Decision № 89269062, 15.05.2020, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"15" травня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/327/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” за вх. №10202/20 про стягнення судових витрат, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи №916/327/20

за позовом: Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (50102, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47);

до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19)

про стягнення 116338,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 12.12.2019 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява вх. ГСОО №3816/19 Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” до відповідача – Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 113448,20 грн., а також судові витрати у розмірі 7560,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної доставки вантажу за залізничними накладними №№47198544, 47182209, 47182217. При цьому, на зазначених залізничних накладних міститься переуступний підпис засвідчений печаткою вантажоодержувача – ТОВ „Трансінвестсервіс” про передачу права на пред`явлення претензії та звернення з позовом вантажовідправнику ПРАТ „ІНГЗК”, що не суперечить положенням ст. 133 Статуту залізниць України та підтверджує належні повноваження для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду від 17.02.2020 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/327/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст. 247-252 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, даною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також було роз`яснено право щодо звернення до суду у відповідний строк з клопотанням про призначення проведення справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

13.04.2020 року до суду від позивача надійшла заява вх. ГСОО № 9380/20, згідно якої в порядку ч. 8 ст. 129 та ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України повідомив, що докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть надані ним протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, а також просив суд при ухваленні рішення призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

За результатами розгляду зазначеного вище клопотання судом було відмовлено в його задоволенні в частині призначення у рішенні суду судового засідання для розгляду заяви про розподіл судових витрат, в зв`язку з тим, що дана справа розглядалась судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.04.2020р. у справі №916/327/20 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” було задоволено та стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” 116338,60 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів та 2102,00 грн. судового збору.

17.04.2020 року копії рішення були надіслані сторонам.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав рішення суду 30.04.2020 року.

Між тим, 24.04.2020 року до суду від позивача надійшла заява (вх. ГСОО № 10202/20), в якій він просив суд долучити до матеріалів справи документи на підтвердження факту витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3368,39 грн.

Ухвалою суду від 28.04.2020р. вищевказану заяву судом було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Крім того, даною ухвалою суду було запропоновано відповідачу подати до суду свої заперечення з приводу відповідної заяви позивача.

При цьому, враховуючи оголошення на державному рівні карантину та введення на території України режиму надзвичайної ситуації, в зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з метою дотримання принципу диспозитивності та змагальності сторін задля з`ясування позиції відповідача щодо відповідної заяви, судом було запропоновано відповідачу надати свої заперечення у разі наявності у строк до 08.05.2020 року.

Між тим, відповідач своїм правом на подання відповідних заперечень не скористався, в зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви позивача за наявними матеріалами справи.

Розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про його часткове задоволення, з огляду на таке:

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Положеннями ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу надано договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180316-МІХ/ІНГЗК/1 від 16.03.2018р., укладений між Адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" (адвокатське об`єднання) та Приватним акціонерним товариством „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (клієнт) (а.с.22-24), та додаткові угоди №3 від 03.12.2018р. (а.с.25), №4 від 04.11.2019р. (а.с.26), №7 від 13.01.2020р. (а.с.27), акт приймання-передачі наданих послуг від 24.04.2020р., розрахунок розміру винагороди від 24.04.2020р.

За умовами п. 3.1 додаткової угоди №7 від 13.01.2020 року договору №180316-МІХ/ІНГЗК/1 від 16.03.2018р., оплата наданих послуг здійснюється протягом п`ятнадцяти календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг (акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об`єднання.

Згідно акту приймання передачі наданих послуг та розрахунку розміру винагороди адвокатом Муходіновим М.Л., який діє від Адвокатського об`єднання "Всеукраїнська адвокатська допомога", було надано позивачу наступні юридичні послуги: усна консультація клієнта, узгодження правової позиції, збір доказів, перевірка та підготовка документів, підготовка та подання позовної заяви, складання відповіді на відзив, а також враховано гонорар за складність справи, на загальну суму 3368,39 грн.

При цьому суд зазначає, що заявником до матеріалів справи надано докази надання правничої допомоги адвокатом у відповідності до умов договору, а саме підписаний акт наданих послуг на суму 3368,39 грн. та розрахунок розміру винагороди від 24.04.2020 року.

Зважаючи на те, що згідно з п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача, суд дійшов висновку про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 3368,39 грн.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Крім того, суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу, в силу приписів ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України покладений саме на відповідача.

Однак, відповідачем будь-якої незгоди щодо розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем не надано.

За таких обставин, витрати на правничу допомогу у розмірі 3368,39 грн., на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Разом з тим, при здійсненні відповідних висновків, суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладену у додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

Керуючись ст.ст.123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Клопотання Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” за вх. №10202/20 – задовольнити.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40081200) на користь Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (50102, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47; код ЄДРПОУ 00190905) 3368/три тисячі триста шістдесят вісім/ грн. 39 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення підписано 15.05.2020 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська