області, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 03 серпня 2020 року.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання ухвали суду.
Суддя Южноукраїнського міського суду О. І. Савін
The court decision No. 89641446, Pivdennoukrainsk City Court of Mykolaiv Oblast (until 25.04.2025 - Yuzhnoukrainsk City Court of Mykolaiv Oblast) was adopted on 04.06.2020. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 486/1877/19. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: